№3, лютий 2011

Чому зникають самобутні архітектурні оази –   ЛЬВІВські дворики?Чому зникають самобутні архітектурні оази – ЛЬВІВські дворики?

Львів – унікальне за своїми архітектурними пам’ятками та історією місто високого європейського потенціалу – сьогодні, як ніколи, потребує захисту. Його дедалі частіше використовують для власного збагачення, його іменем дедалі більше маніпулюють політики й кар’єристи. «Львів відкритий для всіх» – таке гасло висунула нинішня влада. І це правда. Підтекст гасла – хто більше дасть! А що можуть дати місту ті, хто приходять сюди з корисливою метою? Якщо від завойовників – турків, татар, шведів – львів’яни знали, чого чекати і якими коштовностями, золотом і сріблом відкуповуватися, бо війна тоді йшла відкрита, то нині корисливці діють під маскою патріотизму і благочестя, сповнені духовного цинізму, нищать неповторне архітектурно-історичне багатство й красу Львова.
Разом із нашим консультантом – доцентом кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ «Львівська політехніка» Юрієм Дубиком навідаємося у львівські дворики, розташовані в центральній історичній частині міста.

Пластикові веранди на ренесансних порталах

Саме на площі Ринок і довкола неї у радіусі 500 метрів зосереджено найбільше пам’яток архітектури, внесених до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Фасади будинків ще час від часу зовні оновлюються – їх реставрують, фарбують, бо тут відкриваються арт-галереї, магазини, кав’ярні, ресторани. Тож управління охорони історичного середовища як структура Львівської міської ради намагається контролювати збереження хоча б зовнішнього декору, автентичних брам, дерев’яних вікон, бо на фронтоні кожного будинку висить добре прикріплена охоронна таблиця.

– Але за цими зовні підмальованими фасадами ще існують дворики середмістя – один із різновидів класифікації вільного простору, який оточують давні споруди, – розповідає Юрій Ярославович. – Особливістю їх є те, що вони зведені у ХV–ХVІ століттях і переплітаються з архітектурними спорудами ХVІІ–ХVІІІ століть. Ось погляньте: дворик на площі Ринок, 18. Тут ведеться будівництво навіть усупереч засадам охорони історичного середовища.

Кожний, хто завітає на це подвір’я, побачить зведені сучасні господарські приміщення, добудовані до середньовічних споруд веранди. А ренесансні білі різьблені портали замальовано чорною фарбою. У середньовічному ренесансному дворику на вулиці Руській, 4, що так захоплює і львів’ян, і туристів духом давньої епохи, зухвало побудували сучасний триповерховий корпус із грубою блискучою вентиляційною й газовою мережами, що вочевидь не вписуються в загальний простір середньовічного дворика з його порталами. На подвір’ї, що за фасадом будинку на площі Ринок, 28, триває будівництво з порушеннями законів охорони історичного середовища.

– Перед початком будівництва має бути проведено археологічні дослідження, – зауважує Юрій Дубик. — Бо під землею залягає багато цінного матеріалу для істориків та реставраторів. Ось погляньте, як тут збереглися білокам’яні портали, маскарони, – це подвір’я потребує цілісного, комплексного архітектурно-реставраційного проекту. Саме за такою схемою працюють фахівці у Кракові. Там створено програму відновлення історичних двориків міста, над якою працює група архітекторів, що спеціалізуються тільки на таких об’єктах. Вони повинні тонко відчувати стилістику кожного простору, вміло виокремити основне, притаманне для архітектури того чи іншого історичного періоду.

Шашлик під церквою

А у Львові дворики середмістя впорядковують без будь-якого плану. Принцип один: що запропонує інвестор, те й будують чи прибудовують, формуючи оточений старими ренесансними спорудами простір на свій лад, бо першочергова мета – одержати користь з об’єкта, в який інвестор вкладає кошти. Чи не руйнують такі дії історичної забудови міста, інвестор може й не знати, контролювати це – функція начальника управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілії Онищенко та працівників цієї служби. Чи є програма впорядкування двориків? – цікавимось у пані Лілії.

– Є загальні правила поведінки забудовників у центральній історичній частині Львова, ми даємо рекомендації й консультації з відновлення вікон, дахів, брам. Але ми завжди проти різних прибудованих веранд, розбудованих балконів тощо.

– А як трапилося, що під вікнами управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, де проходять оборонні мури Бернардинського дворика – пам’ятки архітектури ХVІІ століття, днями з’явилася прибудова у вигляді нового модерного скляного павільйону? Це викликало хвилю обурення у львівської громади.

– Я теж не знала про таке самовільне будівництво. Нині ця справа вирішується в судовому порядку і вочевидь не на користь того, хто порушив правила забудови історичного середовища, – відповіла Лілія Онищенко.

Бернардинський дворик – це відкритий простір, обрамлений оборонними мурами (усередині яких розташований інститут «Укрзахідпроектреставрація»), церквою Святого Андрія, кам’яницями Державного історичного архіву. Це унікальне подвір’я з дерев’яними галереями на внутрішніх оборонних мурах давнього міста добре відоме навіть тим, хто ніколи не був у Львові, але бачив фільм «Три мушкетери». Саме тут відважні мушкетери б’ються з гвардійцями кардинала, саме тут кмітливий д’Артаньян бігає довгими балконами. І саме тут, під церквою Святого Андрія, вже котрий рік успішно працює ресторан, де у дворі під віковічними мурами сьогодні смажать шашлики. Бізнес виявився таким прибутковим, що його власник збудував скляний павільйон ресторану, про який нещодавно довідався міський голова Львова Андрій Садовий. Він запевнив стурбованих львів’ян, що ніхто нікому не давав дозволів на спорудження скляного павільйону. Але попри всі заяви голови міста новозведена «склянка» вже стоїть другий місяць і ніхто її не чіпає. Триває судова справа. Хто переможе?

– У Львові є чимало двориків біля храмів, церков, монастирів і підходити до їх упорядкування як до звичайної території категорично заборонено. Діяльність архітекторів має бути спрямована на збереження сакрального значення таких об’єктів, – переконаний доцент Юрій Дубик.

Італійський дворик – культурно-мистецький центр

Позитивним прикладом збереження й функціонування пам’ятки архітектури є Італійський дворик на площі Ринок, 6 – єдина в Україні триярусна ренесансна аркада-лоджія. Ця кам’яниця була споруджена у 1580 році коштом багатого грецького купця й мецената Костянтина Корнякта, який у 55 років одружився з юною львів’янкою, котра народила йому п’ятьох дітей. За свою активну торговельну діяльність він одержав від короля посаду «митника Руської землі», а згодом – шляхетний титул і герб. Сьогодні в Італійському дворику просто неба функціонує кав’ярня, відбуваються концерти, музичні й театральні фестивалі, мистецькі виставки, благодійні акції, фуршети. А запорукою такого вдалого використання та збереження архітектурної краси Італійського дворика є Львівський історичний музей. Він, як єдиний тут господар, планує роботу цього мистецько-культурного центру і забезпечує цілодобову охорону дворика.

Простежується певна закономірність: якщо подвір’я має одного власника – це обов’язково державна установа, то вона дбає про його належний вигляд. Наприклад, дворик на вулиці Драгоманова, 12 належить фізичному факультету Львівського університету імені Івана Франка, дворик на вулиці Коперника, 14 відновлений Університетом банківської справи НБУ. Триває реконструкція двориків на вулиці Вірменській, де архітектори взяли до уваги сусідство із сакральною спорудою-комплексом Вірменського собору, впорядкували територію, зберігаючи стилістику давньої забудови. В одній із середньовічних кам’яниць відкрили арт-галерею, де у виставкових залах власник зберіг ренесансні склепіння. Дворик Успенської церкви – пам’ятки архітектури ХVІ століття на розі вулиць Підвальної та Руської – особливо популярний серед туристів. Останнім часом тут навели лад, перекривши вхід до нього з вулиці Руської, відмежувавшись у такий спосіб від житлових приміщень.

– Торік тільки на благоустрій 30 двориків у Галицькому районі (центральна частина міста) ми вклали значну суму – 881 тисячу 700 гривень, – розповіла Ірина Маруняк, голова Галицької районної адміністрації міста Львова. – У цьому році заплановано відновити ще 31 подвір’я, на що передбачено 757 тисяч гривень.

Прообрази готелів

Львів завжди був і є кузнею архітектурних та мистецьких кадрів. Але сьогодні міська влада зовсім не використовує того потенціалу молоді, яка навчається в НУ «Львівська політехніка», Львівській академії мистецтв. Адже в 1970–80-ті роки, коли при вузах працювали студентські конструкторські бюро, завдяки студентським дипломним роботам у місті з’явилося чимало стильно оформлених кав’ярень у партерах будинків, у підвалах, а також сучасних інтер’єрів у закладах відпочинку та інших громадських установах. Сьогодні панує практика тендерів: приватні фірми виставляють на конкурс кілька проектів і поважна комісія здійснює їх добір. Критерій добору, схоже, один – матеріальна користь у вигляді розмаїтих відкатів, тож у результаті частіше перемагають бездарні проекти. Якби чиновники міської влади справді дбали про збереження пам’яток архітектури Львова, то знайшли б форми й методи співпраці зі львівським вишами, викладачами й студентами, шукали б талановитих проектантів не за принципом «свій до свого і для себе», а для загального добра.

– Сьогодні стрімко розвиваються різні наукові напрями. Чиновник через свою завантаженість не може знати про наукові новинки. У нашому вузі є потужний науковий потенціал, який можна використати для потреб Львова. Ми маємо цікаві творчі розробки з реконструкції архітектурних комплексів і завжди готові поділитися ними – було б бажання у влади нас хоча б вислухати, – констатує Юрій Ярославович Дубик, доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ «Львівська політехніка».

Йдучи проспектом Свободи, де за фасадами чи не кожного будинку є внутрішній дворик, ми були вражені несмаком і безладом, які тут панують. Міська влада вже пустила туди власників, де кожний облаштував власний куточок на свій лад. Ніби не існує пам’яткоохоронних структур, які усіляко сприяли б створенню гармонійного середовища, що милувало б око кожного, хто сюди завітає. Але, на жаль, у Львові немає цілісної програми облаштування двориків у центральній історичній частині міста. Подвір’я на проспекті Свободи, 23 і 25 зберегли структуру планування будинків, споруджених у ХVІІІ столітті, так званих заїжджих дворів, що є прообразами готелів. Така забудова є привабливим об’єктом для архітекторів, які могли б створити самобутній проект відновлення давніх заїжджих дворів. На цю тему в політехніці є цікава магістерська робота.

У під’їзді будинку № 23 (проспект Свободи) збереглися ліпнина та кольорові розписи на стелі. Та оскільки немає плану з відновлення кожного дворика, новоприбулі власники, не маючи жодних сентиментів щодо архітектурних принад, відкрили тут крамниці, офіси, кав’ярні, побудували павільйон на свій смак і для власних потреб. Споживацький підхід до перебудови архітектурних пам’яток Львова призводить до того, що місто поступово втрачає самобутні архітектурні оази – неповторні львівські дворики. Шкода!

Автор: Лариса МАРЧУК

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Парламент Греції не зміг оголосити вотум недовіри уряду Сьогодні, 29 березня

Молдова не підтверджує дані про проліт ракет своєю територією під час удару РФ по Україні Сьогодні, 29 березня

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня