передплата Українською | In English

№15, серпень 2010

Гра у перегони

Поділитися:

Ухвалення Верховною Радою нової редакції закону про місцеві вибори стало черговим політичним шоком для України. Документом залишилися невдоволені всі, навіть Партія регіонів, яка була ініціатором його прийняття. Експерти припускають, що вже восени закон зазнає змін.

Фікцією виявився основний позитив нового закону – «мажоритарка», адже традиційне в таких випадках самовисування законом не передбачено. Оскільки лише партійні осередки отримали право висувати кандидатів на мажоритарних округах, така форма організації виборів нагадує радше голосування за відкритими партійними списками, але аж ніяк не класичну «мажоритарку».

– Це підміна понять, що остаточно нівелює ідею виборів за мажоритарним принципом, – на прохання «Віча» коментує ситуацію голова Комітету виборців України Олександр ЧЕРНЕНКО. – Аргументи на кшталт «це підсилить партійне будівництво в Україні» не витримують критики. Наявність печатки й свідоцтва про реєстрацію в жодному разі не гарантує існування на території громади дієвого партійного осередку.

О. Черненко привертає увагу до кількох суперечностей у новоспеченому законі. Так, документ визначає, що в обласній раді мають бути представлені всі територіальні громади області, водночас округи нарізуються за рівною кількістю виборців. «Якщо в Київській області близько 100 територіальних громад, то це означає, що має бути стільки ж мажоритарних округів», – пояснює голова Комітету виборців України.

Значно розширилися повноваження Центральної виборчої комісії. Згідно з новим законом, ЦВК може ухвалювати рішення за будь-яку дільничну комісію. Експерти вважають повноваження Центрвиборчкому надмірними.

Новина: віднині висувати кандидатів, зокрема й у так званих мажоритарних округах, можуть не всі партійні осередки, а лише ті, що були зареєстровані понад рік тому. В такий спосіб від участі у виборах відсікаються нові потужні партії, наприклад, політичні сили А. Яценюка та С. Тігіпка. Відомо, що з 700 місцевих організацій «Фронту змін» тільки 19 осередків існують більше, ніж рік. Для порівняння: ВО «Батьківщина» має 12 тисяч, а Соцпартія – 16 тисяч осередків. При цьому А. Яценюк заявив, що його партія піде на місцеві вибори по всій Україні. Як? Таємницю розкриває політичний аналітик Ярослав МАКІТРА: «Використовуватимуться фактично недіючі партії, які мають розгалужену мережу місцевих осередків, наприклад, СПУ, НДП, СДПУ(о)». Якщо представники певних політичних сил пройдуть до місцевих рад за списками інших партій, це в подальшому призводитиме до безкінечних переформатувань коаліцій, переконаний експерт.

– Можна було б змиритися з нормою про завчасну реєстрацію партійних осередків як обов’язковою умовою участі у виборчому процесі, якби її ухвалили за два роки до виборів. Якщо ж вона приймається лише за чотири місяці до виборів, то її не можна розцінювати інакше, як політичну дискримінацію конкурентів, – резюмує О. Черненко.

Редакція закону про місцеві вибори не остаточна, переконаний директор PR-групи «Polittech» Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ. «Партія регіонів планує внести додаткові правки вже у вересні, – каже він. – Зміни, що тримаються в секреті навіть від партнерів по коаліції, ще більше погіршать умови участі у виборах решти політичних сил і полегшать життя партії влади. Стосуватимуться вони передусім здійснення виборів у мажоритарних округах».

Прецедентів несвоєчасних змін правил гри безпосередньо напередодні виборів в українській політиці декілька, зокрема, Партія регіонів спільно з частиною «Нашої України» внесла правки до Закону «Про вибори Президента України» менш ніж за тиждень до другого туру.

За словами Т. Березовця, восени також планується змінити Закон «Про столицю України – місто-герой Київ», яким розмежовуватимуться повноваження Київського міського голови й голови КМДА. Перший виконуватиме лише представницькі функції, а другий отримає реальну владу в столиці. Це одна з причин, чому 31 жовтня в Києві не відбудуться вибори міського голови та до Київради.

– Партія регіонів намагається керувати містом, прикриваючись Черновецьким, – коментує становище в столиці Я. Макітра. Експерт також зазначає: якби вибори відбулися восени, то Л. Черновецького більше не переобрали б.

Проблема в Києві значно ускладнюється тим, що Партія регіонів поки що не має реального кандидата на столичного мера.

31 жовтня кияни обиратимуть лише депутатів районних рад. Оскільки нові голови районних у Києві рад можуть виявитися ще опозиційнішими до чинного мера, ніж нинішні, це значно загострить і без того наболілу проблему управління містом.

О. Черненко прогнозує, що Л. Черновецький незабаром зникне з політичної мапи України. Проте, намагаючись закріпитися в районних радах Києва, Партія регіонів вочевидь використає мережеву структуру «бабусь», як це було на останніх виборах Президента України. Бонусом для Л. Черновецького від ПР може слугувати перспектива спокійної пенсії.

– Явка на виборах у Києві буде безпрецедентно низькою. Тому виграє той, хто зуміє привести до дільниць свого виборця. Гадаю, Партія регіонів зможе мобілізувати «бабусь» і за рахунок цього одержати добрий результат, – розмірковує голова Комітету виборців України.

Конкуренцію ПР становитиме ВО «Батьківщина», намагатимуться поширити свій вплив у районних радах Києва В. Кличко, В. Пилипишин. Утім, не виключено, що згодом райради в столиці будуть скасовані, як це вже сталося в багатьох містах України. У такому разі в Києві взагалі виборів не буде.

Окрім Києва, маємо ще один виняток – Тернопіль: тут не здійснюватимуться вибори до обласної ради. Мотивується це тим, що в Тернополі, як і в столиці, відбулися позачергові вибори. Однак в Україні кілька сотень населених пунктів пережили позачергові вибори, а до переліку винятків вони чомусь не потрапили. Відповідно до рішення Конституційного Суду щодо Києва, яке поширюється на всі громади України, позатерміново обрані органи місцевої влади мають здійснювати повноваження протягом визначеного Конституцією строку: міські, сільські, селищні голови – 4 роки, місцеві ради – 5 років.

Т. Березовець указує, що нинішній склад Тернопільської обласної ради дає змогу практично безболісно переформатувати її в інтересах Партії регіонів. «Якщо до «регіоналів» приєднається «Єдиний центр», їм достатньо перетягнути на свій бік десяток депутатів, аби отримати більшість», – зауважує він.

За словами Я. Макітри, є інакший сценарій розвитку подій довкола Тернопільської облради: голова обласної держадміністрації М. Цимбалюк направляє подання до Верховної Ради, а народні депутати голосують за розпуск обласної ради. Можливо, цей аргумент М. Цимбалюк використовуватиме у політичній боротьбі.

Відомо, що опозиція має намір відправити закон про місцеві вибори на ревізію до Конституційного Суду. На переконання Т. Березовця, оскаржувати слід закон загалом, а не окремі його положення: якщо деякі норми документа визнають неконституційними, закон усе одно залишиться чинним. Проте, вважає експерт, опозиція боротиметься лише за скасування окремих статей, бо новий закон надає чимало преференцій парламентським силам, наприклад, вони мають виняткове право формувати дільничні комісії. «Заплющивши очі на деякі недоліки закону, опозиція зробить величезну помилку», – переконаний Т. Березовець.

На думку голови Комітету виборців України О. Черненка, Конституційний Суд не насмілиться до початку виборів винести вердикт щодо закону. «Поза сумнівом, опозиції треба йти до суду, однак навряд чи це дасть задовільний результат», – прогнозує він.

Експерти в один голос стверджують, що на майбутніх виборах до місцевих органів влади значних фальсифікацій не буде. Хіба що у більшості регіонів зіпсує позитивну картину низька явка виборців. «У такому разі навіть найменша фальсифікація матиме відчутний ефект, – зауважує Т. Березовець. – Документ, на жаль, містить норми, які дають змогу на цілком законних підставах здійснювати фальсифікації. Взяти хоча б норму, відповідно до якої протокол вважається підписаним, якщо на ньому поставили свої підписи лише два члени дільничної комісії».

Як зазначив О. Черненко, характерною ознакою майбутніх виборів будуть не прямі фальсифікації на дільницях, а зовсім інші аспекти незаконного впливу на підсумки виборів: зняття конкурентів із перегонів, залякування членів комісії, зрив кворуму тощо. Наприклад, на Сумщині, очевидно, з метою зачистки передвиборного поля, вже скасували реєстрацію партії «За Україну!» В. Кириленка. У Львові через судові рішення блокується переобрання керівника обласної організації ВО «Батьківщина», яким нині є народний депутат, перебіжчик до провладної коаліції І. Денькович.

– Такі випадки траплятимуться дедалі частіше, що позначиться на підсумках виборів. При цьому активно задіюватимуть суди, котрі з певних причин підконтрольні Партії регіонів, – вважає Я. Макітра.

Аби отримати якомога кращий результат у Західній та Центральній Україні, Партія регіонів, по-перше, проводитиме до місцевих рад своїх людей за списками опозиційних сил. По-друге, неугодних депутатів позбавлятимуть мандатів, а на їхнє місце приходитимуть зговірливіші. Такий механізм уже апробований у Київраді, де нещодавно зняли повноваження з двох депутатів від «Блоку Литвина» – О. Антонової та Ю. Курінного. Директор PR-групи «Polittech» Т. Березовець припускає, що ці технології можуть набути масового характеру.

Якщо Президент України не підпише нового закону, тоді вибори відбудуться за чинним законодавством. А це означає, що виборча кампанія має розпочатися раніше – вже 1 серпня.

Призначивши вибори на 31 жовтня, народні депутати «забули» виділити на них кошти. Можливо, вони спохватяться у вересні, коли зберуться на чергову сесію.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Данилюк очолив Національний центр кібербезпеки Вчора, 19 червня

Росія має намір повернутися до ПАРЄ Вчора, 19 червня

Стало відомо, хто замінить Мінгареллі на посаді посла ЄС в Україні Вчора, 19 червня

«Брендовий» скандал: Корчинський дещо порадив українським жінкам Вчора, 19 червня

Письменник про скандал з «брендами»: Рівень висловлювань президента - це рівень «95 кварталу» на сцені Вчора, 19 червня

Політолог про європейський вояж Зеленського: Казуси і ляпи були, але зради не відбулося Вчора, 19 червня

Державіаслужба вирішила поновити сертифікат авіакомпанії YanAir Вчора, 19 червня

Європейський центробанк може знизити ставку "до мінуса" — ЗМІ 18 червня

ЄС відклав початок переговорів про вступ з Албанією та Північною Македонією 18 червня

Зеленський про газові домовленості з РФ: ніхто не буде Україні викручувати руки 18 червня