Валерій БЕВЗ: «У нас достатня законодавча база для боротьби з корупцією»

Про особливості нового антикорупційного законодавства журналові «Віче» докладно розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Валерій БЕВЗ.

– Чи задоволені ви кінцевим варіантом тексту законодавчого акта? Чи вдалося усунути всі спірні моменти під час повторного другого читання, а потім юридичного редагування (адже раніше передбачалося, що буде й третє читання)?

– Якщо говорити в цілому, то не задоволений, адже межі досконалості не існує. Це не кокетство, а реальна оцінка того, що ми наразі маємо. Але, як кажуть американці, щоб навчитися ходити, потрібно йти. Законодавчий акт є таким, яким він нині є. Документ розділено на два закони: «Про засади запобігання і протидії корупції» й «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Узагальнений текст після юридичного редагування направлено Голові парламенту для внесення на розгляд у сесійній залі відповідно до статті 131 («Порядок усунення неузгодженостей та неточностей у прийнятому тексті». – Ред.) Регламенту Верховної Ради. Наголошую: йдеться лише про технічні правки. Далі в Голови законодавчого органу є 5 днів для підписання поданого закону й направлення його Президентові України.

– Робота була конструктивною. Інша річ, що, як то кажуть, де два юристи, там три думки. Від цього ми нікуди не дінемося. Але в будь-якому разі, коли й були якісь розбіжності, вони стосувалися не політики, а права як такого. Комітет визначався, не зважаючи на те, хто яку політичну силу представляє.

– Не думаю, що різниця й справді велика, хоча, безперечно, в нинішньому варіанті є низка істотних новацій. Хочу сказати про інше: наразі в Україні є достатня законодавча база для того, щоб боротися з корупцією. Потрібно єдине – наявність політичної волі керівництва держави наводити лад.

– За великим рахунком експерти погодилися з варіантом, який ми пропонуємо суспільству. Розбіжності полягають не так у площині самого права, як у підходах і поглядах на нього. Наприклад, у нас не існує поняття прецедентного права. Через це вітчизняне законодавство неможливо повністю адаптувати до західних зразків. Але ці питання мають скоріше юридично-технічний характер, і я не думаю, що в нас будуть якість серйозні проблеми з представниками Групи країн проти корупції Ради Європи чи інших європейських інституцій. А доповідь GRECO про стан боротьби з корупцією в Україні, найпевніше, буде підготовлена наприкінці поточного – на початку наступного року.

– Це не обов’язок глави держави, а його право, передбачене Конституцією України. Тому в цьому разі визначатися Президентові, чи достатньо в нас структур і суб’єктів, які мають боротися зі злочинністю загалом і з таким явищем, як корупція, зокрема, чи все-таки потрібно створювати новий спеціалізований орган.

– Річ у тім, що життя й практика давно дали відповідь, яким чином наші чиновники всіх рівнів отримують дарунки. Припускаю, що з цією нормою буде багато проблем. Розмір мінімальної зарплатні нині – 960 гривень. Отже, максимальна вартість дарунка, одноразово, може становити 480 гривень, а сукупна вартість таких дарунків, отриманих з одного джерела протягом року, – дорівнювати одній мінімальній заробітній платі. Іншого законодавчим актом не передбачено. Узагалі, Закон «Про засади запобігання і боротьби з корупцією» – категорія не тільки правова, а й етична.

– Цілком слушно.

– Під час прийому на роботу таку перевірку проводить керівник держструктури.

Закон містить також норму про те, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнилися з посади, протягом року не можуть, зокрема, укладати трудові договори або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, якщо раніше вони здійснювали контроль, нагляд або приймали рішення щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій. За великим рахунком ми шукали золоту середину, адже раніше такі конкретні терміни взагалі не були законодавчо закріплені.

Знову ж таки у статті 5 закону є чіткий перелік суб’єктів, які здійснюватимуть заходи щодо виявлення, припинення та розслідування цих та інших корупційних правопорушень.

– Ми «шліфували» форму декларації щонайменше місяць. Сподіваємося, спеціальна перевірка тепер стане якіснішою. А подання декларації все-таки необхідно робити за місцем роботи, а той, кому потрібно буде її знайти й перевірити, завжди зможе це зробити у встановленому законом порядку.

– Позиція комітету така: витрати, нижчі за середньомісячну заробітну платню, не мають вноситися в декларацію.

– Законом чітко встановлено, що Міністерство юстиції проводить антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів, до того ж незалежно від суб’єктів, які їх розробляють. А результати такої експертизи підлягають обов’язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання чи прийняття відповідного нормативно-правового акта, тому про рекомендаційний характер у цьому разі йтися не може.

– Справді, закон забороняє всім державним органам і структурам приймати будь-які матеріальні та фінансові ресурси від фізичних або юридичних осіб. Виняток можливий тільки у випадках, коли право на отримання відповідної допомоги передбачено в законах. Скажімо, для притулків або лікувальних закладів. Ну в якого законодавця підніметься рука заборонити одержання благодійних внесків на лікування дітей від онкозахворювань?

– Зокрема, спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики щороку не пізніш як 15 квітня готуватиме та оприлюднюватиме звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції. У документі міститимуться статистичні дані про результати діяльності спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції; узагальнені результати антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів; результати соціологічних досліджень, що проводяться державними та недержавними науково-дослідними установами з питань поширення корупції; інформація про стан реалізації визначеної Президентом України антикорупційної стратегії тощо.

Хочу також звернути увагу на норми статті 18, де зазначено, що законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, які передбачають надання пільг чи переваг окремим суб'єктам господарювання, а також делегування функцій, повноважень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в тому числі недержавним організаціям, підлягають оприлюдненню в установленому законодавством порядку в десятиденний строк з дня їх внесення суб'єктом права законодавчої ініціативи, але не пізніш як за сім днів до дня їх розгляду.

– Законом визначено, що Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, а також порядок його формування та ведення затверджується Міністерством юстиції. До того ж ці питання регулює Закон «Про доступ до публічної інформації», котрий Верховна Рада не так давно ухвалила.

– Нині вітчизняне право передбачає відповідальність лише фізичної особи. На жаль, це є прогалиною в нашому законодавстві. Ми, як вищий законодавчий орган держави, прагнутимемо вдосконалення цієї норми.

– Закон набирає чинності з 1 липня 2011 року, крім деяких статей, що стосуються фінансового контролю, які набирають чинності з 1 січня 2012 року. 　

Розмову вів Олексій СИЩУК.
Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.