передплата Українською | In English

№21, листопад 2010

Ринкова економіка і демократичне суспільство. Умови членства в ОЕСР

Поділитися:

Співробітництво України з країнами світу, міжнародними організаціями є вагомою умовою успішного розв’язання багатьох проблем не лише зовнішньополітичного, зовнішньоекономічного характеру, а й внутрішнього [4]. У ст. 18 Конституції України закріплено положення про те, що зовнішньополітична діяльність нашої держави спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного та взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами й нормами міжнародного права [1].

За роки незалежності Україна налагодила відносини з 166 країнами, стала членом близько 100 міжнародних організацій, учасником майже 50 багатосторонніх економічних договорів, уклала й виконує більш як 2 тисячі двосторонніх угод, бере активну участь у роботі Конференції Організації Об’єднаних Націй з торгівлі та розвитку, Міжнародного торговельного центру, Європейської економічної комісії ООН, Багатостороннього агентства з інвестиційних гарантій, Світової організації інтелектуальної власності, Міжнародного агентства з атомної енергії, Програми розвитку ООН, ряду інших органів, фондів та програм [4].

Заслуговує на увагу перспектива входження України до Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР), що об’єднує нині 31 найрозвиненішу державу світу, частка яких становить 2/3 світового виробництва товарів та послуг.

ОЕСР надає урядам країн-членів рекомендації з вивчення, розробки та покращення соціально-економічної політики. Вони включають в себе позитивний досвід, пошук шляхів розв’язання спільних проблем, поради щодо координації внутрішньої та міжнародної політики.

У рамках організації керівництво та представники урядів проводять неформальні дискусії зі своїми колегами з інших держав-членів щодо спільних економічних проблем та шляхів їхнього розв’язання.

В ОЕСР не видають зобов’язувальних резолюцій, натомість розробляють рекомендації для урядів держав світу щодо удосконалення соціально-економічної політики. Ці рекомендації поєднують у собі позитивний досвід, допомагають знайти шляхи подолання спільних проблем, скоординувати внутрішню та зовнішню політику. Дискусії у рамках ОЕСР спонукують уряди держав-членів до укладання угод щодо застосування єдиних «правил гри» у питаннях міжнародного співробітництва, наприклад, щодо боротьби з корупцією, експортних кредитів, руху капіталів, прямих іноземних інвестицій [5].

ОЕСР активно співпрацює з державами світу, які не є членами організації, у рамках спеціалізованих програм, міжнародних заходів тощо.

Також обговорюються й визначаються напрями політичного, економічного та соціального розвитку, узгоджується політика різних країн, координується внутрішня політика, яка в сучасних умовах є базою існування розвинених держав.

Головною умовою членства в цій організації є дотримання принципів ринкової економіки та демократії в суспільстві [5].

Тож проаналізуймо сучасний стан відносин між Україною й Організацією економічного співробітництва та розвитку. Правовою базою співробітництва між Україною та ОЕСР є Угода між Кабінетом Міністрів України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо привілеїв, імунітетів та пільг, наданих ОЕСР від 19 грудня 1997 року (угоду ратифіковано Законом України № 850-ХІV від 07.07.1999 р.) та розпорядження Кабінету Міністрів України «Про утворення координаційної ради у зв’язках з Організацією економічного співробітництва та розвитку» № 679-р від 19 листопада 2003 року [2, 3].

Співробітництво України з ОЕСР здійснюється також відповідно до Плану дій щодо співробітництва з Організацією економічного співробітництва та розвитку на 2009–2010 роки. Окрім цього, Україна бере участь у діяльності структурних підрозділів ОЕСР, зокрема в Комітеті зі сталі. Участь України в роботі цього комітету надзвичайно важлива, зважаючи на місце, яке посідає металургійна промисловість в економіці нашої держави. Комітет зі сталі ОЕСР є впливовою міжнародною організацією, яка практично визначає експортно-імпортну політику на світовому ринку металопродукції, розглядає питання кон’юнктури цін на світовому ринку сталі. У заходах комітету задіяні представники 35 країн, Європейська комісія і Світова організація торгівлі. На розширених засіданнях представлені уряди країн–членів комітетів, металургійні підприємства, Міжнародний інститут чавуну і сталі, Латиноамериканський інститут чавуну і сталі та інші. Зважаючи на це, Україна починаючи з 1997 року бере активну участь у роботі комітету як країна-спостерігач.

Роботу Комітету зі сталі забезпечує директорат науки, техніки та промисловості ОЕСР, а з українського боку в комітеті з квітня 2007 року працюють представники Міністерства промислової політики України. 16 лютого 2006 року генеральний секретар ОЕСР запропонував Україні підвищити статус участі в Комітеті зі сталі від спостерігача до повноправного учасника, не маючи членства в самій організації.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 559-р від 15 листопада 2006 року схвалено проект угоди (у формі обміну листами) між урядом України й Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо участі в роботі Комітету зі сталі та уповноважено міністра економіки на її підписання. Угода набуває чинності з дати інформування урядом України стосовно виконання всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для цього і згідно з висновком Мін’юсту потребує ратифікації Верховною Радою України. У зв’язку з цим Міністерство економіки підготувало проекти постанови Кабінету Міністрів України «Про подання на ратифікацію Верховною Радою України угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо участі в роботі Комітету зі сталі» та Закону України «Про ратифікацію Верховною Радою України угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо участі в роботі Комітету зі сталі». Зазначений проект закону України було повернуто без розгляду. Через це Україна залишається в Комітеті зі сталі у статусі спостерігача.

За інформацією Міністерства фінансів України наданню пропозицій щодо ратифікації угоди між урядом України та ОЕСР щодо участі в роботі Комітету зі сталі має передувати вирішення питання джерел виконання фінансових зобов‘язань перед Комітетом зі сталі ОЕСР [4] .

Отже, наразі в Україні тривають внутрішньодержавні процедури з набуття чинності угодою між урядом України та ОЕСР щодо участі в роботі Комітету зі сталі.

З 2002 року відповідно до ініціативи Міністерства промислової політики України здійснюються процедури оформлення асоційованого членства України в Комітеті ОЕСР із суднобудування. Річ у тому, що національна суднобудівна галузь зацікавлена в набутті статусу члена в Комітеті із суднобудування ОЕСР, оскільки це є необхідним не тільки для обміну інформацією, а також для встановлення контактів з ключовими представниками урядів та суднобудівних галузей інших країн. Однак, враховуючи відсутність фінансування, роботи щодо повноцінної участі в зазначеному комітеті Мінпромполітики не проводило.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) активно співпрацює з ОЕСР з 1994 року в усіх тих формах, які можливі на неофіційній, неформальній основі співробітництва (участь у семінарах ОЕСР, які провадяться в регіональному центрі ОЕСР у Будапешті, участь у роботі Глобального форуму ОЕСР) [6].

Починаючи з 1999 року Антимонопольний комітет наполегливо прагне отримати статус спостерігача в Комітеті з питань конкуренції ОЕСР. 2006 року Антимонопольний комітет звернувся листом до Міністерства закордонних справ України як співвиконавця за відповідними пунктами заходів Плану дій щодо співробітництва з ОЕСР з проханням передати запит Антимонопольного комітету до Секретаріату ОЕСР. Офіційної відповіді з боку МЗС щодо перспектив та процедури отримання статусу спостерігача в Комітеті з питань конкуренції ОЕСР не надходило.

Антимонопольний комітет України звернувся з листом № 25-27/02-2483 від 23.03.09 р. до Секретаріату ОЕСР з проханням надати АМКУ статус спостерігача з огляду на відповідність України затвердженим у Комітеті ОЕСР з питань конкуренції критеріям потенційних спостерігачів. У жовтні 2009 року відбулося засідання Комітету ОЕСР з питань конкуренції, на якому розглядалася заявка України щодо набуття статусу спостерігача. Комітет прийняв негативне рішення. Згідно з чинною процедурою на основі рекомендацій профільного комітету остаточне рішення стосовно статусу спостерігача в Комітеті ОЕСР з питань конкуренції приймає Рада ОЕСР.

Засідання Ради ОЕСР відбулося у січні 2010 року, за його результатами Антимонопольний комітет України отримав дипломатичними каналами лист від керівника центру ОЕСР з питань співробітництва з країнами–не членами ОЕСР. У листі йдеться про те, що Рада ОЕСР визнає важливість активнішого залучення країн–не членів ОЕСР до роботи профільного Комітету з питань конкуренції, однак наразі не має можливості запросити Україну до участі в зазначеному органі як постійного спостерігача [6].

Сьогодні Україна бере участь у статусі постійного спостерігача в Комітеті з питань державного управління ОЕСР. Комітет з питань державного управління ОЕСР є визнаним у світі форумом для обміну кращими практиками у сфері державного управління, до складу якого входять робочі групи з питань управління людськими ресурсами, експертні групи з питань запобігання конфлікту інтересів, забезпечення підзвітності та прозорості державної служби, електронного урядування та інші. У листопаді 2009 року було прийнято рішення щодо продовження Україні статусу постійного спостерігача до 31 грудня 2011 року. Для України можливе майбутнє повноцінне членство в Комітеті з питань державного управління ОЕСР – це рівноправна участь у роботі комітету та можливості обміну досвідом на рівні найрозвиненіших країн світу.

Проведення оцінки державного управління в Україні визначить низку проблем та перешкод у процесі здійснення реформ державного сектору, сильні та слабкі сторони державного механізму, а також надасть рекомендації щодо поліпшення його стану та майбутніх кроків для наближення системи державної служби до європейських стандартів.

Майбутнє набуття повноцінного членства в ОЕСР сприятиме розширенню та поглибленню відносин з іноземними партнерами в рамках інших міжнародних організацій, членом яких є Україна, оскільки більшість із них – повноцінні члени ОЕСР.

Водночас слід зазначити, що відсутність орієнтованої на сучасні реалії концепції (засади) зовнішньої політики держави зумовлює спонтанне коливання зовнішньоекономічних пріоритетів України, періодичне протиставлення «східного» та «західного» напрямів економічної стратегії й негативно впливає на стабільність відповідних відносин, викликає сумніви у держав світу стосовно надійності нашої країни як партнера.


Джерела

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. – Київ, 1996. – 63 с.

2. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо привілеїв, імунітетів та пільг, наданих Організації» від 07.07.1999 № 850-ХІV.

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.11.2003 № 679-р «Про утворення координаційної ради у зв’язках з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)».

4. www.buklib.net

5. www.mfa.gov.ua

6. www.amc.gov.ua

Автор: Oльга ШПАКОВИЧ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Перевернуті догори дригом державні прапори та герб України: які казуси відбулися на інавгурації Сьогодні, 20 травня

У Єврокомісії Зеленському прогнозують "дуже швидкий старт" Сьогодні, 20 травня

Єврокомісар: Північна Македонія отримає "зелене світло" від ЄС ще до літа Сьогодні, 20 травня

В ЄС відреагували на рішення Зеленського розпустити Раду Сьогодні, 20 травня

Політолог пояснив, чому Зеленський намагається «діяти швидко» Сьогодні, 20 травня

Прем’єр Молдови не прилетів на інавгурацію Зеленського Сьогодні, 20 травня

5 президентів та помічник генсека НАТО: хто з іноземців приїхав на інавгурацію Зеленського Сьогодні, 20 травня

Розпуск Ради: що такого «важливого» встиг сказати Парубій Сьогодні, 20 травня

"Поїхав налагоджувати взаємодію з Зе": в сеть утекла переписка депутата БПП 18 травня

Коломойський заявив, що найближчі п’ять років житиме в Україні 18 травня