Місцеві вибори: фінальний акорд

П’ять із половиною годин обговорення – й парламент 259 голосами «за» ухвалив Закон «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» у другому читанні й загалом. На такій «мажорній ноті», за образним висловом депутатів із коаліції, 10 липня завершилася шоста сесія Верховної Ради VI скликання.

Після цього Головне юридичне управління майже два тижні здійснювало техніко-юридичне редагування всього тексту для усунення неузгодженостей. Голова парламенту Володимир Литвин підписав закон лише 22 липня. Переданий на підпис Президенту Віктору Януковичу остаточний варіант супроводжували 42 сторінки зауважень юристів апарату законодавчого органу. Як і очікувалося, глава держави не скористався правом вето, проте, ймовірно, він запропонує Міністерству юстиції самостійно чи спільно з народними депутатами вже в перших числах вересня внести до сесійної зали відповідні зміни, які враховуватимуть зауваження експертів.

Відомо, що серйозна правова «нестиковка» виникла після внесення з голосу положення про те, що місцеві вибори відбуватимуться на всій території України за винятком виборів Київського міського голови, Київської міськради і Тернопільської обласної ради. Водночас дострокові вибори відбулися не лише в цих органах місцевого самоврядування і, відповідно до рішення Конституційного Суду від 4 червня 2009 року в справі за поданням Київської міської ради, вони також мають пройти не 31 жовтня 2010 року, а пізніше – після закінчення визначеного Конституцією строку повноважень депутатів відповідних рад і сільських, селищних, міських голів.

А загалом після врахування сотні й відхилення більш як тисячі поправок головні новели закону про місцеві вибори у редакції коаліції «Стабільність та реформи» не зазнали істотних змін. Винятком стала хіба що відмова від грошової застави для кандидатів і норма, згідно з якою один депутат може представляти декілька територіальних громад (жителів кількох сіл, селищ, міст чи районів).

Також народні обранці дозволили не застосовувати конкурсних процедур до товарів, робіт і послуг, закупівля яких здійснюється для підготовки й проведення виборів і референдумів в Україні, внісши відповідні зміни до Закону «Про здійснення державних закупівель».

Коаліціянти остаточно скасували імперативний мандат і виборчі блоки та підтримали змішану систему проведення виборів депутатів Верховної Ради АРК, обласних, районних, міських, районних у містах рад. «Ми впевнені, що вона «співзвучна» з відкритими списками», – вважає автор законодавчої ініціативи – голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов.

Право на висування кандидатів у депутати, а також мерів міст, як і в початковій редакції, реалізовуватиметься виборцями лише через місцеві організації партій. За поправки Олеся Донія та Олександра Чорноволенка про можливість самовисування проголосували відповідно 14 і 16 парламентаріїв.

Відповідно до закону, військовослужбовці термінової служби, громадяни України, що проживають за кордоном, особи, визнані судом недієздатними, а також громадяни, що перебувають у місцях позбавлення волі, не належать до жодної територіальної громади, а тому не мають права голосу на місцевих виборах.

Обласні, районні, в містах обласного значення, в Києві та Севастополі територіальні виборчі комісії формуватиме Центральна виборча комісія, а не місцева влада. До речі, закон передбачає значне розширення повноважень ЦВК під час проведення місцевих виборів. Зокрема, згідно зі статтею 24 комісія «може з власної ініціативи в разі прийняття територіальною виборчою комісією незаконного рішення або її бездіяльності скасувати таке рішення та (або) прийняти рішення по суті питання (у день голосування такі питання розглядаються невідкладно)».

Не знайшла підтримки норма про скасування «політичної дамби» для нових політичних сил – заборони висування своїх кандидатів місцевою організацією партії, що зареєстрована в установленому законом порядку менш як за триста шістдесят п'ять днів до дня виборів.

За словами голови фракції БЮТ Івана Кириленка, їхня політична сила категорично проти прийняття документа в такій редакції: «Ми за політичне структурування суспільства, за політичну відповідальність, за відкриті пропорційні списки». Фракція навіть залишила сесійну залу перед початком розгляду питання, бо жодної з поправок, унесених її представниками, профільний комітет не підтримав. Водночас попри публічні протести щодо нового закону «бютівцям» фактично на руку антиконкурентна норма про 365 днів, адже під неї підпадають суперники партії Юлії Тимошенко на електоральному полі Західної України – надто «юні» осередки партій Арсенія Яценюка, Анатолія Гриценка й В’ячеслава Кириленка.

Як варіант ці політичні гравці можуть скористатися методом, що його взяв на озброєння Сергій Тігіпко для своєї партії «Сильна Україна». Там, де місцева організація почала працювати пізніше встановленого терміну, вона домовлятиметься з партіями без особливих амбіцій і пристойних рейтингів, осередки яких були зареєстровані за рік до виборів. «Можливо, укладатимемо з ними якісь угоди чи запрошуватимемо їхніх людей до себе в партію», – поділився цікавим рецептом політик.

Окрім того, після ухвалення закону про місцеві вибори лише лінивий журналіст, переобтяжений думами про відпустку, не написав про розцінки на купівлю завчасно зареєстрованої партійної структури. Відтак обійти цю норму закону не є проблемою для більш-менш платоспроможних кандидатів.

Підготував Олексій СИЩУК.