Партнери зустрілися в Українському домі

Наприкінці лютого в Києві відбувся ХІ Конгрес ділових, наукових і творчих кіл України. У заході взяли участь близько 500 делегатів із нашої держави та зарубіжжя, зокрема Австрії, Бельгії, Білорусі, Великої Британії, Йорданії, Литви, Росії, Казахстану, Таджикистану. Цього разу в центр обговорення потрапили дві важливі теми: інноваційний потенціал та інвестиційна привабливість України.

Відкриваючи форум, президент Асамблеї ділових кіл України Олександра Кужель наголосила на потребі модернізувати економіку, адже протягом останніх 20 років основні фонди практично не оновлювалися, держава не стимулювала впровадження нових технологій у виробництво. «Насправді існує величезний рух кулібіних, які мають багато унікальних розробок у різних сферах економіки, однак вони нікому не потрібні», – сказала вона.

На думку О. Кужель, бізнес мало цікавиться технологічними новинками, бо витрати на них не можна віднести на собівартість продукції, як було колись, а з прибутку підприємцям витрачатися не хочеться.

Інвестиції у вітчизняні інновації справді незначні. Це підтвердив голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов, водночас зауваживши, що такі інвестиції могли б перевести економіку країни на принципово нові рейки. Наприклад, рік тому економісти запропонували Кабінетові Міністрів унікальну стратегію розвитку країни, відповідно до якої протягом 15 років мала принципово змінитися структура вітчизняної економіки.

– Не захотіли скористатися нашими пропозиціями в Україні, однак узяли на озброєння в Казахстані. На реалізацію першого етапу програми виділено 10 млрд. доларів, які інвестуватимуть у високотехнологічні виробництва. Загальна вартість казахстанської програми – 50 млрд. доларів, – розповів О. Кендюхов.

Як вважає вчений, держава має відмовитися від безмежної віри в те, що так званий ефективний власник почне сам вкладати кошти в нові технології. Як бачимо, досі інвестиції надходили переважно в суміжні з виробництвом галузі, а модерні, орієнтовані на експорт підприємства практично не будуються.

Науковці вже підготували революцію в енергетичній сфері: новітні технології дадуть змогу Україні позбавитися енергетичної залежності, навіть стати постачальником енергоресурсів. Ідеться передусім про біодизель, рідке вугільне пальне тощо.

Податкова система, розроблена фахівцями Всеукраїнської спілки вчених-економістів, також не зацікавила уряд України. Тепер на рівні центральної влади її вивчають у Грузії й висловлюють намір запозичити.

Посол Литви в Україні Пятрас Вайтєкунас, виступаючи перед діловою громадою, дипломатично підкреслив, що Вільнюс усіляко підтримує прагнення нашої країни утвердитися в Європейському Союзі. Хоча обсяги торгівлі між державами 2010 року порівняно з попереднім зросли на 52 відсотки, ще є значний потенціал для розвитку. Тож Литва планує невдовзі спростити митні процедури, розширити ділові контакти з регіонами України, наростити імпорт української електроенергії.

– Левову частку експорту Литви становлять промислові товари, а тому вона зацікавлена поглиблювати коопераційні зв’язки. Водночас Україна найбільше експортує напівфабрикати й сировину, тому її передусім цікавлять ринки збуту, – зауважив Пятрас Вайтєкунас.

Прикладом удалого співробітництва між країнами може слугувати проект залізничного поєднання Чорного й Балтійського морів. Контейнерний потяг «Вікінг» почав курсувати за маршрутом Іллічівськ–Клайпеда 2003 року: застосовується пільговий тариф перевезення, час у дорозі дорівнює 48 годинам. Партнери прагнуть залучити до транспортного коридору дедалі більше вантажів із країн Скандинавії та Причорномор’я. Це та інші питання обговорювали під час телемосту між Вільнюсом і Києвом у рамках ХІ Конгресу ділових, наукових і творчих кіл.

Генеральний директор «Укрзалізниці» Михайло Костюк розповів про нові проекти, зокрема пов’язані з проведенням в Україні Євро-2012, запросив інвесторів до співпраці. Успіхи «Укрзалізниці» високо оцінили представники Європейської ділової асамблеї, вручивши М. Костюку іменний знак «Найкращий топ-менеджер року».

Дещо песимістичним видався виступ виконавчого директора Московського інтелектуального ділового клубу Олександра Степанця. «Інвестиційна привабливість Росії щодалі знижується. Постає проблема недовіри, зокрема через теракти. За статистикою, обсяг іноземних інвестицій у нашу країну торік зменшився майже на 50 відсотків», – констатував російський гість.

Усіх цікавив досвід інноваційного центру «Сколково» під Москвою. О. Степанець пояснив: «На цей проект спрямовують колосальні кошти, однак особисто я не впевнений у його ефективності, принаймні найближчим часом. Туди залучають фахівців із Заходу й платять їм великі гроші, але вони ніколи не розвиватимуть ноу-хау в Росії. Захід звик лише «викачувати» ідеї. Проте такі інноваційні проекти відкривають нові обрії особливо перед молоддю».

Після пленарного засідання почали працювати тематичні «круглі столи», відбулися секційні засідання, де підприємці, експерти й чиновники обмінювалися думками, налагоджували ділові зв’язки. Один робочий день було присвячено знайомству з інвестиційними об’єктами Києва. Загалом на форумі презентували близько 50 інноваційних проектів. Делегати конгресу сформували групу, яка виробить пропозиції до Державної інноваційної стратегії, котру незабаром розгляне Комітет з економічних реформ при Президентові України.

Автор: Юрій МИКОЛАЇВ