«Морські вовки»... родом із Одеси

Море завжди було заповітною мрією багатьох юнаків. Тому не є випадковістю, що студентські лави Одеського морехідного училища імені Олександра Маринеска цьогоріч поповнили 280 курсантів. За доброю традицією у парку імені Тараса Шевченка майбутні моряки присягнули на вірність професії, отримали курсантські посвідчення.

Урочисто звучать литаври, меморіальний комплекс відлунює курсантську клятву на вірність своїй професії. Першокурсники обіцяють сумлінно вивчати морські науки, берегти й розвивати кращі традиції рідного училища.

З визначною подією курсантів вітають ректор Одеської національної морської академії Михайло Миюсов, начальник Одеського морехідного училища Олександр Сабуров, представники ветеранських організацій. Усі зазначають, що перед юнаками, які вирішили пов’язати свою долю з морем, відкриваються широкі перспективи, вони – майбутнє вітчизняного флоту.

«Я хочу щоб слова «Україна», «честь», «море» ви пронесли крізь усе життя. Любіть Батьківщину, шануйте традиції своєї альма-матер і пам’ятайте: наші вихованці відомі усьому світу, їх поважають скрізь», – наголошує Олександр Сабуров.

Одеське морехідне училище імені Олександра Маринеска – одне з найстаріших морських навчальних закладів України. Тут готують фахівців за такими спеціальностями: судноводіння; експлуатація суднових енергетичних установок; організація перевезень і перевантажень на водному транспорті; експлуатація засобів механізації і автоматизації перевантажувальних робіт.

Цікаво, що за час існування навчального закладу тут підготували понад 70 тисяч фахівців для морської галузі країни. Серед його випускників – чотири Герої Радянського Союзу (О. Маринеско, П. Томасевич, С. Бесчастний, М. Губанов), а також три адмірали флоту: Я. Резніченко, В. Яросевич, А. Киртон.

«Я дуже рада за свого сина Олександра, – каже Ольга Гостева. – Це був його вибір, він дуже хотів стати моряком, і ось перший крок на шляху до заповітної мети зроблено». З’ясовується, в родині Гостевих є на кого рівнятися. Батько Сашка, Олександр Миколайович, уже понад 20 років «борознить» моря і океани. «Що я бажаю? – усміхаючись, каже він. – Щоб мій син став справжнім «морським вовком», сподіваюся, в нього вистачить сил і терпіння пройти цей шлях до кінця».

Після покладання квітів до пам’ятника Невідомому матросу першокурсникам вручають залікові книжки, значки й курсантські квитки. Маю змогу поспілкуватися з представниками унікальної родини.

Першокурсник Вадим Шмідт із прославленої династії моряків у п’ятому поколінні. Про море мріяв ще з дитинства, багато в чому завдячуючи своєму батькові Анатолію Федоровичу і дядькові Олександру Федоровичу Шмідтам, у яких за плечима більш як 20 років морських походів. Останній, щоправда, закінчився для пана Олександра не дуже вдало. У складі екіпажу балкера «Аріана» Олександр Федорович потрапив у полон до сомалійських піратів. Екіпаж визволили лише через півроку. «Якщо чесно, то й згадувати не хочеться, – каже він. – Недоїдали, недосипали. Тож велика вдячність Богові й усім, хто допоміг вирватися з цього жаху».

Своєму племінникові Вадиму він, звісно, бажає мирного плавання і навіть готовий поділитися секретами, як стати класним моряком і не потрапити в полон. Для цього, в першу чергу, потрібно вчитися, вчитися і ще раз вчитися. Дядько упевнений – знання в училищі дають ґрунтовні, треба тільки їх засвоювати, довіряти викладацькому складу.

За статистикою, спеціальність моряка є однією з найпопулярніших в Одесі. Перед хлопцями, які вступають до морських навчальних закладів, відкриваються великі перспективи. Наприклад, уже за декілька років навчання курсанти морехідного училища мають змогу працювати на суднах матросами, механіками мотористами й заробляти від 1000 євро і більше.

«Із фахівців недавнього випуску практично жодного не знайдете на суходолі, вони всі в морі, до того ж найкращі пішли в рейс вахтовими помічниками капітана», – розповідає начальник Одеського морехідного училища Олександр Сабуров.

За словами начальника училища, заробивши в морських походах гроші, хлопці мають змогу продовжувати навчання в Одеській національній морській академії та здобути вищу офіцерську спеціальність.

«Усе, як бачите, дуже логічно. Тим паче що на українських морських офіцерів надто великий попит, і зазвичай їхні доходи значно вищі, ніж у рядового складу», – зауважує О. Сабуров.

Цікавлюся у співрозмовника, яка спеціальність під час вступу до училища стала найпопулярнішою? «Як і раніше, найпрестижнішою залишається спеціальність судноводіння, – відповідає Олександр Іванович. – Полюбляють юнаки й фах судномеханіка». До речі, цього року вперше за останнє десятиліття на спеціальність судноводіння до училища вступила дівчина. У Карини Белибової серйозні наміри, до того ж її дід – моряк. Отже, дівчина має добру мотивацію продовжити морську династію.

«Ми даємо шанс усім, нехай спробує. За радянських часів було декілька жінок-капітанів, тож слід відроджувати кращі традиції тих часів», – констатує на прощання Олександр Сабуров.

Автор: Євген ТИЩУК