передплата Українською | In English

№9, травень 2011

CUSM! Інакше – масло без молока, а ковбаса без м’ясаCUSM! Інакше – масло без молока, а ковбаса без м’яса

Поділитися:

Виставка продуктів харчування, влаштована Укрметртестстандартом до Всесвітнього дня прав споживача, милувала око. Проте вживати ці наїдки не рекомендується. Чому? Бо, перевіривши продукти в лабораторіях, фахівці знайшли в них силу-силенну сторонніх речовин, що неабияк шкодять здоров’ю.

Отже, з виставкових полиць до рота просилися: виноград із метатіоном; свіжі зелень, яблука й апельсини з дурсбаном; сосиски з крохмалем і соєю; курага із сірчаним ангідридом; сушені білі гриби з цезієм-137 (норму перевищено в 20 разів); яблучний сік для дітей з підвищеним умістом оксиметилфурфуролу. Генетично модифіковані організми (ГМО) виявили в пельменях, сосисках, ріпаку, кукурудзі, сої, сухому молоці. У жовтку курячих яєць містилося недостатньо каротиноїдів. Для проведення аналізів лаборанти придбали також деревне вугілля, а в ньому – активний стронцій-90.

Генеральний директор Укрметртестстандарту Михайло МУРАХОВСЬКИЙ каже, що кількість продуктів із ГМО на магазинних прилавках зменшилася: якщо раніше генетично модифікованою була третина контрольної продукції, то нині – лише 5–8 відсотків. Проте якісні продукти в торговельних мережах та на ринках усе ще є рідкістю. Основна причина – недосконала законодавча й нормативна база.

2007 року разюче вдарив по праву споживача на якісні продукти Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Якраз відповідно до цього документа контрольні органи мають попереджати виробника чи імпортера-оптовика про перевірку за 10 днів. За словами М. Мураховського, законодавство навіть найвідсталіших країн світу не містить схожої норми, а згідно з європейськими директивами всі перевірки мають бути несподіваними. Експерти звертали увагу законотворців на цей недолік, однак марно.

Ще одне новаторство згаданого закону: контрольні органи мають купувати й здійснювати випробування продукції за рахунок цільових бюджетних коштів. Ані в попередні роки, ані цьогоріч державний кошторис таких видатків не передбачав, тож перевірок не проводили. М. Мураховський вважає, що це робиться свідомо, аби паралізувати систему державного нагляду за якістю продукції. До речі, в Україні існує понад 53 тисячі технічних умов і близько 40 тисяч галузевих стандартів, діють також Державні стандарти України (ДСТУ), Міждержавні стандарти СНД.

З 1 липня 2011 року набирає чинності Закон «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», куди перенесено всі недоліки закону, яким регулюється сфера виробництва продуктів харчування.

Слід зауважити, що Міністерство охорони здоров’я не надто піклується про наше здоров’я, адже, затверджуючи показники безпечності, спирається ще на радянські нормативні документи від 1989 року. А вони геть не відповідають сучасним вимогам: містять чимало забруднювачів продуктів, котрі вже давно ніхто не використовує у виробництві, проте немає сотень пестицидів, гормональних препаратів, антибіотиків, мікотоксинів тощо, які нормуються в Євросоюзі. Байдуже, що Україна взяла на себе зобов’язання гармонізувати законодавство з міжнародним.

Коли якоїсь речовини немає в «чорному списку», вона не вважається забороненою. Виходить, виробники цілком легально додають у харчові продукти такі надзвичайно небезпечні домішки, як діоксини, бензапірен, транс-ізомери ненасичених жирних кислот, аклиламід тощо. Дозволяється труїти населення харчовими домішками, до складу яких входить технічна натрієва сіль карбоксиметилцелюлози (Е466). Змішавши її із соєвим білком, фальсифікатори отримують в’язку масу, яку потім продають як варену ковбасу – «Докторську» чи «Шкільну» залежно від упакування. У цивілізованих країнах Е466 використовують для виробництва шпалерного клею.

Лаборанти Укрметртестстандарту, окрім Е466, знайшли у ковбасах рослинні жири, стабілізатори, ароматизатори. Основним складником згущеного молока виявилися кокосова й пальмова олії. Аби заморському інгредієнту надати привабливого білого кольору, його підфарбовують двоокисом титану, який застосовують для приготування малярних білил.

Відповідно до Закону «Про дитяче харчування» (ухвалений 2006 року) їжу для малюків мають виготовляти з безпечної сировини, однак показників безпечності досі не затвердили. Нині нормативна база не враховує номенклатури нових антибіотиків, ветеринарних та гормональних препаратів. Водночас закон чітко забороняє використовувати для виробництва дитячого харчування сировину з умістом, зокрема, гормональних препаратів.

Висока ціна не гарантує високої якості. У цьому повсякчас переконуються експерти Укрметртестстандарту. Так, 90 відсотків молочної продукції містять рослинні жири, яких відповідно до стандартів там не має бути. Аби уникнути державного регулювання цін, виробники вказують на товарних етикетках та в супровідних документах завищений уміст жиру в продукті: держава встановлює ціни на молоко коров’яче з масовою часткою жиру до 2,5 відсотка (пишуть 2,6), на сметану – до 20 відсотків жирності (пишуть 21), на масло вершкове – до 72,5 відсотка (пишуть 73). Водночас у молочній продукції різних ґатунків досить часто виявляють кишкову паличку, плісняву, інші не характерні мікроорганізми.

Відомо, що половину твердих сирів в Україні виготовляють не з молока, а з рослинних жирів. Це місиво цілком офіційно називається сирним продуктом. Проте навіть продавці в магазинах не знають, чим насправді торгують: лише оглянувши упакування, знаходять загадковий напис «Сир. прод. Російський». Що хочеш, те й думай.

Кореспондент «Віча» намагався з’ясувати в Укрметртестстандарті, чому до відповідальності не можна притягнути несумлінних виробників, залучивши правоохоронні органи, які доведуть їхню причетність до виготовлення фальсифікованої продукції. Ось що на це сказав начальник науково-дослідного центру випробувань продукції Володимир СЕМЕНОВИЧ:

– Такі судові процеси відбуваються, але вони малоефективні. У підсумку все завершується накладанням штрафу відповідно до статей Кодексу про адміністративні правопорушення – від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170–850 гривень. Виробник згоден щодня платити такі штрафи, отримуючи надприбутки від реалізації фальсифікованої продукції. Водночас чесному виробникові вижити дуже складно, бо він не витримує цінової конкуренції. Виходить, що держава заохочує виробника-фальсифікатора. У Євросоюзі за продаж неякісних товарів карають дуже суворо.

Яскравим прикладом неадекватності регуляторної політики в Україні є торішнє скасування сертифікації харчових продуктів. Нині Генпрокуратура судиться з Кабінетом Міністрів, вимагаючи заблокувати таке рішення уряду.

Вичерпавши репресивні можливості, Укрметртестстандарт запропонував виробникам добровільно маркувати якісну продукцію спеціальним знаком – CUSM.

– Якщо на продукті чи на супровідній документації споживач побачить чотири букви CUSM, це свідчить, що товар пройшов лабораторні випробування й наші фахівці ознайомилися зі станом виробництва. Ми постійно контролюватимемо якість такої продукції, відбираючи для цього зразки в торговельних мережах, – розповів про новацію перший заступник генерального директора Укрметртестстандарту Віктор РИМЕР.

За відсутності державної системи контролю за якістю товарів та продуктів харчування поодинокі спроби окремих інституцій та громадських організацій приречені на невдачу. Сподіватися на сумління виробників тим паче не варто. Рятуймося натуральним господарством?

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Кабмін запровадив 2% мито на імпорт електроенергії з РФ — Герус Вчора, 22 жовтня

В Київській академії мистецтв викрили шахраїв. Збирали кошти на «батьківські фонди» Вчора, 22 жовтня

Ще один виробник сигарет відкликає 350 мільйонів сплаченого акцизу Вчора, 22 жовтня

СБУ затримала ексзаступника міністра економіки: підозрює у держзраді Вчора, 22 жовтня

Як Кравцов з компанією планують роздерибанити 100 млн доларів Вчора, 22 жовтня

В уряді озвучили консервативний та оптимістичний прогноз зростання ВВП у 2020 році Вчора, 22 жовтня

Євродепутат: Зеленський концентрує владу і це дуже страшно Вчора, 22 жовтня

Новини 21 жовтня: IPO Укрпошти, арешт рахунків "Укргазвидобування", місія МВФ Вчора, 22 жовтня

МЗС Німеччини проти визнання Голодомору геноцидом 21 жовтня

ЄС запустив процес ратифікації угоди про Brexit, стежить за подіями у Лондоні 21 жовтня