передплата Українською | In English

№23, грудень 2010

Земля захищається

Поділитися:

Некероване використання надр веде до непоправних екологічних катастроф

У вугледобувних регіонах Східної України актуальною наразі є гостра проблема, пов’язана з безпекою життєдіяльності мешканців, – закриття безперспективних вугільних шахт і розрізів.
Відповідно до Програми реструктуризації вугільної галузі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів № 280 від 28 березня 1997 року, триває ліквідація вугільних підприємств, що призводить до непередбачуваних наслідків екологічного, техногенного та соціального характеру.

З 2002 року набула масового характеру некерована приватна діяльність, пов’язана з використанням старих гірничих виробок (як закритих, так і ще діючих шахт) для вуглевидобутку та витягання металобрухту. Головною причиною такої ситуації стало безробіття, адже проблему працевлаштування в шахтарських містах донині не розв’язують.

За період із 1996 року й понині в Східному регіоні держави ліквідовано або перебувають у стані ліквідації більш як 50 відсотків вугільних підприємств.

Сприятливі гірничо-геологічні умови, зокрема, товщина пластів 1,0–1,3 метра та невелика їх відстань від поверхні ґрунту спонукали частину населення розпочати самотужки видобуток вугілля для опалення власних помешкань. Нині кількість таких вугільних «копанок» налічується вже не сотнями, а тисячами. Вони наблизилися до населених пунктів, промислових підприємств, ліній комунікацій, залізничних колій та транспортних магістралей.

Наприклад, у січні 2004 року було виявлено незаконне використання ствола старої шахти № 7 Державного підприємства «Торезантрацит» на пласті К2/2 поблизу залізничного перегону між станціями Торез–Мочалине, а також відкрито пласт із поверхні між Торезькою меблевою фабрикою й залізничним перегоном між станціями Торез–Дебальцеве. Незважаючи на те, що про факти самовільного користування надрами було повідомлено органи місцевої влади міста Тореза, повторні перевірки засвідчили: вуглевидобуток не лише не призупинено, а навпаки – його об’єми ще й зросли. Також у містах Сніжному й Торезі внаслідок несанкціонованих гірничих виробок порушено водоносні горизонти, із яких вода потрапляє до питних колодязів місцевих жителів. Такі випадки нерідко стають об’єктом уваги ЗМІ.

Так, згідно з інформацією харцизької міської газети «Родина» (номер від 10 березня 2010 року) у смт Зуївка внаслідок незаконного видобутку вугілля розрито 100 гектарів землі, зруйновано місця гніздовищ і міграції птахів, викорчувано дерева. Також порушено 150-метрову водоохоронну зону Ольхового водосховища, що розташоване вище від селища. У публікації «Робочої газети» від 2 квітня 2010 року розповідається про лихо, яке нависло над Зуївським регіональним ландшафтним парком. На його території вирито величезний котлован, розпорошено вугільний пласт, безповоротно втрачено землі, на яких вирощували рідкісні первоцвіти – шафран, гіацинтик Палласа, тюльпан Шренко та багато інших рослин. Каменем і вугільним пилом завалені береги водосховища.

Наведені приклади яскраво свідчать про біди, до яких може призвести несанкціонований видобуток вугілля.

Свого часу цю проблему обговорювали на засіданні РНБО, де було прийнято однозначне рішення про необхідність припинення самовільного користування надрами. Це рішення було введено в дію указом Президента «Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності надрокористування в Україні».

Згідно з Кодексом України «Про надра» користувачами надр можуть бути підприємства, заклади та громадяни України, які отримали спеціальні дозволи (ліцензії). Для їх отримання необхідно мати відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами. Без спеціальних дозволів розробка надр є незаконною.

Усі підземні роботи входять до переліку робіт підвищеної небезпеки, що потребують особливого підходу до їх організації та планування, а також державного контролю за промисловою безпекою й охороною праці.

На численних нарадах у Донецькій обласній державній адміністрації, присвячених проблемі несанкціонованого видобутку вугілля на території області, червоною ниткою проходила думка про необхідність комплексного підходу до її розв’язання – вирішення соціальних, економічних, правових питань, а також боротьба з корупцією. Найперше необхідно створювати робочі місця для звільнених у зв’язку із закриттям вугільних підприємств шахтарів.

То що потрібно робити на законодавчому рівні?

Насамперед прийняти закон України «Про ліквідацію гірничих підприємств і наслідків їхньої виробничої діяльності», в якому викласти нормативно-правову базу для розв’язання проблем, пов’язаних з еколого-гідрогеологічною реабілітацією територій у післяліквідаційний період. Також на законодавчому рівні необхідно визначити правонаступника площ вуглевидобувних та вуглепереробних підприємств після завершення їхньої ліквідації. Зокрема, продовжити нагляд за станом вузлів гірничих виробок, які мають вихід на земну поверхню, гідрогеологічний, екологічний, газодинамічний моніторинг, а також відстежувати можливе осідання ґрунту. Окрім того, потрібно вдосконалити чинні закони «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та внести відповідні зміни до постанови Кабміну «Про затвердження «Порядку ліквідації збиткових підприємств Міністерства вугільної промисловості».

Якою є позиція щодо цих питань нашої наукової організації й Донбаського регіонального відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності (МАНЕБ), що налічує 160 членів? Зокрема, для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Харцизька міська громадська екологічна організація «Екодія» на чолі з членом-кореспондентом академії наук Володимиром Вигонним запропонувала на землях Зугреської й Іловайської міськрад та Троїцько-Харцизької селищної ради при Харцизькій міськраді створити відділення Зуївського регіонального ландшафтного парку під опікою МАНЕБ. Зважаючи на наші наукові та матеріальні можливості (у відділенні 14 колективних членів, серед яких 5 працюють у науково-дослідних інститутах та 5 представляють вугільні підприємства), вважаємо здійснення цієї ініціативи реальним. Наразі з Донецьким ботанічним садом НАН України укладено договір на проведення дослідницьких робіт щодо можливості створення такого парку. В такий спосіб ми унеможливимо злочини людей, які спотворюють природу, впливатимемо на бездіяльність правоохоронних органів. Ми звертатимемося до всіх громадських екологічних організацій Донбасу, а в разі необхідності й до всеукраїнських та міжнародних екологічних організацій, аби припинити злочинне поводження з природою в нашому регіоні, забезпечити безпеку життєдіяльності мешканців регіону та запобігти можливим техногенним катастрофам.

Автор: Володимир МАРТОВИЦЬКИЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Останні новини

Володимир Литвин: Україна невдовзі може сама визнати Крим російським. ВІДЕО Сьогодні, 19 лютого

Стало відомо, коли потужності "Укрспирту" виставлять на продаж Сьогодні, 19 лютого

В Європарламенті критикують футбольні клуби за перельоти на короткі відстані Сьогодні, 19 лютого

"МАУ" планує в травні запустити рейси до Саудівської Аравії Сьогодні, 19 лютого

Милованов запропонував Кабміну обговорити конкурс на голову "Нафтогазу" — нардеп Сьогодні, 19 лютого

Заколот у ЄНП: Орбан накинувся зі звинуваченнями на Туска Сьогодні, 19 лютого

Люстрований «в законі» Юрій Атаманюк: новоявлений експерт з кримінальним шлейфом Сьогодні, 19 лютого

Реінтеграція Донбасу могла б принести 1,5% до зростання ВВП — Bank of America Вчора, 18 лютого

Що передбачає новий законопроєкт про бізнес-омбудсмена Вчора, 18 лютого

Гончарук вимагає від всіх ОДА інформацію про незаконний видобуток копалин  Вчора, 18 лютого