передплата Українською | In English

№1, січень 2006

Будьмо здорові на 150 років!Будьмо здорові на 150 років!

Поділитися:

Драматичні поневіряння стовбурової клітини в законодавчому полі, під дослідницьким мікроскопом і в руках ризикованої медицини.




Ембріональні стовбурові клітини людини вперше було виділено 1998 року американським ученим Джеймсом Томсоном з університету штату Вісконсін у місті Мадісон. Йому вдалося видобути їх із невикористаних ембріонів, які зберігалися в клініках з лікування безпліддя. А вже 1999 року журнал "Science" ("Наука") поряд з відкриттям подвійної спіралі ДНК і розшифруванням генома людини визнав отримання ембріональних стовбурових клітин людини однією з трьох найважливіших подій у медицині ХХ століття.


Генетики стверджують: запас міцності організму розрахований на 150 років, до того ж діяльних і продуктивних – без хвороб. Медики заклопотані тим, щоб навіть ті 70–80 років, які, за статистикою, ми в середньому проживаємо, були якісними, позбавленими недуг. Вони впевнені: в цьому нам може допомогти відкриття ембріональних стовбурових клітин людини. Хтось вбачає в них панацею геть від усіх хвороб, інші ставляться досить стримано, не сказати б скептично. Але медики сходяться в одному: клітинна терапія – надзвичайно перспективна галузь медицини, яку потрібно розвивати й досліджувати. Не вивчати нині цей напрям недалекоглядно, бо можна опинитися на задвірках цивілізації.
В усьому світі точаться палкі дискусії стосовно прийнятності лікування ембріональними стовбуровими клітинами. Проблемою етичності використання людських ембріонів для лікування переймаються церква, громадські організації, люди, які вважають, що ембріон відрізняється від плоду тільки віком. Чи припустимо використовувати клітини загиблого ембріона? У різних країнах цілком неоднозначне ставлення до цього.
Поки точаться дискусії, медики вивчають стовбурові клітини, механізм їхньої дії. У багатьох країнах уже відчутні результати такої наукової діяльності. Особливих успіхів досягли у США та Великій Британії. Хоча у Сполучених Штатах на державне фінансування накладено суворі обмеження, приватні дослідники мають досить свободи в цьому питанні. Британське законодавство сприятливіше, й там сподіваються незабаром стати міжнародним центром з вивчення стовбурових клітин. Науковці Південної Кореї перші в світі клонували людські ембріони й виділили з них стовбурові клітини. У Китаї активно впроваджують нові технології терапевтичного клонування людських ембріонів.
Основний східний суперник Великої Британії та США – Сінгапур. Поблажливі закони й фінансування багатими корпораціями дають змогу цій країні розвивати біотехнології високими темпами. Одночасно, щоб не зажити слави "дикого ринку" в царині вивчення стовбурових клітин, там витратили два роки на підготовку етичних правил для біомедичних досліджень. До цієї роботи залучали не лише фахівців, а й представників громадськості.
Натомість в Італії, країні католицькій, заборонено будь-які дослідження з ембріонами. Однак не всі католики згодні з тим, що досліди з людськими ембріонами аморальні. Науковці впевнені: якщо такі дослідження допоможуть рятувати життя, то забороняти їх лицемірно. Адже від наукових відкриттів виграють усі.
У Росії нині можна лише виділяти й зберігати стовбурові клітини, не застосовуючи в лікуванні. Дозволяється проводити дослідження в рамках наукового експерименту, але це можуть робити тільки наукові заклади за затвердженим протоколом.
Досить складна ситуація в Україні. Законодавство відстає від потреб і науковців, і лікарів, і пацієнтів. Потрібно негайно прийняти відповідні закони чи доповнити чинні. Усім хочеться ясності в питаннях виділення, дослідження, застосування стовбурових клітин. Ситуація, яка склалася, загалом така. Є цілковито стихійний неконтрольований ринок послуг сумнівної якості. Питання довіри пацієнта до лікаря – примарна річ. Ви не знаєте, що вам вводять, звідки взято препарати й ким зроблено.
Сьогодні в деяких косметологічних клініках України пропонують лікування ембріональними стовбуровими клітинами: за ваші гроші будь-яка забаганка. Лише 1,5–2 тисячі доларів – і вам уколють чи введуть крапельно клітинну суспензію, яка "допоможе від будь-якої хвороби". А звертаються в такі заклади зазвичай, щоб зняти синдром утоми або позбавитися безсоння, або просто підвищити дієздатність і тонус. Як пояснили в одній із київських клінік, ембріональні стовбурові клітини, що використовуються для лікування, узято в ембріона віком до трьох тижнів. Такий матеріал здатен спровокувати ріст доброякісних пухлин в організмі реципієнта, але про це не попереджають. Єдине кажуть чесно: гарантій – жодних, може, стане краще, а може, й ні. Та наслідки лікування становлять більшу загрозу для організму, ніж можлива користь. Отож основна заповідь Авіценни медикам "не зашкодь" уже не є такою для всіх.
В усьому світі приймають закони, формують ставлення до клітинної терапії, створюють спеціальні наукові заклади, вивчають проблему всебічно, а в нас, в Україні, складається й міцніє чорний ринок. Уже нині є випадки незаконного продажу за кордон ембріональних стовбурових клітин. Це повинно спонукати до дій наших законодавців. Отже, слово спеціалістам – лікарям-практикам, ученим.
На нинішньому етапі досліджень з'ясовано: найголовніша властивість ембріональної стовбурової клітини полягає у відсутності в неї спеціалізації. Натомість соматичні клітини живих організмів виконують конкретні функції: клітини кісткової тканини формують скелет, клітини крові відповідають за імунітет, нервові – проводять електричний імпульс тощо. Людський організм складається приблизно з 50 млрд. клітин 250 структурно-функціональних типів. Мільйони з них щодень гинуть, а кожні сім років організм цілковито оновлюється і в ньому не залишається жодної старої клітини. Усе це відбувається завдяки запасу стовбурових клітин. Біда в тому, що запас цей стрімко скорочується. І якщо на 10 тисяч кровотворних клітин новонародженої дитини припадає одна стовбурова, то в підлітків – уже в 10 разів менше, а в 70-річної людини – лише одна на мільйон. Здатність стовбурових клітин перетворюватися на будь-який із 250 типів клітин організму – це водночас і благо, і велика проблема для вчених. Найскладнішим для них нині є навчитися диференційовано спрямовувати клітини. Як змусити стовбурову клітину перетворитися саме на клітину крові, а не печінки або шкіри? Цим процесом керують хімічні й генетичні імпульси, які вчені тільки починають виявляти.
У тілі дорослих людей невелика кількість стовбурових клітин. Вони знаходяться в тканинах і органах доти, доки хвороба або травма не змусять їх активізуватися. На відміну від ембріональних дорослі стовбурові клітини не виявили здатності перетворюватися на будь-які клітини людського організму. Найімовірніше, вони можуть утворювати клітини тієї тканини, в якій з'явилися. Наприклад, доросла стовбурова клітина мозку здатна перетворитися на нейрон, але не на клітину печінки. Загалом, дорослі стовбурові клітини трапляються рідше і їх складніше вирощувати, ніж ембріональні, а для лікування потрібно багато.
Є третій вид стовбурових клітин. Їх виділяють із пуповинної крові новонароджених. Вони мають менший потенціал, ніж ембріональні, але набагато більший, ніж дорослі стовбурові. Нині у світі активно створюють банки резервних стовбурових клітин. Одразу після народження дитини унікальні стовбурові клітини вимивають із пуповинної вени, розмножують і заморожують для зберігання в спеціальних банках упродовж всього життя абонента, щоб надалі в разі потреби використовувати для його лікування й оздоровлення. Завдяки клітковим банкам і власному "запасу" стовбурових клітин людина застрахована від наслідків багатьох вірусних, генетичних і вікових захворювань. Це нагадує науково-фантастичні фільми, де практично будь-який орган людини вирощують або створюють так, як нині ми виробляємо ліки.

Автор: Катерина КОРОЛЬ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата