У пошукові основ

10-річний ювілей Львівської лабораторії прав людини

Улітку 1996 року Президія Академії правових наук України ухвалила рішення про створення свого першого на західноукраїнських теренах держави наукового підрозділу– – Львівської лабораторії прав людини.

То які загальні результати діяльності лабораторії протягом минулого десятиріччя?

Майже 20 випусків «Праць», виданих двома серіями (перша – «Дослідження та реферати», друга – «Коментарі законодавства і прав»); низка збірок реферованих перекладів рішень Європейського суду з прав людини; участь в організації майже десяти міжнародних і національних конференцій, «круглих столів», тренінгів; шість захищених кандидатських дисертацій із загальнотеоретичних проблем прав і свобод людини – такими є основні здобутки її колективу.

До найвідоміших випусків «Праць» належать підготовлені науковими співробітниками лабораторії монографії: «Права людини і громадянина в Конституції України (до інтерпретації вихідних конституційних положень)», «Реалізація прав людини: проблеми обмежування», «Європейська конвенція з прав людини: проблеми національної імплементації (загальнотеоретичні аспекти)», «Особливості тлумачення юридичних норм щодо прав людини», «Права людини у природно-правовій думці католицької церкви (за матеріалами соціальної доктрини католицизму)», «Актуальні проблеми загальної теорії прав людини», «Соціальна держава і права людини «другого покоління». Ці видання дістали схвальні оцінки в публічних рецензіях та й в інших джерелах.

У ювілейному році лабораторія видає в першій серії «Праць» індивідуальні та колективні монографії: «Право на свободу віросповідання та юридичний механізм його забезпечення в Україні», «Право людини на компенсацію моральної шкоди», «Права людини: соціально-антропологічний вимір».

Тож, мабуть, є певні підстави констатувати: Львівська лабораторія прав людини і громадянина (яку декілька років тому включили до структури новоствореного Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України) стала помітним науковим осередком вітчизняної теоретичної юриспруденції – своєрідним «методологом» досліджень праволюдинної проблематики.

З огляду на міжнародний статус стандартів прав людини лабораторія – задля виконання своїх завдань – була «приречена» на дослідження й поширення цих стандартів, а також на безпосередню співпрацю з відповідними зарубіжними науковими й практичними інституціями. Тому цілком природно, що одним із основних і постійних напрямів її діяльності стало рефероване перекладання державною мовою й оприлюднення матеріалів практики Європейського суду з прав людини. Загалом за час існування лабораторії її співробітниками та помічниками опрацьовано близько 300 таких матеріалів, які не раз видавались окремими збірками й останніми роками систематично друкуються в численних періодичних виданнях України.

Яскравою подією в контактах такого ґатунку була ділова зустріч співробітників лабораторії з головою Європейського суду з прав людини паном Л. Вільдхабером у травні 2005 року.

Є підстави сподіватись, що Львівська лабораторія прав людини і громадянина НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України, очолювана професором П. Рабіновичем, й надалі робитиме помітний внесок у справу наукового забезпечення охорони й захисту прав і свобод людини відповідно до європейських стандартів.

Автор: Юрій ГРОШОВИЙ