передплата Українською | In English

№9, травень 2011

«Мій шлях»«Мій шлях»

Поділитися:

Так назвала свою персональну виставку, що розгорнулася в залах культурно-мистецького центру «Львів», художник-живописець із Луцька Галина Івашків

Галина Івашків – живописець, сценограф, педагог, член Національної спілки художників України, член творчого об’єднання «Галерея ІХ» (м. Луцьк), працює у Луцькій художній школі. Закінчила Львівську академію мистецтв.

Вона є учасницею багатьох усеукраїнських та міжнародних виставок. Серед останніх – участь у міжнародному бієнале рисунку в м. Наленчув (Польща, 2009 р.), у міжнародному бієнале творчості художників-педагогів у м. Танув (Польща, 2010 р.) здобула диплом ІІ ступеня, участь у Всеукраїнській виставці 26 художниць «Світ кольору очей жінки» (Народний дім, м. Київ, 2008 р.) та ін. Постійно бере участь у щорічних міжнародних виставках «Львівський осінній салон «Високий замок», де не раз її було відзначено дипломами та преміями.

Галина Івашків є сценографом 10 вистав у Волинському академічному обласному театрі ляльок (остання – вистава «Лісова пісня» Лесі Українки, 2010 р.). Її ім’я занесено до «Енциклопедії сучасної України» (10-й том).

«Мій шлях» – це шлях розвитку душі, що нерозривно пов’язаний як із життєвим шляхом, так і зі шляхом становлення творчої особистості, їхнім органічним поєднанням, як відтворення у часо-просторі внутрішніх станів, пізнання духовних істин і самопізнання. Адже колір і світло – це найтонші прояви матерії, які підводять нас до тієї грані видимого й невидимого світу, де й народжується таїнство творчості. Так настроїти камертон своєї душі, щоб не допустити жодної фальшивої ноти, а передати через «абсолютний слух» живописця свій внутрішній стан, через видимі форми – те невидиме – і незбагненне, і збагненне, а у звичайних, реалістичних працях обов’язково дати неоднозначність і багатогранність відтворюваного – це і є творче кредо Галини Івашків.

Її власний метафоричний простір – багатоплановий, тому тут зустрінеш і формальні, абстрактні композиції і цілком реалістичні, але кожна з праць – неодмінно «прожита», продумана і є втіленням роздумів, того чи іншого внутрішнього стану.

Так чи інакше – це простір завжди пружний, наповнений неповторними формами, що народжені активною працею душі.

Автор: Лариса МАРЧУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Комітет Палати представників затвердив статті звинувачення у справі імпічменту Трампа Вчора, 13 грудня

"Нафтогаз" планує у 2020 роцi cтворити бiржу для торгiвлi газом Вчора, 13 грудня

Швейцарія продовжила на рік замороження активів Януковича Вчора, 13 грудня

Влада планує змінити порядок надання монетизованих пільг на комуналку Вчора, 13 грудня

Нафтогаз та Газпром ведуть перемовини у Відні — ЗМІ Вчора, 13 грудня

Україна і Молдова підписали меморандум щодо постачання газу Вчора, 13 грудня

Німецький міністр звинуватив Путіна в спробі виправдати вбивство в Берліні Вчора, 13 грудня

Реструктуризація "зеленого" тарифу: Мiнекоенерго не пiдтримує запропонований нардепами сценарiй Вчора, 13 грудня

Президент розповів, кому найбільше підвищать пенсії Вчора, 13 грудня

Європейська Рада продовжила санкції проти Росії Вчора, 13 грудня