№7, квітень 2011

Зоряне сяйво тимчасового поверненняЗоряне сяйво тимчасового повернення

У Національній опері України вітали з 80-річчям Ламару Чконію – примадонну світової оперної сцени, творчий шлях якої свого часу розпочався в нашій столиці. У численних інтерв’ю співачка — народна артистка СРСР, народна артистка Грузії, заслужена артистка України, професор — зауважувала, що саме Києву зобов’язана своїм народженням як професіонал.
А бездоганній організації нинішнього гала-концерту пані Ламара завдячує Партії регіонів України, шанувальнику оперного мистецтва Прем’єр-міністру України Миколі Азарову, Міністерству культури і туризму, дирекції театру, іспанській концертній організації, а також своїй молодшій дочці – Етері Ламоріс, продюсеру та худкерівнику святкового вечора.

ЩОПРАВДА, найперше Етері Ламоріс — відома виконавиця сопранових партій. 16 років тому до неї в Мадрид переїхала мама Ламара, на новому витку продовживши паралельну стезю своєї творчості — педагогічну. Упродовж цих років співачка викладала в консерваторії, проводила майстер-класи в Португалії та Франції. І цілком органічним видається той факт, що привітати оперну приму до Києва злетілися з різних куточків планети її учні – артисти найкращих сцен.

Сплеск виконавських успіхів Ламари Чконії припав на 1960–
1970-ті роки. Переживши розлучення з Тбіліським оперним театром, співачка разом із чоловіком – артистом балету Морісом Лекашвілі були прийняті до Київського академічного театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. Керівництво українського театру не приховувало радості з приводу появи нових перспективних кадрів, яких належно не оцінили в їхній власній вітчизні. Подейкують, тодішній директор нашого театру Віктор Гонтар навіть зателефонував у Тбілісі, щоб переконатися, чи справді там відпустили у вільне плавання обдароване подружжя. Почувши ствердну відповідь, Гонтар сказав: «Велика за це вам дяка!».

Київський період Ламари Чконії збігся в часі з квітінням золотого складу оперної трупи. З-поміж імен, які прикрашали тодішні афіші, – Белла Руденко, Борис Гмиря, Євгенія Мірошниченко, Дмитро Гнатюк, Анатолій Солов’яненко… Влившись 1960 року в це сузір’я талантів, пані Ламара співала провідні партії. А ще здобувала один за одним призи на престижних конкурсах. Її особливою гордістю досі є статус найкращої Чіо-Чіо-сан світу, отриманий у 1967 році на конкурсі вокалістів пам’яті Міури Томакі.

ПЕРЕД гала-концертом представник іспанської компанії-організатора Сергій Кірія сказав журналістам: «Ми намагалися зробити міжнародний проект, бо ім’я Ламари Чконії відоме у світі. А завдяки тому, що в Україні нас підтримали на високому рівні, ми змогли поставити вельми помірну ціну на квитках: від 20 до 500 гривень. Тобто справжнім шанувальникам високого мистецтва концерт по кишені». На запитання про конкретні спонсорські суми пан Кірія завуальовано відповів: «Достатні, щоб зробити таке велике свято!».

Старша дочка ювілярки – оперна співачка Наталі Ніколі, мецо-сопрано з Австрії – теж узяла участь у концерті. Незадовго до святкового вечора вона повідала представникам мас-медіа світлу ностальгійну історію київського дитинства. А ще віддала належне внеску у свою кар’єру з боку мами, завдяки якій Наталі самореалізувалася на Заході як оперна виконавиця, незважаючи на неабияку конкуренцію.

ПОЧЕСНИЙ учасник гала-концерту – знаменитий тенор Зураб Соткілава, який не раз співав із пані Ламарою. Він називав її колоратурне сопрано з чудовим тембром унікальним («яскравим, дзвінким, сріблястим») і відзначав бездоганну техніку володіння голосом. Пан Соткілава стверджував, що образи, створювані співачкою, «були завжди осмисленими, а виконання – наповнене внутрішнім змістом і величезною емоційною віддачею». Відомі оперні арії від солістів із Австрії, Німеччини, США, Франції, Грузії, Італії, Іспанії, України вилилися в життєствердну оду на честь видатної виконавиці та педагога. «Застільна» Верді, яку під завісу заспівали всі учасники, видалася в цьому контексті вельми доречною. Так само, як доречні привітання зі сцени посла Грузії Григола Катамадзе, згаданого вище Зураба Соткілави, а також київських колег іменинниці – Романа Майбороди та Анатолія Мокренка. Не зайвими на цьому торжестві були й нагороди Ламарі Чконії: дванадцятипроменева зірка (за внесок у розвиток суспільства) й орден Великомучениці Варвари (за благодійну діяльність).

А ось і гарна заключна нота: Ламара Чконія, головна гостя свого вечора, мала досконалий та навдивовижу молодий вигляд. Це притаманно лише обраним натурам, які щедро діляться з людством власним внутрішнім сяйвом.

Автор: Ніла ІВАНЕНКО

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня