передплата Українською | In English

№3, лютий 2011

Ода єдності народуОда єдності народу

Поділитися:

Парламентські слухання на тему «Українці у світі» порушили питання ролі, місця і значення українців у світовій цивілізації, наголосив головуючий на засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк. Він також зазначив: «Ми маємо дати новий імпульс загальнонаціональному, культурно-просвітницькому проекту «Українці у світі», який започаткований у нашій державі і який повинен слугувати посиленню, поліпшенню патріотичного виховання нашого суспільства».

«Тема парламентських слухань, – продовжив А. Мартинюк, – є оригінальною, свіжою і не схожою на всі інші теми… Так сталося, що українців доля закинула в різні світи. Нині кожен третій українець перебуває, на жаль, за межами нашої держави. Понад 17 мільйонів українців проживають у десятках інших країн. І, звичайно, вони залишаються українцями, хоча і є громадянами держав, де мешкають, вони творять на користь тих держав, разом з тим звеличуючи нашу державу й нашу націю».

А позаяк у слуханнях, окрім народних депутатів, узяли участь представники виконавчої влади, закордонного українства, квіт вітчизняної культури, головуючий слушно зауважив: «Поважний склад нинішніх парламентських слухань дає всі підстави сподіватися і на предметну фахову розмову, і на конкретні рекомендації, які пізніше ухвалить парламент для поліпшення ситуації в нашому суспільстві та за межами нашої держави».

Заступник міністра закордонних справ Руслан Демченко визначив завдання проекту «Українці у світі»: формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань сучасного українця; виховання його в повазі до нашого історичного минулого на прикладах видатних співвітчизників, духовних подвижників від доби Київської Русі й до сьогодення.

Основний доповідач, ініціатор проекту, народний депутат України Петро Ющенко роз’яснив шановному зібранню його ідею. Зокрема, сказав, що він демонструє уклад українства, встановлення світової цивілізації на теренах сьогоднішньої України та за її межами і містить духовну, державотворчу, культурологічну, медичну, військову, літературознавчу, просвітницьку, науково-технічну складові. На переконання доповідача, назва «Україна» вперше згадується в Іпатіївському літописі, де йдеться про смерть князя Володимира Глібовича: «І плакали по ньому всі переяславці, за ним же Україна багато потужила». У доповіді Петро Ющенко розглянув різні етапи української історії, зупинився на характеристиках визначних постатей.

«Просвітницький проект «Українці у світі» потрібен нам, як народу, що цінує свою історію, духовне коріння та любить свою землю, – зазначила заступник міністра культури і туризму Вікторія Ліснича. – Метою цього проекту є висвітлення ролі української інтелігенції у процесах суспільного розвитку, визначення її місця у світовому цивілізаційному просторі».

За словами доповідачки, українська національна духовна спадщина формувалася з надбань національної культури, створеної як в Україні, так і за її межами. «Талановитий і працелюбний народ залишив помітний слід у розвитку світової цивілізації. Українці у світі впродовж тривалого часу створювали мистецькі, художні, літературні цінності, що сприяло подальшому розвитку як європейської, так і світової культури», – зазначила Вікторія Ліснича.

Голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Володимир Яворівський наголосив, зокрема, що «в першу чергу потрібно означити етнічних українців, які тут, у своєму рідному середовищі, утвердили себе і принесли славу нашій з вами нації і нашій державі». У «другому колі» слід «означити видатних українців, що реалізували себе в чужих світах, і в першу чергу, звичайно, в Росії». Нарешті, сказав Володимир Яворівський, «треба було б розглянути ще одне коло – українців у дальніх, неслов’янських світах».

Імена провідних історичних військових діячів, які, на його думку, є українцями, назвав народний депутат України Володимир Мойсик. А директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ Микола Жулинський зосередив увагу присутніх на проблемі українців-мігрантів, нагадавши, що, за даними Світового конгресу українців, за межами України проживає майже 20 мільйонів етнічних українців; за даними ООН, нині у світі працює майже 8 мільйонів українців, які виїхали з України останніми роками, передусім за часів незалежності. Загалом у світі 47 мільйонів мігрантів, 10 відсотків яких – українці. Промовець зауважив, що свого часу була затверджена «Державна програма зв’язків з українцями за кордоном на 2007–2010 роки», на фінансування якої призначалося близько 77 мільйонів гривень. «Де ці кошти?» – запитав він.

«Нині ми повинні говорити про тих українців, які робили Україну, які думали про Україну, які віддали життя за Україну», – закликав присутніх голова Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна – Світ» Іван Драч. А голова Європейського конгресу українців, перший заступник голови Світового конгресу українців Ярослава Хортяні (Угорщина) зазначила, що двадцятимільйонна українська діаспора, яка проживає в більш як ста країнах світу, створила у 57 з них національні громадські організації. «Світова українська спільнота має представників у багатьох державах свого поселення: у парламентах, урядах; має своїх учених, митців та громадських діячів і може, і вміє впливати на міжнародні установи, і головне – на формування позитивного іміджу України за кордоном», – підсумувала доповідачка.

Пристрасно пролунали слова професора Національної музичної академії України імені Чайковського Євдокії Колесник: «Ми маємо берегти пам`ять про наших митців-подвижників, особливо нині, бо в умовах нинішньої цивілізації мусимо зберегти свою самобутність і своє культурне середовище. Саме це завдання несе в собі унікальний культурно-просвітницький проект».

«Кожна нація, яка є на планеті Земля, дана Богом, як і людина, представник своєї нації, свого народу, – продовжив виступи народний депутат Григорій Омельченко. – Кожна людина має свою національність, це – етнічне коріння, свою душу – це мова, пісні, культура, історія, традиції, звичаї, своя релігія, і свій дух – це спроможність відстоювати, боротися і, якщо потрібно, віддати життя за свою націю, за свій народ. Ця триєдина єдність – національність, душа і дух є сутністю кожної людини. Не забувайте про це. Прокиньмося і спокійно скажімо своїм дітям, онукам, правнукам: ти є Богом даний українець за національністю, душею і духом. Усвідомивши це, ви відчуєте душевне полегшення».

Про те, що депутати мають учити історію, конституційне право, українську мову, нагадала народний депутат Лілія Григорович. І додала: «Якщо лікар не знає анатомії, він не буде анатомом, а якщо депутат не знає своєї історії, мови, права, він є ніхто!».

Голова парламентського Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський наголосив: «Якщо ми продовжуватимемо сприймати недоліки і державного управління, і економіки, і всі суспільні негаразди як даність, якщо фаталізм стане дороговказом нашого розвитку, то світ забуде не лише про досягнення українців, він про нас, які зараз тут є, теж може забути. Будь-які реформи в нас не будуть сприйняті суспільством, якщо в ці реформи не віритимуть. Лише орієнтація на успіх, на тих українців, які змогли і досягли, переведе кожного, відповідно й весь народ, з позиції постійного блукання на колію руху до мети».

Після виступів Петро Ющенко відповів на запитання присутніх. А головуючий Адам Мартинюк закликав учасників зібрання: «Давайте зробимо наше життя в українській державі таким, щоб тих 20 мільйонів української діаспори не на відстані за нас заступалися, а стояли в черзі в українських посольствах за одержанням паспорта громадянина України».

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата