передплата Українською | In English

№19, жовтень 2010

Досудове слідство: чи можна скоротити його терміни?

Поділитися:

Серед важливих питань правового характеру особливе місце посідають нормативні вимоги кримінального та кримінально-процесуального законодавства. На щастя, ці правові постулати не стосуються переважної більшості громадян. Проте якщо певний індивід з тих чи інших причин зацікавив правоохоронні органи, вкрай важливо гарантувати йому розумну тривалість і об’єктивність розгляду справи та безумовність дотримання прав людини. Як відомо, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство, як і інші галузі права, реформуються. Чимало конструктивних законодавчих новацій уже втілено в життя, проте «білих плям» ще задосить. Саме на деякі проблеми чинного Кримінально-процесуального кодексу України і звернемо увагу.

Останнім часом ведуть мову про необхідність розгляду кримінальних справ у мінімальні терміни, передбачені кримінально-процесуальним законодавством. Справді, сьогодні, на жаль, досить часто доводиться стикатися із ситуацією, коли досудове слідство триває понад півроку, а то й рік-два. Нерідко ще до вироку суду людина фактично відбуває значну частину покарання в умовах слідчого ізолятора. Чи відрізняються вони від умов виправних установ – це окрема тема. Зауважимо, що встановлений чинним Кримінально-процесуальним кодексом України (стаття 120) строк досудового слідства – два місяці. Законом передбачено можливість продовження цього терміну, але чи завжди є об’єктивна потреба в такому продовженні?

З другого боку, обвинувачуваний передусім зацікавлений у всебічності, об’єктивності та максимально повному розслідуванні справи. Вину потрібно довести належними доказами, зокрема із залученням відповідних фахівців – експертів. Постає запитання: чи можна скоротити термін досудового слідства без шкоди для його якості? Гадаю, що певні можливості є – за умови внесення змін до чинного Кримінально-процесуального кодексу України.

Значна, якщо не переважна кількість кримінальних справ, потребує експертиз. У деяких випадках проведення їх обов’язкове й безпосередньо передбачене законом. Насамперед відповідно до статті 76 Кримінально-процесуального кодексу України це стосується встановлення причин смерті, тяжкості й характеру тілесних ушкоджень, визначення психічного стану підозрюваного чи обвинувачуваного, встановлення його віку тощо. Як наслідок, надмірна завантаженість експертів, що спричиняє значно триваліший, ніж це передбачено нормативними документами, термін проведення експертиз. Часто саме очікування висновку експерта стає головною причиною продовження строку розслідування кримінальної справи.

Водночас не поодинокі випадки, коли експерт виконує практично одну й ту само роботу двічі. Це стосується ситуацій, коли спочатку, на стадії перевірки органами дізнання, експерт проводить дослідження з певних питань, а далі, уже під час досудового слідства за постановою слідчого знову здійснює експертизу з тих самих питань, фактично дублюючи вже зроблене власне дослідження. Скажімо, судово-медичний експерт спочатку проводить розтин трупа й фактично встановлює причину смерті, затим на підставі постанови слідчого повторює власні висновки, посилаючись на власне дослідження. Аналогічна ситуація буває у експертів-хіміків, коли вони спочатку досліджують речовину для з’ясування, чи є вона наркотиком або прекурсором, і видають про це висновок органові дізнання, а потім знову проводять експертизу тієї ж речовини за постановою слідчого. Експерт-балістик видає довідку про те, чи є холодною зброєю ніж, а далі проводить з цього питання експертизу. Цей перелік можна довго продовжувати. Зрозуміло, що експертиза і дослідження мають різний юридичний статус. Відповідно до статті 196 Кримінально-процесуального кодексу України експертиза призначається постановою слідчого і за правовою природою є слідчою дією. Під час проведення експертизи експерта попереджають про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок або відмову від виконання покладених на нього обов’язків. А експертне дослідження до категорії слідчих дій не належить і проводиться до порушення кримінальної справи, бо іноді без попереднього експертного дослідження не можна прийняти рішення про порушення кримінальної справи або про відмову в її порушенні.

Незважаючи на зазначені істотні юридичні відмінності, і під час проведення дослідження, і під час здійснення експертизи експерт працює з тим самим об’єктом, дає відповіді на однакові питання, і як наслідок – дає однакові висновки. Отже, експерт по суті виконує однакову роботу, яка через суто процесуальні питання має статус експертизи чи дослідження. Провести із самого початку експертизу замість дослідження і в такий спосіб вдвічі зменшити навантаження експерта не дозволяє кримінально-процесуальний закон, бо експертиза, як зазначалося вище, є слідчою дією. А провадити слідчі дії до порушення кримінальної справи не можна, бо стаття 113 Кримінально-процесуального кодексу України встановлює, що досудове слідство дозволено вести лише після порушення кримінальної справи.

Проте, як відомо, немає правил без винятків. Зокрема, стаття 190 Кримінально-процесуального кодексу України передбачає можливість у невідкладних випадках проводити слідчу дію – огляд місця події – до порушення кримінальної справи.

Як на мене, було б доцільно зробити ще один виняток із загального правила: до порушення кримінальної справи проводити експертизи, що стосуються вилучених наркотичних або психотропних речовин і прекурсорів; експертизи для встановлення причини смерті; деякі види балістичних, трасологічних, хімічних, графологічних та інших експертиз. Шляхом доповнення відповідною статтею глави 18 Кримінально-процесуального кодексу України можна визначити коло працівників правоохоронних органів, яким надано право призначення експертизи, їхні повноваження, підстави та умови призначення експертиз до порушення кримінальної справи.

У результаті такого доопрацювання чинного кримінально-процесуального законодавства з’явиться можливість без додаткових затрат та збільшення чисельності експертів розв’язати проблему їх надмірної завантаженості, істотно зменшити терміни проведення експертиз і поліпшити якість роботи самих експертів.

Автор: Ігор ЮДІН

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Останні новини

Гетманцев пропонує у бюджеті-2021 передбачити ще 3 мільярди на військову техніку Сьогодні, 01 жовтня

Кіпр не збирається знімати блокування санкцій проти режиму Лукашенка – ЗМІ Сьогодні, 01 жовтня

ЄБРР погіршив прогноз падіння ВВП України до 5,5% у 2020 році Сьогодні, 01 жовтня

Новини 30 вересня: монети 25 копійок виводять з обігу, найбільшу баржу в Україні спустили на воду Вчора, 30 вересня

МАУ відкладе початок виконання рейсів із Києва до Брюсселя та Дюссельдорфа до 24 жовтня Вчора, 30 вересня

Доходи в бюджет-2021 можна збільшити на понад 20 мільярдів - Рахункова палата 29 вересня

Гетманцев розповів, як відбуватиметься податкова амністія в Україні 29 вересня

У наступному році Зеленський анонсує "Велику реставрацію" 29 вересня

Естонія послаблює обмеження на прямі авіарейси до Європи 29 вересня

Микитасю оголосили ще одну підозру – за угоду з "Енергоатомом" 29 вересня