«Кризі має передувати розквіт...»

З прес-конференції Голови Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА

– Володимире Миколайовичу, чи можна, акумулювавши думки, які тут прозвучали з уст представників органів місцевої влади, сказати, що є підґрунтя для адміністративно-територіальної реформи в Україні?

– Потреба є, а підґрунтя немає. Підґрунтя буде тоді, коли буде те бачення, яке базувалося б на запитах і потребах людей. А загальне враження від Консультативно-дорадчої ради полягає в тому, що потрібно такі зустрічі проводити частіше, очевидно, обирати одну із тем і виділяти для цього час та приділяти більше уваги тому, щоб вислухати ґрунтовну позицію й бачення кожного з учасників. Поки що в нас домінують констатація, перелік і нагромадження проблем. Нам потрібні не проблеми, а шляхи їх розв’язання.

Коли ж говорять, що є криза самоврядування, то я відповідаю: кризі може передувати розквіт. А оскільки розквіту не було, то говорити про кризу немає жодних підстав. Ми говорили, як нам завершити адміністративну реформу. Сьогодні на центральному рівні є визначення щодо повноважень Президента, Кабінету Міністрів, особливо з урахуванням того, що буде прийнято два закони – про Кабінет Міністрів і про центральні органи виконавчої влади, а щодо обласного рівня і нижче, то тут багато проблем. (Прес-конференція відбувалася до того, як обидва згадані закони були ухвалені Верховною Радою. – Ред.) Є таке прагнення забезпечити домінування над органами самоврядування.

– Українська. Я не прихильник того, щоб на Україну навішувати будь-яку іншу модель. Найбільше підходитиме та, коли домінуватимуть і відповідатимуть ті, хто обирається. А для цього всі повинні розуміти свою відповідальність за свій вибір. Я повернувся з Хорватії і побачив, який вони мають досвід, що відкрив їм дорогу для вступу в Європейський Союз. Вони завершили виконання 28 глав із 34. І це той досвід, який для нас є безцінним. Вони адаптували 511 законів до європейських стандартів та 270 нормативно-правових актів і створили національний комітет для вступу до ЄС, який забезпечує єдиний підхід. Отже, сьогодні, дивлячись на цю країну, нам треба один раз зробити нашу роботу. Необхідно визначити загальне бачення щодо адміністративно-територіального устрою і забезпечити природний процес втілення в життя з наближенням насамперед інституцій, які надають послуги.

– Польща багато взяла в нас, і про це сьогодні говорив представник Вінницької області. Наприклад, узяли наш закон про місцеве самоврядування. Наші організації мають виконувати функції контролю за дотриманням Конституції, діяльністю правоохоронних органів, силових структур – це повинні бути невеликі інституції.

Мають бути сформовані ради з урахуванням особливостей України. Ми унітарна держава, що має автономію. Якщо ми говоримо, що громада має об’єднувати до 2 тисяч людей, то розгляньмо різні чинники. Ось Івано-Франківська й Одеська області. Вони різні. В одному районі на Одещині проживають і гагаузи, і молдавани, і болгари. Подивімось, як вони формуватимуть сільську раду і хто в ній домінуватиме. Погляньмо на релігійний чинник, якщо в одному населеному пункті греко-католики, Українська автокефальна церква й Українська православна церква Московського патріархату. Нам треба все це врахувати, щоб не було протистояння, а, навпаки, щоб була взаємодоповнюваність і був відповідний результат. Від радянських часів у нас залишився адміністративно-територіальний устрій. Ми розуміємо, що він застарів, але разом із тим необхідно забезпечити його ефективну роботу і потім думати, як його реформувати. Ось така послідовність дій.

– Це рівнозначно тому, щоб закрити місцеві громади. Цього не буде. Така ініціатива залишиться на рівні ініціативи. Але є Автономна Республіка Крим, і вона має свою специфіку, має свою гостроту вимог кримськотатарської громади. Вони централізували це питання. Зроблено вимушений крок, але правильний у політичному сенсі. Однак це не означає, що таке правило пошириться на адміністрації. Цього не буде ніколи.