№5, березень 2011

Вибір позаблоковості, який зробила Україна, поважаютьВибір позаблоковості, який зробила Україна, поважають

«Ми продовжуємо реалізацію всіх чинних проектів і програм НАТО, використовуючи наявні інструменти двосторонньої співпраці, й надалі приділятимемо увагу діяльності Комісії «Україна–НАТО», реалізації річних національних програм та роботі спільних робочих груп», – зазначив Президент України Віктор Янукович, провівши зустріч із Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном у рамках його офіційного візиту до Києва 24 лютого 2011 року.

«Ми з великою зацікавленістю спостерігаємо за адаптацією НАТО до нових умов. Реформування НАТО є важливим як для гарантування безпеки її країн-членів, так і для подальшої активної участі організації у підтриманні миру та стабільності у світі», – сказав глава держави.

Віктор Янукович підкреслив, що Україна вітає намір НАТО надати більш конкретного та результативного характеру політиці партнерства, тому з українського боку було підтверджено готовність до подальшої взаємодії з альянсом у рамках миротворчих операцій, а також щодо невійськових аспектів співробітництва, у тому числі й подолання наслідків надзвичайних ситуацій.

«Україна також позитивно оцінює намір НАТО посилити співпрацю з партнерами згідно з новою стратегічною концепцією альянсу, адже конструктивне партнерство України й НАТО є вагомим фактором міжнародної безпеки й стабільності», – додав Президент. У свою чергу, Андерс Фог Расмуссен щиро подякував Україні за плідну співпрацю з НАТО та її участь у миротворчих операціях під проводом альянсу. «Я розказав Президенту про «нову» НАТО, яку ми розбудовуємо нині, адже саміт альянсу в Лісабоні дав можливість зробити її ефективнішою на всіх напрямах. Сьогодні ми повинні мати змогу відповідати на нові загрози та виклики, що постають перед НАТО у світі. До такої взаємодії ми повинні залучати також країни-партнери, оскільки коло співробітництва НАТО невпинно розширюється», – додав Генеральний секретар.

Президент України, підтвердивши тезу А. Фог Расмуссена, зазначив, що нині для забезпечення міжнародного миру особливо актуальною є активна та цілеспрямована взаємодія. Тому Україна вважає своїм обов’язком робити внесок у таку співпрацю і брати участь у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки.

«Альянс є організацією демократичних держав, які поважають верховенство права, основні свободи і права людини, тому наші двері залишаються відкритими для всіх країн, які поділяють ці цінності і можуть зробити свій внесок у забезпечення безпеки у світі», – зазначив Генеральний секретар НАТО. Водночас він наголосив, що НАТО нічого не нав’язує своїм партнерам і вони мають суверенне право приєднуватися до тієї чи іншої організації. «Тому ми цілком поважаємо вибір позаблоковості, який зробила Україна. Ми й далі співпрацюватимемо з нею в рамках наявних механізмів, однак наразі маємо ще й додатковий потенціал співробітництва, зважаючи на нинішні виклики й загрози», – констатував А. Фог Расмуссен.

«Україна є великою державою і відіграє дуже важливу роль у євроатлантичній архітектурі безпеки. Ми високо цінуємо наше партнерство з Україною», – сказав Генеральний секретар НАТО.

Під час зустрічі Генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена з Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином сторони обговорили широкий спектр питань парламентського виміру співробітництва України з НАТО, динаміки розвитку конструктивного партнерства з альянсом після ухвалення Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», перспективні напрями подальшого співробітництва у сфері європейської та міжнародної безпеки. При цьому Володимир Литвин зазначив, що «з припиненням політичної полеміки навколо проблеми вступу до НАТО в Україні сформувалося розуміння того, що важливим є не пункт призначення, а активна взаємовигідна співпраця з альянсом на користь національних інтересів України та безпеки у світі». Зі свого боку, Генеральний секретар НАТО наголосив на великому значенні України для альянсу, адже вона є «важливою складовою євроатлантичної архітектури безпеки». Він підкреслив, що Україна могла б брати активну участь у вирішенні питань «протидії морському піратству, розповсюдження зброї масового знищення, вибудовування євроатлантичної архітектури протиракетної оборони та забезпечення комп’ютерної безпеки». За його словами, одним із напрямів співпраці могло б стати надання допомоги під час надзвичайних ситуацій цивільного характеру. Зокрема, таке співробітництво було б корисним під час проведення міжнародного чемпіонату Євро-2012 в Україні та Польщі.

Володимир Литвин запевнив керівника альянсу, що Верховна Рада України й надалі розвиватиме співпрацю з НАТО на законодавчому рівні. Він нагадав, що українські депутати беруть активну участь у роботі Парламентської Асамблеї НАТО та Міжпарламентської ради Україна–НАТО.

Після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив, що Україна готова впроваджувати стандарти НАТО у Збройних Силах України. «Нам підходять ваші стандарти добре оснащеної, невеликої за чисельністю, але мобільної і технологічно досконалої сучасної армії. І ми готові впроваджувати їх у себе», – наголосив Микола Азаров. Він зазначив, що Україна зберігає потужний потенціал військово-промислового комплексу і може бути постачальником або учасником кооперації у таких сферах, як військово-транспортна авіація, протиракетні й радіолокаційні системи, високоточне озброєння, бронетехніка.

Микола Азаров також повідомив, що українські ВМС можуть взяти участь в антипіратських операціях в Аденській затоці. Уряд готовий фінансувати патрулювання бойових кораблів ВМС України в Аденській затоці та їх участь в операціях із запобігання захопленню суден і боротьби з піратством. «Замість того, щоб іржавіти біля стінки, кораблі можуть бути корисними в охороні судноплавства, а моряки – набувати бойового досвіду», – зазначив Прем‘єр-міністр у відповідь на слова Генсека НАТО про те, що співробітництво України й НАТО має великий потенціал у різних сферах, у тому числі й у боротьбі з тероризмом та піратством. Натомість Андерс Фог Расмуссен запросив Україну до участі в операції «Ocean Shield» («Океанський щит»), завданням якої є запобігання піратству, насамперед у районі Аденської затоки. Він додав, що надзвичайно актуальним є спільне використання військових технологій в умовах кризи, коли оборонні бюджети країн обмежені.

Відповідаючи на запитання студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Андерс Фог Расмуссен намагався пояснити, як Росія «може прийняти НАТО» і як зробити більш схильним до питання співпраці з альянсом Схід України. Єдиний аргумент – популяризація інформації про діяльність НАТО. Зокрема, в Україні Генсек пропонував звертатися до Центру інформації й документації НАТО. Проте наголосив, що населенню України альянсу ніхто не нав’язує.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Парламент Греції не зміг оголосити вотум недовіри уряду Сьогодні, 29 березня

Молдова не підтверджує дані про проліт ракет своєю територією під час удару РФ по Україні Сьогодні, 29 березня

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня