передплата Українською | In English

№9, травень 2011

Валерій БЕВЗ: «У нас достатня законодавча база для боротьби з корупцією»Валерій БЕВЗ: «У нас достатня законодавча база для боротьби з корупцією»

Поділитися:

Про особливості нового антикорупційного законодавства журналові «Віче» докладно розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Валерій БЕВЗ.

– Чи задоволені ви кінцевим варіантом тексту законодавчого акта? Чи вдалося усунути всі спірні моменти під час повторного другого читання, а потім юридичного редагування (адже раніше передбачалося, що буде й третє читання)?

– Якщо говорити в цілому, то не задоволений, адже межі досконалості не існує. Це не кокетство, а реальна оцінка того, що ми наразі маємо. Але, як кажуть американці, щоб навчитися ходити, потрібно йти. Законодавчий акт є таким, яким він нині є. Документ розділено на два закони: «Про засади запобігання і протидії корупції» й «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Узагальнений текст після юридичного редагування направлено Голові парламенту для внесення на розгляд у сесійній залі відповідно до статті 131 («Порядок усунення неузгодженостей та неточностей у прийнятому тексті». – Ред.) Регламенту Верховної Ради. Наголошую: йдеться лише про технічні правки. Далі в Голови законодавчого органу є 5 днів для підписання поданого закону й направлення його Президентові України.

– До переходу на нинішню посаду ви були секретарем Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, який завжди відзначався високопрофесійним підходом до законодавчої роботи. Як оцінюєте процес підготовки проекту закону в очолюваному вами профільному комітеті й чи вдалося знайти спільну мову з представниками опозиційних фракцій?

– Робота була конструктивною. Інша річ, що, як то кажуть, де два юристи, там три думки. Від цього ми нікуди не дінемося. Але в будь-якому разі, коли й були якісь розбіжності, вони стосувалися не політики, а права як такого. Комітет визначався, не зважаючи на те, хто яку політичну силу представляє.

– Як відреагуєте на зауваження, що цей законодавчий акт мало чим відрізняється від тексту антикорупційного пакета законів «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», котрий 17 грудня 2010 року скасувала Верховна Рада?

– Не думаю, що різниця й справді велика, хоча, безперечно, в нинішньому варіанті є низка істотних новацій. Хочу сказати про інше: наразі в Україні є достатня законодавча база для того, щоб боротися з корупцією. Потрібно єдине – наявність політичної волі керівництва держави наводити лад.

– Протягом 11–15 квітня під час візиту до Києва експерти Групи країн проти корупції Ради Європи (GRECO) провели тертій раунд оцінки стану боротьби з корупцією в Україні й, зокрема, вивчали нове антикорупційне законодавство. Які попередні результати їхнього аналізу?

– За великим рахунком експерти погодилися з варіантом, який ми пропонуємо суспільству. Розбіжності полягають не так у площині самого права, як у підходах і поглядах на нього. Наприклад, у нас не існує поняття прецедентного права. Через це вітчизняне законодавство неможливо повністю адаптувати до західних зразків. Але ці питання мають скоріше юридично-технічний характер, і я не думаю, що в нас будуть якість серйозні проблеми з представниками Групи країн проти корупції Ради Європи чи інших європейських інституцій. А доповідь GRECO про стан боротьби з корупцією в Україні, найпевніше, буде підготовлена наприкінці поточного – на початку наступного року.

– Перейдімо безпосередньо до тексту закону. Згідно зі статтею 5 Президентом у встановленому порядку створюється спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики. Які завдання цього органу, для чого він потрібен?

– Це не обов’язок глави держави, а його право, передбачене Конституцією України. Тому в цьому разі визначатися Президентові, чи достатньо в нас структур і суб’єктів, які мають боротися зі злочинністю загалом і з таким явищем, як корупція, зокрема, чи все-таки потрібно створювати новий спеціалізований орган.

– Серед нововведень – заборона особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймати дарунки (пожертви), вартість яких перевищує 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Який порядок дій посадовця, якому вручено коштовніший презент? Яким узагалі буде механізм оцінки дарунка? Чи потрібна його реєстрація?

– Річ у тім, що життя й практика давно дали відповідь, яким чином наші чиновники всіх рівнів отримують дарунки. Припускаю, що з цією нормою буде багато проблем. Розмір мінімальної зарплатні нині – 960 гривень. Отже, максимальна вартість дарунка, одноразово, може становити 480 гривень, а сукупна вартість таких дарунків, отриманих з одного джерела протягом року, – дорівнювати одній мінімальній заробітній платі. Іншого законодавчим актом не передбачено. Узагалі, Закон «Про засади запобігання і боротьби з корупцією» – категорія не тільки правова, а й етична.

– Як Кодекс поведінки держслужбовців?

– Цілком слушно.

– Іще одне прогресивне положення – обмеження мати в безпосередньому підпорядкуванні (відносинах прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника. – Ред.) близьких осіб. Хто контролюватиме його виконання?

– Під час прийому на роботу таку перевірку проводить керівник держструктури.

Закон містить також норму про те, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнилися з посади, протягом року не можуть, зокрема, укладати трудові договори або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, якщо раніше вони здійснювали контроль, нагляд або приймали рішення щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій. За великим рахунком ми шукали золоту середину, адже раніше такі конкретні терміни взагалі не були законодавчо закріплені.

Знову ж таки у статті 5 закону є чіткий перелік суб’єктів, які здійснюватимуть заходи щодо виявлення, припинення та розслідування цих та інших корупційних правопорушень.

– Наступна новація документа полягає в тому, що значно розширена декларація про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру. Однак чи не було б доцільним подавати її одразу до спеціально уповноваженого органу, а не за місцем роботи?

– Ми «шліфували» форму декларації щонайменше місяць. Сподіваємося, спеціальна перевірка тепер стане якіснішою. А подання декларації все-таки необхідно робити за місцем роботи, а той, кому потрібно буде її знайти й перевірити, завжди зможе це зробити у встановленому законом порядку.

– Якою врешті-решт визначено мінімальну суму витрат для внесення в декларацію?

– Позиція комітету така: витрати, нижчі за середньомісячну заробітну платню, не мають вноситися в декларацію.

– Стаття 15 передбачає проведення Мін’юстом антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів. Чи проводилася така перевірка досі й чи матиме вона виключно рекомендаційний характер?

– Законом чітко встановлено, що Міністерство юстиції проводить антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів, до того ж незалежно від суб’єктів, які їх розробляють. А результати такої експертизи підлягають обов’язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання чи прийняття відповідного нормативно-правового акта, тому про рекомендаційний характер у цьому разі йтися не може.

– Поясніть, будь ласка, докладніше норму про неможливість безоплатно одержувати послуги та майно органами державної влади та місцевого самоврядування.

– Справді, закон забороняє всім державним органам і структурам приймати будь-які матеріальні та фінансові ресурси від фізичних або юридичних осіб. Виняток можливий тільки у випадках, коли право на отримання відповідної допомоги передбачено в законах. Скажімо, для притулків або лікувальних закладів. Ну в якого законодавця підніметься рука заборонити одержання благодійних внесків на лікування дітей від онкозахворювань?

– Як відбуватиметься інформування громадськості про заходи щодо запобігання і протидії корупції?

– Зокрема, спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики щороку не пізніш як 15 квітня готуватиме та оприлюднюватиме звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції. У документі міститимуться статистичні дані про результати діяльності спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції; узагальнені результати антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів; результати соціологічних досліджень, що проводяться державними та недержавними науково-дослідними установами з питань поширення корупції; інформація про стан реалізації визначеної Президентом України антикорупційної стратегії тощо.

Хочу також звернути увагу на норми статті 18, де зазначено, що законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, які передбачають надання пільг чи переваг окремим суб'єктам господарювання, а також делегування функцій, повноважень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в тому числі недержавним організаціям, підлягають оприлюдненню в установленому законодавством порядку в десятиденний строк з дня їх внесення суб'єктом права законодавчої ініціативи, але не пізніш як за сім днів до дня їх розгляду.

– Чи буде в громадян доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення?

– Законом визначено, що Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, а також порядок його формування та ведення затверджується Міністерством юстиції. До того ж ці питання регулює Закон «Про доступ до публічної інформації», котрий Верховна Рада не так давно ухвалила.

– Прокоментуйте, будь ласка, зауваження про відсутність відповідальності за корупційні правопорушення юридичних осіб. Через це притягнути до відповідальності можна лише конкретного хабародавця або чиновника, який узяв хабар, а власне комерційна структура, що мала користь від корупційної угоди, жодної відповідальності не несе.

– Нині вітчизняне право передбачає відповідальність лише фізичної особи. На жаль, це є прогалиною в нашому законодавстві. Ми, як вищий законодавчий орган держави, прагнутимемо вдосконалення цієї норми.

– І насамкінець: які часові рамки введення закону в дію?

– Закон набирає чинності з 1 липня 2011 року, крім деяких статей, що стосуються фінансового контролю, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.  

Розмову вів Олексій СИЩУК.
Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Кабмін запровадив 2% мито на імпорт електроенергії з РФ — Герус Вчора, 22 жовтня

В Київській академії мистецтв викрили шахраїв. Збирали кошти на «батьківські фонди» Вчора, 22 жовтня

Ще один виробник сигарет відкликає 350 мільйонів сплаченого акцизу Вчора, 22 жовтня

СБУ затримала ексзаступника міністра економіки: підозрює у держзраді Вчора, 22 жовтня

Як Кравцов з компанією планують роздерибанити 100 млн доларів Вчора, 22 жовтня

В уряді озвучили консервативний та оптимістичний прогноз зростання ВВП у 2020 році Вчора, 22 жовтня

Євродепутат: Зеленський концентрує владу і це дуже страшно Вчора, 22 жовтня

Новини 21 жовтня: IPO Укрпошти, арешт рахунків "Укргазвидобування", місія МВФ Вчора, 22 жовтня

МЗС Німеччини проти визнання Голодомору геноцидом 21 жовтня

ЄС запустив процес ратифікації угоди про Brexit, стежить за подіями у Лондоні 21 жовтня