Усама бен Ладен. To be continued...

Останнім часом світові засоби масової інформації тільки й говорять про тероризм, а Усама бен Ладен за популярністю давно випередив багатьох зірок шоу-бізнесу. Потужна та невпинна машина ЗМІ зробила свою справу...

Про «терориста номер один», найнебезпечнішого зі злочинців, яких розшукує Центральне розвідувальне управління Сполучених Штатів Америки, про найбільшу загрозу миру та безпеці світ активно заговорив після подій 2001 року у США. 11 вересня ввійшло у світову історію безпрецедентним за масштабами терористичним актом і, безперечно, почало асоціюватися з Усамою бен Ладеном та «Аль-Каїдою».

Уже за кілька годин після атак на Світовий торговельний центр і Пентагон адміністрація Буша-молодшого зробила однозначний висновок: «Усама бен Ладен та його організація «Аль-Каїда» – головні підозрювані». Директор ЦРУ Джордж Тенет заявив, що бен Ладен мав усі необхідні ресурси, аби спланувати серію нападів. Державний секретар США Колін Пауелл назвав атаки «актом війни», а глава Білого дому у вечірньому екстреному зверненні до нації підтвердив, що не поділятиме «терористів на тих, хто причетний до атак, і тих, хто їх переховує».

За офіційною версією, тоді бен Ладен переховувався в Афганістані. Вашингтон висунув вимогу: в найкоротший термін видати американському правосуддю лідера «Аль-Каїди» та все її керівництво. Таліби відповіли відмовою.

Сам бен Ладен заявив про свою непричетність до терористичних актів 2001 року. Про це свідчить його інтерв’ю пакистанській газеті «Ummat», опубліковане 28 вересня 2001 року та перекладене англійською мовою службою моніторингу BBC (World Monitoring Service). «Я вже говорив, що не маю стосунку до атак 11 вересня у Сполучених Штатах. Як мусульманин, я з усіх сил намагаюся бути чесним. Я не знав про ці атаки та не вважаю вбивство невинних жінок, дітей та інших людей значним діянням. Іслам суворо забороняє завдавати шкоди невинним жінкам, дітям та іншим людям», – цитує видання слова глави «Аль-Каїди».

Однак в інтерв’ю арабському телеканалу «Al Jazeera», яке транслювалося 7 жовтня 2001 року, бен Ладен не казав про свою непричетність до терористичних актів. Натомість висунув нові ультиматуми на адресу США. Після цього Білий дім заявив, що глава «Аль-Каїди» фактично взяв на себе відповідальність за вересневі атаки. Для Сполучених Штатів розпочався етап протистояння «чумі ХХІ століття»: тероризму було оголошено війну.

Майже все президентство Буша-молодшого пройшло під егідою боротьби з тероризмом, «Аль-Каїдою» та прагненням помсти бен Ладену. Щоправда, його зусилля не мали успіху.

Неабиякого резонансу свого часу набула стаття відомого американського політолога та незалежного журналіста Майкла Рупперта (Michael C. Ruppert). У ній він доводив, що Усама бен Ладен та родина Бушів підтримували тісний зв’язок: «Фінансові, політичні та економічні відносини між ними залишалися нерозривними протягом 20 років». Посилаючись на дослідження професора університету штату Мічиган Джона Метжера (John Metzger), він нагадує про діяльність банку BCCI, що був «близько пов’язаний із американською та пакистанською розвідками». За даними науковця, його клієнтами були афганські повстанці та брат Усами бен Ладена – Салем, який 1976 року призначив інвестиційного брокера Хоустона Бафа (Houston Bath) своїм представником у штаті Техас. Невдовзі Баф вклав значну суму в бізнес Джорджа Буша-молодшого – нафтову компанію «Arbusto Energy». Докладну інформацію про глибокі зв’язки родини Бушів і клану бен Ладена можна знайти в книжці Пітера Бретона (Peter Brewton) «Мафія. ЦРУ та Джордж Буш».

Обійнявши найвищу державну посаду, новий президент США Барак Обама звернувся до терористичного світу зі словами: «Ми говоримо вам зараз, що наш дух сильніший і незламний, ви не здатні нас знищити, ми вас переможемо». Сказав – і зробив. 1 травня 2011 року Білий дім заявив, що Усаму бен Ладена, головного ворога Сполучених Штатів, ліквідовано в результаті операції американського загону спеціального призначення поблизу столиці Пакистану – Ісламабада.

Безперечно, знищення лідера «Аль-Каїди» викликало широкий резонанс у світі та породило безліч версій, чуток і здогадок. Відразу після офіційної заяви Обами про ліквідацію «терориста номер один» американські та європейські експерти почали прогнозувати можливі наслідки цієї події для зовнішньої політики США й інших гравців на міжнародній арені.

Так, німецький політолог Йохан Хіпплер вважає, що вона не вплине на глобальну безпеку, що це лише символічний успіх для політики США. «Усама бен Ладен уже давно не відігравав значної ролі в організації терактів. Він був лише символічною постаттю», – вважає експерт. А деякі фахівці назвали загибель лідера «Аль-Каїди» «поворотним моментом» у війні з тероризмом, що триває з 2001 року. Вони переконані: для Сполучених Штатів настав час припинити дивитися на світ крізь призму війни з терором, вибудовуючи навколо неї всю свою зовнішню політику.

Натомість більшість аналітиків цілком протилежної думки й наполягають на тому, що смерть бен Ладена аж ніяк не ставить крапку в цій кривавій главі історії. Фахівці застерігають американське керівництво від помилки, якої воно припустилося 2002 року, оголосивши початок афганської кампанії «найдраматичнішою перемогою Америки у війні з тероризмом». Тоді чималі військові та розвідувальні ресурси було направлено до Іраку. Наслідки такого кроку виявилися непрогнозованими та надзвичайно негативними. Оглядачі закликають Білий дім «не святкувати перемоги заздалегідь» і не дозволити ворогам зібратися в силі для нових ударів, адже з «відходом» бен Ладена терористична загроза в світі не зменшиться. Розрізнені, розпорошені по світу угруповання можуть об’єднатися та неабияк посилити терористичну активність. Країнам Середньої Азії необхідно бути пильними, зміцнивши безпеку та об’єднавшись у боротьбі з тероризмом і «залишками» «Аль-Каїди», стверджують експерти.

Не оминають аналітики увагою й факт, що знешкоджено запеклого ворога США саме тоді, коли рейтинги американського президента почали падати. Вони називають знищення бен Ладена сильним політичним PR-ходом нинішньої президентської адміністрації.

Під час передвиборної кампанії у 2008 році Барак Обама не раз заявляв, що докладе всіх зусиль, аби знищити бен Ладена. Він виконав обіцянку й може розраховувати на серйозні бонуси в боротьбі за наступний президентський термін. Отож усунення людини, яку називали «головним ворогом Америки», стало важливою політичною перемогою Обами, чию компетентність у зовнішньополітичних справах неодноразово ставили під сумнів опоненти-республіканці. Глава Білого дому промовисто підсумував останні події: «Американці не обирали цієї битви. Вона прийшла на наші береги. Настав час відплати!».

Має право на існування й теорія, яка стверджує, що лідера «Аль-Каїди» знищили багато років тому. Щоправда, її прихильники розходяться в тому, коли саме це сталося. Зокрема, датами смерті називають кінець 2001 року, 2002-й та весну 2003-го. Дехто вірить: лідера «Аль-Каїди» захопили в полон і відправили до однієї з таємних в’язниць ЦРУ.

Однак на особливу увагу заслуговує думка, що бен Ладен сам довгий час був агентом американських спецслужб. Його зв’язок із розвідкою Сполучених Штатів розпочався ще в 1980-ті, під час радянської окупації Афганістану. Тоді майбутній ворог США був однією з основних ланок відомої операції «Циклон», яку американська розвідка протягом багатьох років реалізовувала на афганській території. Її мета – організація руху моджахедів і спрямування їхніх зусиль на спротив контингентові радянської армії, який залишався там з 1979 року.

За деякими даними, саме тоді відбулося становлення бен Ладена як непримиренного лідера в боротьбі з «невірними». Він отримував зброю та все необхідне для підривної діяльності. Через низку компаній, що йому належали, здійснювалося багатомільярдне фінансування талібів, до того ж вони отримували масштабні замовлення на виконання будівельних робіт. Згодом бен Ладен перестав співпрацювати з американською розвідкою, перетворившись на самостійну і, як виявилося, руйнівну силу.

Якщо відкинути численні теорії про «справжню» долю глави терористичного угруповання й узяти за основу офіційну версію Вашингтона, то слід чекати змін як у самій «Аль-Каїді», так і в політиці США стосовно Пакистану та Афганістану.

Передовсім треба згадати, що «терорист номер один» переховувався навіть не на афгано-пакистанському кордоні, а на захищеній території неподалік столиці Пакистану. За деякими даними, операцію зі знешкодження провів виключно американський спецназ. Пакистанські спецслужби поінформовані не були, аби не ставити під загрозу її результативність.

Відносини Вашингтона з Ісламабадом завжди залишалися напруженими, однак нині ситуація може ще більше загостритися. Білий дім небезпідставно вважає, що терорист аж ніяк не зміг би переховуватися на території Пакистану без відома й підтримки офіційних структур цієї країни. За даними ж пакистанських ЗМІ, Об’єднане розвідувальне управління Пакистану припинило всі контакти з ЦРУ. Зокрема, американські спецслужби перестали отримувати від своїх колег дані про місцезнаходження екстремістів на пакистанській території та підготовку ними терористичних актів. На думку військових аналітиків, відсутність інтенсивної взаємодії між розвідувальними управліннями двох країн може поставити під загрозу безпеку громадян США, Великої Британії та інших держав, які перебувають на території Пакистану.

Теорій безліч. Проте для Сполучених Штатів сторінку історії під назвою «Усама бен Ладен» перегорнуто. Країна святкує перемогу. Водночас, за даними американських ЗМІ, Центральне розвідувальне управління США добре розуміє небезпечність ситуації й готується до нових випробувань. Авторитетне видання «The Washington Post» повідомило про документ, який директор ЦРУ Леон Панетта розіслав підлеглим. У циркулярі наголошується: попри загибель бен Ладена «Аль-Каїда» продовжує діяти, а терористи намагатимуться помститися за смерть свого лідера. Тож, можливо, буде інший «Бен Ладен» і нова війна, триваліша та жорстокіша, а поки що посада світового «терориста номер один» залишається вакантною…

Автор: Ліна КЛЕПАЧ