№10, травень 2006
20 років… Навіть не віриться, що так багато сплинуло часу від дня трагедії. У пам'яті залишився Київський вокзал – за два тижні вивезли майже всіх дітей. А місто жило своїм життям: працювало, стояло в чергах, обтиралося зволоженим рушником від пилу радіації (так рекомендували лікарі та високопосадовці), щоб урятуватися від страху. Уже пізніше всі ми довідаємося про недосконалість конструкції ЧАЕС, про звинувачення трьох академіків – Александрова, Доллежаля і Легасова. Це вже було потім. Як і узагальнення про те, що атомна енергетика – небезпечна. Коли до неї ставитися недбало.
…Уночі о 1 годині 24 хвилині вдарили чорнобильські дзвони. Лягли квіти, тремтіли вогнища поминальних свічок. Державні мужі і просто громадяни скорботно схилили голови перед жертвами Чорнобиля.Автор: Оксана ГРЕЧАНЮК
Архів журналу Віче
|
№4 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Прем'єр Гренландії відреагував на заяви Трампа про "погано керований шматок льоду"
Зеленський відповів на заяву Венса про "торги за кілька квадратних кілометрів"
Фон дер Ляєн вимагатиме від Орбана термінового пояснення спільних з РФ дій на шкоду Україні
Зеленський: США ігнорують докази допомоги Росії Ірану, бо довіряють Путіну
ЗМІ опублікували нові деталі, як Сійярто координувався з РФ у діях, що шкодять Україні
Жоден із шести обіцяних Норвегією винищувачів F-16 досі не прибув до України
Качка: Угорщина не мала заперечень проти відкриття кластерів для вступу України в ЄС
Качка: ЄС не відкинув ідею вступу України у 2027 році, більше ясності буде в травні
ЗМІ дізналися, як представники США та Ірану досягли перемир'я
Зеленський про припинення вогню в Ірані: важливо, що США зробили цей крок