передплата Українською | In English

№5, березень 2011

Не числом, а якістю

Поділитися:

В основі реформи вищої освіти мають бути якість, відповідальність, європейська інтеграція та конкурентоспроможність

Комітет Верховної Ради України з питань освіти і науки 16 лютого провів відкрите обговорення двох законопроектів «Про вищу освіту» № 7486-1 та № 7486, зареєстрованих у Верховній Раді у грудні 2010 року.

Проект закону «Про вищу освіту» № 7486-1, внесений народними депутатами України О. Єфремовим, О. Зарубінським, С. Ківаловим, О. Логвиненком, М. Луцьким, К. Самойлик, І. Шаровим, найчастіше називають «законопроектом Міністерства освіти». Ним запропоновано досить простий механізм скорочення кількості вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації: визначити їх за кількістю студентів. Документ також пропонує нову класифікацію вищих навчальних закладів. Так, класичним університетом пропонується називати вуз, де за денною формою навчається не менш як 10 тисяч осіб, профільним університетом – за наявності не менш як 6 тисяч, академією – не менш як 3 тисяч, коледжем – не менш як тисячі осіб.

На думку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, категорії вищих навчальних закладів – університет (класичний і профільний), академія, коледж, професійний коледж – є нехарактерними для української традиції вищої освіти і створюватимуть певні незручності в процесі застосування положень закону. У законопроекті не знайшли також належного відображення найважливіші складові Болонського процесу.

Законопроект № 7486, підготовлений народним депутатом України Юрієм Мірошниченком, пропонує замінити акредитацію вузів акредитацією спеціальностей, дати університетам право визначати умови вступу та навчання контрактників, ліквідувати Вищу атестаційну комісію як орган управління в галузі вищої освіти, запровадити Державну акредитаційну комісію України як колегіальний орган управління в галузі вищої освіти; встановити новий порядок набуття вищим навчальним закладом статусу національного тощо.

Голова підкомітету з питань гуманітарної освіти, науки та інформатизації Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, народний депутат України Олесь Доній повідомив присутнім, що це засідання комітету відбувається на вимогу листа-звернення Голови Верховної Ради Володимира Литвина. О. Доній також висловив думку про те, що будь-який закон про вищу освіту повинен містити дві речі. По-перше, створити умови для високоякісної підготовки фахівців, а по-друге, для того, щоб університети стали центрами науки, бо саме для цього їх і створювали у світі.

Повсюдно автономію вищих навчальних закладів пов’язують із якістю навчання, а не зі статусом. Натомість, як наголосив перший проректор Українського католицького університету Тарас Добко, більшість прав щодо університетської автономії в законопроекті № 7486-1 передбачено лише для державних вузів. «Документ позбавляє будь-який недержавний навчальний заклад можливості ці права застосовувати. Це приклад певної централізації, створення касти привілейованих вищих навчальних закладів. Такий підхід неприйнятний, беручи до уваги те, що Україна рухається до Європи», – зауважив Т. Добко.

За словами голови підкомітету з питань базової освіти Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, народного депутата України Лесі Оробець, боротися з неякісною освітою, зокрема в новостворених приватних університетах, потрібно шляхом підвищення вимог до якості освіти. «Такі формальні заходи, як вимірювання кількості студентів для отримання статусу університету, призведуть до збільшення тиску з боку міністра освіти», – зазначила вона.

На засіданні комітету пролунали й вимоги студентів. «Ми проти класифікації вузів за кількістю студентів, примусових відпрацювань лекцій, пропущених бюджетниками, та будь-яких обмежень прав органів студентського самоврядування й незалежних студентських профспілок», – заявив представник незалежної студентської профспілки «Пряма дія» Вадим Гудима. За його словами, інтереси студентів не враховує жоден із проектів. А положення проекту № 7486-1 загрожують скороченням обсягів державного замовлення (як денної, так і заочної форм навчання); посиленням централізації та уніфікації вищої освіти; збільшенням плати за навчання для студентів-контрактників із поправкою на індекс інфляції тощо. Натомість чинний Закон «Про вищу освіту», зокрема, гарантує, що протягом усього строку навчання розмір плати змінюватися не може.

Переважна більшість учасників зібрання зійшлися на думці, що законопроект № 7486-1 не розв’язує головних проблем української вищої школи. За риторикою про рух до європейської освіти зроблено все можливе, аби зберегти нинішню систему, котра задовольняє більшість головних учасників скоріше політичної, ніж освітньої сфери. А ось проект закону «Про вищу освіту» Ю. Мірошниченка є демократичнішим і заслуговує на увагу. Він відповідає на актуальні й перспективні виклики вищої освіти України. Однак і його слід удосконалити, врахувавши питання розширення автономії вищих навчальних закладів, умов прийому на навчання до вузів і запровадження докторських програм європейського зразка. Проте в цілому жоден із документів не відповідає потребі ефективного реформування вищої школи. Зокрема, їхні недоліки, що стосуються питань інтеграції в європейський освітній простір, університетської автономії, академічної свободи та якості освіти, мають бути усунені. Присутні дійшли висновку, що слід створити якісно новий документ, котрий ураховуватиме не лише позитивні аспекти обох законопроектів, а й зауваження освітян та студентів, і стане поштовхом для якісно нових змін.

На стіні Болонського університету викарбувано слова: «Без науки немає вищої освіти», які свідчать про сучасні пріоритети інтеграції вищої освіти і науки. До прикладу: майже 60 відсотків фундаментальних досліджень проводяться в університетах США. Понад 3 відсотки від ВВП витрачається на науку в розвинених країнах світу. На наукову та науково-технічну діяльність, згідно з держбюджетом на 2011 рік, в Україні витрачається 0,37 відсотка від ВВП, що є найнижчим показником у Європі.

В основу будь-якої реформи вищої освіти мають бути покладені якість, відповідальність, європейська інтеграція та конкурентоспроможність. В іншому разі Україна не отримає жодного імпульсу для реформування й модернізації вітчизняної системи вищої школи.

Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

НАБУ взялося за "слугу народу" Холодова через табачні правки Сьогодні, 06 грудня

Ринок землі: Арахамія сумнівається в ухваленні законопроєкту до кінця року Сьогодні, 06 грудня

Криклій про пост Кравцова: я вирішив, що він хоче воювати на білому коні проти всіх Сьогодні, 06 грудня

Маркарова розповіла про плани щодо скорочення держборгу Сьогодні, 06 грудня

За крок до Майдану: стало відомо, чого насправді хоче українська опозиція Сьогодні, 06 грудня

В Україні значно зріс престиж бути військовослужбовцем: з чим це пов’язано Сьогодні, 06 грудня

Рада НБУ розкритикувала політику правління Нацбанку Сьогодні, 06 грудня

В Україні збирають новий Майдан: що може статися 8 грудня Сьогодні, 06 грудня

Онищенко у в'язниці в Німеччині очікує на рішення суду Сьогодні, 06 грудня

Новини 5 грудня: Укрбуд, ціни на бензин та “євробляхи” Сьогодні, 06 грудня