«Тільки ледачий чи байдужий галичанин не долучається до розвитку туризму на Прикарпатті», – переконаний голова Івано-Франківської обласної ради Олександр СИЧ

Івано-Франківська область входить до трійки лідерів туристичної індустрії України. На виїзному засіданні Консультативної ради в Яремчі за участю Голови Верховної Ради України Володимира Литвина досвід туристичної діяльності на Прикарпатті ставили за приклад для інших регіонів. Гість номера – голова Івано-Франківської облради Олександр СИЧ розповів про те, які шляхи й методи вишукує влада, аби сприяти розвиткові туризму в регіоні:

Івано-Франківська область започаткувала ініціативи, що стали пілотними для всієї держави:

• розроблено й затверджено міськрадою Стратегію розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області до 2015 року;

• запроваджено систему добровільної категоризації сільських садиб, яка стала основою всеукраїнської. Стандартизація послуг приватних садиб дає змогу забезпечити: прозорість пропозиції для клієнта; контроль якості туристичного продукту; різноманітність пропозицій туристичних послуг і різницю в ціні;

• вперше в Україні розроблено проект національного стандарту «Знаки дорожні туристичні. Загальні технічні умови. Правила застосування», який визначає систему знакування туристичних об’єктів та атракцій;

• засновано щорічний конкурс проектів для реалізації невеликих ініціатив з розвитку туризму в різних районах області;

• розроблено та затверджено Інструкцію зі знакування туристичних маршрутів;

• уперше в Україні впроваджено великий проект «Велокраїна» зі створення інфраструктури для велотуристів у гірських районах області;

• створено обласну мережу з 11 туристично-інформаційних центрів (ТІЦів);

• ініційовано підписання договорів із сусідніми областями щодо взаємовизнання дозволів на туристичний супровід на міжрегіональних маршрутах.

– Я особисто не спеціаліст у галузі туризму, але в нашій області вона так стрімко й професійно розвивається, що тільки ледачий чи байдужий галичанин не долучається до цього процесу. Господь обдарував наш край мальовничою природою, ніби вказавши прикарпатцям, як можна себе прогодувати. Історія свідчить: народ тут ніколи не розкошував, жив бідно, бо мав обмаль орної землі, тому завжди виїздив на заробітки за кордон. Проте вже наприкінці XIX – на початку XX століть спостерігався інтерес до Прикарпаття як до оздоровчого та туристичного краю. Освічені галичани, що служили в містах у різних державних установах – освіти, науки, культури, мали невеликі статки, проте обов’язково на літо виїздили в Карпати на вакації, винаймали тут собі житло. Заможніші зводили власні будинки. Здавна відомими центрами відпочинку були села Шешори, Дора, Дземброня, Жаб’є (нинішній райцентр Верховина), містечка Яремча, Ворохта, Яблуниця та багато інших мальовничих куточків. Іван Франко на відпочинок постійно приїздив у село Криворівню. Михайло Коцюбинський відзначав особливий мікроклімат цього куточка, який так благодатно впливав на стан його здоров’я, що він частенько відмовлявся від курорту у Швеції й вкотре приїздив саме сюди. Михайло Грушевський обожнював Криворівню, де мав власну віллу. А відомий просвітитель християнства митрополит Андрей Шептицький у селі Підлютому в Рожнятівському районі збудував літню відпочинкову резиденцію греко-католицької церкви. Тут були вілли, купальня, літні оселі готельного типу, куди приїздили на відпочинок багато охочих – галицька інтелігенція з родинами, студенти. Для них організовували літні табори, тут проходили вишкіл пластуни.

– По-перше, це економічний чинник і сприяння влади розвиткові туризму. Незалежність України відкрила «залізну завісу». Люди почали їздити за кордон, але не тільки з метою примітивного заробляння грошей, а й приглядатися, розмірковувати, оцінювати власні можливості, запозичувати європейський стиль життя. Пробудження національної свідомості та усвідомлення своєї ідентичності теж відіграли позитивну роль. Адже Прикарпаття – це не лише Гуцульщина. Тут мешкають чотири етнічні групи українців. І кожна має свої особливості на Опіллі, на Бойківщині, на Покутті. Тож виникли передумови для організації різних видовищних культурно-мистецьких програм – ярмарків, виставок, фестивалів, змагань. Древнє гасло «хліба і видовищ!» дістало позитивне наповнення як за змістом (це – пропаганда національної усвідомленості української державності), так і за формою, що закріплена в традиціях, релігійних святах. У них залюбки беруть активну участь туристи, збагачуючись духовно й пізнаючи наш карпатський край. Приїжджі на відпочинок у Карпати вкладають кошти в ті послуги та видовища, які їм пропонує місцевий туристичний бізнес. Головне, що ці видовища є автентичними, бо властиві тільки прикарпатцям. Кожному, хто до нас завітає, запам’ятаються і звичаї, і національний одяг, і смачні страви. Він послухає пісню та музику, наповнить своє серце енергетикою цього чарівного гірського краю з його легендами й казками. До того ж матиме змогу завдяки розвитку народних промислів – ткацтва, вишивки, різьби по дереву, ковальства, гончарства придбати й привезти додому сувенір, який постійно нагадуватиме про його перебування в Прикарпатті. Щоправда, тепер у наших народних умільців з’явилися спритні заїжджі конкуренти, котрі продають «прикарпатські сувеніри» китайського виробництва.

Нині в області функціонує 201 туристично-рекреаційний заклад, серед них – 98 готелів. Послуги на проживання також надають понад 750 приватних садиб сільського зеленого туризму.

– Так, саме наша область спрямовує чи не найбільше в Україні коштів на заходи з розвитку та просування туризму. Цьогоріч у бюджеті передбачено мільйон гривень на презентацію області на міжнародних туристичних виставках, видання рекламно-інформаційних матеріалів, проведення ознайомчих турів для представників засобів масової інформації, організацію семінарів і стажувань для працівників галузі, підтримку реалізації проектів з розвитку туризму тощо. Окрім зусиль органів державної влади та місцевого самоврядування, важливою є діяльність інвесторів, які розбудовують туристичну інфраструктуру (курорт «Буковель», туристичний маршрут «Карпатський трамвай»). Щороку тільки в галузі туризму в області реалізується до 10 великих і малих проектів міжнародної технічної допомоги, серед них і «Велокраїна».

На засіданні Консультативної ради в Яремчі за участю Голови Верховної Ради Володимира Литвина, коли ми ділилися досвідом з підтримки розвитку індустрії туризму, пролунала інформація, що за минулий рік Прикарпаття відвідало близько мільйона туристів. Але, розмірковуючи над цим фактом, особисто я дійшов висновку, що цифра ця є значно заниженою. Адже спеціально обліком туристів ніхто не займався, та й, погодьтеся, це не так просто зробити. Чимало людей самотужки організовують вільні походи Карпатами без участі турфірм. Цьому сприяє розвиток зеленого туризму, коли спеціально для відпочивальників місцеві жителі надають у користування окремі будинки чи кімнати в них.

Нинішнього травня за нашою ініціативою на базі відпочинку, розташованій на самому березі Дністра, за участю голів трьох обласних рад – нашої, Львівської та Тернопільської, на території яких знаходиться Дністровський каньйон (до речі, були запрошені й представники Чернівецької облради), відбулося спільне засідання постійних депутатських комісій. Дністровський каньйон, довжина якого 250 кілометрів, – унікальний і найбільший у Європі. За результатами інтернет-опитування, він визнаний одним із семи чудес України й потребує особливої уваги. На засіданні депутатських комісій було визначено спільні завдання та заходи щодо збереження природних екосистем і розвитку туризму в Дністровському каньйоні. Ми вирішили скоординувати роботу для розв’язання проблем забруднення берегів Дністра, розробити спеціальну програму розвитку туризму на території Дністровського каньйону, облаштувати під’їзні шляхи та місця для відпочинку туристів. Наразі створили робочу групу, яка має надати пропозиції щодо ефективного функціонування Дністровського регіонального ландшафтного парку.

– Справді, у нас є низка екологічних проблем. Нині активно працюємо над їх розв’язанням. Передусім це стосується збирання й утилізації твердих побутових відходів. Вважаємо за доцільне створити в області кілька зональних комунальних підприємств, які спеціалізувалися б на збиранні й переробці сміття та охоплювали своєю діяльністю всі 19 адміністративно-територіальних одиниць. Шукаємо інвесторів для втілення цієї програми в життя.

Ми не можемо дозволити собі будівництво промислових підприємств, які потенційно можуть загрожувати екологічній безпеці краю. Скажімо, недавно з уст одного з місцевих посадовців прозвучала ідея будівництва в місті Калуші заводу з переробки гексахлорбензолу. Це неприпустимо, бо ж завтра до нас повезуть токсичні відходи з усієї України. Ми, навпаки, хочемо якнайскоріше позбутися отрутохімікатів, які отримали у спадок від радянської системи господарювання.

Адже коли до нас приїздять інвестори, вони особливо цінують екологічно чисті площі для вирощування сільськогосподарської продукції – Городенківський, Снятинський, Тлумацький та інші райони. Тому вважаємо своїм першочерговим обов’язком збереження екології краю. Система самоврядування та громадські організації – ті механізми, з допомогою яких можна контролювати ці процеси й пропагувати серед населення дотримання екологічно чистих норм життя.

Одразу після початку нинішньої каденції облради ми розробили й прийняли на сесії Програму розвитку місцевого самоврядування. Її окремою підпрограмою є оголошення Конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. Уперше він був проведений серед сільських і селищних рад області й дав неочікувано плідний результат. На розгляд експертної комісії подали понад 130 проектів, у яких кожна сільська й селищна рада пропонувала план розв’язання проблеми, що, на думку громади, є найважливішою. Переможцями стали 44 сільські ради. На реалізацію кожного з проектів-переможців облрада виділила по 50 тисяч гривень. За умови, що й громада докладе зусиль до вирішення зазначених у проекті питань. Початково на реалізацію цього конкурсу було передбачено мільйон гривень. Та з огляду на таку не прогнозовану, але цілком позитивну активність громад облрада на черговій сесії прийняла рішення збільшити цю суму до 2 мільйонів гривень. Комісія оцінила, наскільки необхідною є реалізація проектів-переможців. Серед них – проект «Дністровський інженерно-екологічний полігон для розробки протипаводкових заходів і підвищення екологічної безпеки на території області». Саме його облрада вирішила подати на Всеукраїнський конкурс проектів і програм місцевого самоврядування. Важливим є питання розвитку туризму в селах. Так, проект Саджавської сільради Богородчанського району стосується музею етнографії та туристично-культурного центру громади, а проект Спаської сільради Коломийського району сприятиме розвитку туристичної та культурно-спортивної зони села. Цікавим є проект «Збережемо Снятинську ратушу» та інші. Прикарпатцям не байдуже, як розвиватиметься туризм, бо завдяки йому вони завжди матимуть роботу в себе вдома.

Автор: Лариса МАРЧУК