Творити, шукати, вивчати

Виповнюється 80 років від дня заснування Придніпровської державної академії будівництва та архітектури

Сторінки історії

На момент свого народження заклад називався Дніпропетровським інженерно-будівельним інститутом. У 1930-му, першому навчальному році, на новоствореному факультеті промислового і цивільного будівництва навчалося 400 студентів. Штат налічував 68 викладачів. Заснований 1938 року для підготовки інженерів-механіків у галузі будівельних і дорожніх машин, механічний факультет став другим за часом створення. З 1968 року підготовка кадрів для аграрної галузі здійснювалася на факультеті архітектури і сільського господарства, а з 1970-го архітектурний факультет виокремився в самостійний. Він донині є одним із найкращих в академії, готуючи бакалаврів і магістрів за чотирма спеціальностями. З 1992 року на економічному факультеті виховують поповнення для будівельної галузі за п'ятьма спеціальностями. Також в академії діють навчально-науково-виробничі інститути: екології та безпеки життєдіяльності; заочної та дистанційної освіти; безперервної фахової освіти; експертизи, проектування та вишукувань у будівництві, а також інші навчально-наукові підрозділи.

Головний корпус навчального закладу збудували протягом передвоєнної десятирічки. У роки Великої Вітчизняної війни інститут евакуювали до Новосибірська. Чимало викладачів та студентів загинули в боях за Батьківщину. 1943-го ДІБІ повернувся до рідного зруйнованого Дніпропетровська і дуже швидко поновив навчальний процес. Зводилися нові навчальні приміщення, лабораторії, гуртожитки, їдальні, спортивно-оздоровчий табір тощо.

У 1994 році інституту присвоїли статус академії. 1998 року було започатковано експеримент із випуску кадрів за Болонською системою (ступенева система освіти: бакалавр – спеціаліст – магістр), запроваджено прискорену підготовку спеціалістів.

Нині накопичений науковий досвід та педагогічний потенціал дають можливість академії здійснювати підготовку висококваліфікованих професіоналів для України, країн близького й далекого зарубіжжя за 22 спеціальностями. За 80 років випущено понад 60 тисяч інженерів та архітекторів. Упродовж останніх десятиліть захищено понад 160 кандидатських та понад 70 докторських дисертацій.

Академія – це понад 5 тисяч студентів. Серед більш як 600 викладачів – 83 професори і 457 доцентів, які працюють на 38 кафедрах. У докторантурі й аспірантурі кадри навчаються за 24 спеціальностями. В академії діють дві докторські та дві кандидатські спеціалізовані ради ВАК України. Кафедри, науково-дослідні інститути та лабораторії академії встановили зв'язки з більш як 80 виробництвами та проектними інститутами нашої країни і закордону.

Турботи ректорські

Понад 23 роки Придніпровську державну академію будівництва та архітектури очолює доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України Володимир Іванович Большаков.

Він – дійсний член Академії будівництва України, Міжнародної інженерної академії, Академії наук вищої школи України. Також ректор є членом Інституту матеріалів, Товариства чорної металургії США, Канади, Німеччини, Європейського товариства математиків і механіків (Швейцарія). Володимир Іванович нагороджений орденами «За заслуги» III та II ступенів, Православної церкви «Святого Станіслава» IV ступеня, «Святого Дмитра Солунського» IV ступеня, «Рівноапостольного князя Володимира» I ступеня, лицарським орденом «Святий князь Володимир» IV ступеня, «Пальмовою академічною гілкою» (Франція), Order International Ambassadors Міжнародного біографічного центру (США).

О 8.30 ранку ректор уже на робочому місці. День починається десятками зустрічей, переглядом пошти, вирішенням численних поточних справ, відповідями на нескінченну кількість запитань. Ці відповіді – водночас і керівництво до дії.

Бути ректором одного з провідних вузів будівельної галузі нелегко. Відповідальність, пошук, витримка, вміння приймати рішення – все це притаманне Володимиру Івановичу Большакову, вченому, педагогу, організатору. Є в нього і те, що вирізняє ректора серед інших керівників, – незвичайна большаковська аура, своєрідна чарівливість. Він не просто владарює часом, а й в якийсь загадковий спосіб уміє його розподіляти. У напруженому щоденному графіку ректор віднаходить можливість здійснювати наукові дослідження, роботу з докторантами й аспірантами.

Особлива турбота ректора – дипломне проектування. Нинішні випускники ПДАБА у своїх проектах відповідають на актуальне питання доби: як зробити «хрущовки» новим, навіть елітним житлом.

Пекучий клопіт керівника – пробні вступні іспити та незалежне тестування. Володимир Большаков вважає цілком нормальним постійний пошук нових форм у системі освіти. Часто порівнює вітчизняні процеси з аналогічними за рубежем, адже має великий досвід довготривалої співпраці з навчальними закладами Великої Британії (стажування), Франції, Швеції, Німеччини.

Джерела мудрості та коло однодумців

Ще одна якість ректорської
вдачі – постійне прагнення пізнання, потяг до краси в усіх її проявах. Він багато років збирає книжки, домашня бібліотека налічує декілька тисяч видань. Найщасливішим часом вважає походи до книгарень. Цікавиться книжками з мистецтва, художньою літературою. Збирає марки, давні монети, нагороди, кастлинське литво. Пишається й колекцією листівок із видами Катеринослава (колишня назва Дніпропетровська) XIX – початку XX століть. А ще мріє створити в Дніпропетровську музей приватних колекцій.

Колись Герцен писав: «Хто зміг пережити, той зобов'язаний пам'ятати». Наслідуючи сімейні традиції (його дядьки Кирило та Анатолій Стародубови захоплювалися історією рідного міста), професор Большаков цікавиться минулим Дніпропетровська, багато про що пам‘ятає. Він прагне передати свої знання молодим. У співавторстві з Г. Гуляєвим та В. Морозом написав і видав полемічні нариси «А чи так це було?», а також двотомник з історії Катеринослава. Разом з Г. Гуляєвим випустив альбом листівок «Катеринослав–Дніпропетровськ XIX–XX століть». Альбом одразу привернув увагу преси, а головне – читачів різних поколінь. А ще його вдячна пам'ять учня спонукає до написання книжок та статей, проведення конференцій, присвячених діяльності своїх учителів: академіка К. Стародубова, професорів М. Жербіна, Л. Тушинського, К. Буніна, Я. Гречного й багатьох інших. Презентації таких видань у залі вченої ради ПДАБА перетворюються на свята духовності. Тут звучать романси будівельника й композитора М. Жербіна. Тут читають перші твори юні поети з літературної студії академії. Виконує свої пісні доцент В. Пантелеєнко.

Серед почесних гостей на цих заходах – міський голова І. Куличенко, професор Національної металургійної академії України С. Пінчук, професор Національного гірничого університету В. Пушкін, народний артист України, художній керівник Театру російської драми Ж. Мельніков, актори театру О. Мішин, Н. Амутних, ансамблі «Престиж» і «Гармонія» Дніпропетровської філармонії.

Художні горизонти студентів архітектурного факультету ректор розширює, видаючи набори листівок «Краєвиди України». Керівник академії заохочує студентську творчість. В академії є французький, англійський театри, а також театр мініатюр, що не раз удало виступав на міжнародному студентському фестивалі «Рампа». У будівельній академії є команда КВК. На цьогорічному огляді-конкурсі «Студентська весна» ПДАБА отримала Гран-прі.

Володимир Большаков не втомлюється творити, шукати, вивчати. На його робочому столі – видання про музеї Парижа, збірки поезій, історичні нариси й нова редакція монографії «Зміцнення будівельних сталей». Своїм молодим колегам він радить: «Щоб написати добру статтю, потрібні гарний папір і красива ручка. Тоді імпульси розуму й серця з'єднаються. І у вас усе вийде».

У виконанні професійних завдань ректор спирається на колектив однодумців. Зокрема, на корпус проректорів із шести осіб. Професор М. Савицький успішно працює над поповненням лав кандидатів і докторів технічних наук. Професор А. Приходько, аксакал ПДАБА, опікується виховною роботою. Професор Н. Верхоглядова спрямовує в потрібне русло навчальний процес. Професор Б. Дикарєв ось уже понад двадцять років розвиває міжнародні зв‘язки академії з вищими навчальними закладами Європи. Ще один ветеран ПДАБА – енергійний, із гострим почуттям гумору проректор з адміністративно-господарської роботи С. Шостак. І, нарешті, молодий, спортивний проректор з економіки – доцент І. Рижков. Усі вони разом із керівником не лише професіонали своєї справи. За всієї несхожості та яскравої індивідуальності кожного вони об'єднані одним прагненням: щогодини працювати над поліпшенням єдиного бренда – Придніпровська державна академія будівництва та архітектури.

Автор: Тетяна ШПАКОВСЬКА