передплата Українською | In English

№11, червень 2010

Бідні українці

Поділитися:

За часів прем’єрства В. Януковича, нагадав учасникам «круглого столу» «Реалії та перспективи подолання бідності в Україні» народний депутат Василь Хара, який впродовж 12 років працює в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, вдалося практично повністю приборкати злидні, а нині вони знову «розпоясалися». «Боротьба з цим явищем ведеться з 2000 року. Ще тоді на державному рівні були розроблені заходи з подолання бідності, вони успішно виконувалися, бідність майже подолали, однак зараз ситуація загострилася», – сказав парламентарій.

За словами В. Хари, нинішнього голови комітету, нова влада рішуче налаштована на усунення передусім найгостріших проявів бідності, що й визначено урядом як пріоритет у здійсненні реформ в Україні. Серед перших підписаних Президентом України В. Януковичем документів – Указ «Про невідкладні заходи з подолання бідності». Проте указом такої складної проблеми не розв’язати – конче потрібно прискорити ухвалення Трудового й Податкового кодексів, Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування». А ще уряд має розробити й схвалити проекти Концепції реформування оплати праці, Концепції демографічної політики та Концепції людського розвитку. Складна економічна ситуація в країні змушує форсувати підготовку Загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності в Україні на 2010–2015 роки, законопроекту щодо накопичувальної системи пенсійного страхування, а також надання кредитів для здобуття вищої освіти. Наближуючи стандарти життя до європейських, слід ратифікувати кілька конвенцій Міжнародної організації праці. «Паперової» роботи в цій царині справді багато.

Учасники «круглого столу» приділили значну увагу вітчизняному парадоксу – бідності працюючих. «Низький рівень доходів значної частини родин у поєднанні з надмірною поляризацією доходів зумовлюють соціальний розкол у суспільстві, викликають соціальну напруженість, перешкоджають успішному розвитку країни», – констатували промовці.

Значне зменшення питомої ваги заробітної платні у ВВП призвело до того, що двоє працюючих не можуть прогодувати двох дітей, а 40 відсотків працівників – заробити прийнятної трудової пенсії. На бідність працюючих впливають три головні економічні чинники: зниження середнього рівня доходів, низький рівень мінімальних соціальних гарантій, нерівність у розподілі доходів.

Згідно з класифікацією Всесвітнього банку, у країнах Східної Європи та СНД бідним вважається той, хто на день витрачає до 4 доларів, у розвинених країнах – до 14,4 долара. Відповідно до дослідження Київського міжнародного інституту соціології, нині 17 відсотків українців
уважають себе бідними (у 2008 році – 11 відсотків). Науковці називають бідними тих, кому бракує грошей
на їжу. Найменшу зарплатню нині отримують у текстильній, взуттєвій, швейній, деревообробній галузях промисловості. Однак найгірше ведеться селянам і рибалкам. Якщо розмір середньої заробітної платні в Україні порівняти з європейським, то різниця шокує: українці заробляють у 2,5–25 разів менше.

Тенденція економії на заробітній платні як з боку роботодавців, так і з боку держави під час кризи посилилася, що призвело до масового зубожіння працівників. При цьому учасники «круглого столу» закцентували увагу на несправедливо заниженому розмірі мінімальної заробітної платні, заборгованості перед працівниками, що в умовах кризи набула масштабу національного лиха.

«Бідність в Україні має чітко виражений регіональний характер», – відзначали учасники заходу. За всіма показниками тут «лідирує» Чернігівська область. Наводилися також дані, згідно з якими доходи 10 відсотків найзаможніших громадян України перевищують доходи 10 відсотків найменш забезпечених верств майже в 50 разів.

Усі визнають необхідність удосконалення програм адресної соціальної допомоги населенню. Однак в умовах, що склалися, це є лишень боротьбою з наслідками, а не з причинами бідності. Такі програми в Україні спрацьовують слабко, дають тимчасовий ефект. Тому головним засобом тут вбачається підвищення заробітної платні.

Представник фонду ЮНІСЕФ в Україні, що взяв участь у роботі «круглого столу», закликав Кабінет Міністрів, незважаючи на кризу, не зменшувати державних виплат при народженні дитини та цілковито фінансувати інші соціальні програми, якими підтримуються сім’ї з дітьми. Протягом останніх років ЮНІСЕФ раз у раз збільшував обсяги допомоги дітям в Україні – через заходи з охорони здоров’я, харчування, освіти знедолених. Опікується фонд і захистом прав матерів в Україні.

Професор Мічиганського університету, міжнародний консультант Світового банку Ян Швейнар рекомендує знизити податки та соціальні внески, які призводять до дорожчання заробітної платні. «Можливо, варто пошукати можливостей зібрати ці кошти з інших джерел?» – запитує американський економіст.

Міністр праці та соціальної політики Василь Надрага підтверджує, що в країні зафіксовано справді високий рівень бідності в сім’ях із дітьми – 33 відсотки, у багатодітних сім’ях – 76 відсотків. Його статистика загалом перевищує дані згаданого соціологічного опитування. Так, до категорії бідних В. Надрага відносить 27 відсотків українців: у селах – 38,2, у великих містах – 17,5. Протягом 2009 року реальний дохід населення зменшився на 8,5 відсотка, індекс реальної заробітної плати – на 10.

Від констатації цифр міністр перейшов до планів: «Слід опрацювати питання підвищення розміру мінімальної заробітної платні, ліквідувати зрівнялівку в оплаті праці, подолати таке негативне явище, як заборгованість із заробітної платні. Передбачається запровадити єдиний соціальний внесок, здійснити поступовий перерозподіл його частки між роботодавцями й найманими працівниками».

У доцільності запровадження єдиного соціального внеску сумніваються голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Оксана Продан та Василь Хара, який натякнув на зацікавлених лобістів такої форми стягнення соціального внеску.

В. Надрага, не вказуючи конкретних термінів, пообіцяв запровадити загальнообов’язкове державне медичне страхування й здійснити реформу в сфері пенсійного забезпечення, запровадивши багаторівневу систему й започаткувавши недержавні фонди пенсійного страхування. На жаль, 22 млн. економічно активних українців нині не спроможні прогодувати армію пенсіонерів, тому в державному бюджеті-2010 передбачено майже 30 млрд. гривень дотацій Пенсійному фонду. Тут не слід ображатися на слово «прогодувати», адже чинна в Україні солідарна пенсійна система передбачає фінансування пенсійних видатків за рахунок молодших поколінь.

Міністр праці та соціальної політики підкреслив, що всі зауважені ним проблеми знайдуть відображення в Загальнодержавній програмі подолання та запобігання бідності в Україні на 2010–2015 роки, проект якої нині опрацьовують співвиконавці. Готову програму буде винесено на затвердження Кабінетом Міністрів, після чого її розглянуть у Верховній Раді. «Тоді ми отримаємо документ, який і стане інструментом подолання бідності в Україні», – радіє міністр. Схоже, майбутня програма, на котру він покладає великі сподівання, 2010 року не буде реалізована в повному обсязі.

Одвічний супутник бідності – безробіття. Якщо в 2008 році офіційний статус безробітних мали 6,4 відсотка працездатних, то в 2009-му – 8,8. Торік кількість робочих місць скоротилася на 1 млн. Водночас більше стало тих, хто перебуває в неоплачуваних вимушених відпустках або працює неповний робочий день чи тиждень. «Хоча ситуація дещо стабілізувалася, докризових показників можна буде досягти за 2,5–3 роки», – прогнозує В. Надрага.

Директор Державного центру зайнятості Володимир Галицький доповів: станом на 1 квітня роботодавцями заявлено всього 73 тисячі вакансій. При цьому платня зазвичай декларується нижча за середню по регіону, а то й мінімальна. (В Києві офіційна середня зарплатня становить близько 3 тис. грн., а в переважній більшості областей – удвічі нижча.)

В. Галицький повідомив, що готуються пропозиції про поетапне, починаючи з червня, збільшення до прожиткового мінімуму розміру допомоги з безробіття . Здається, з пропозиціями Державний центр зайнятості дещо запізнився, адже державний бюджет уже прийняли. Проте В. Галицькому є й без того чим пишатися: за 9 років існування системи соціального страхування мінімальний розмір допомоги з безробіття збільшився з 37 до 500 грн.

Чимало списів учасники «круглого столу» зламали довкола розміру мінімальної заробітної платні в Україні. Західні експерти вважають, що вона може зростати лише паралельно з підвищенням продуктивності праці. Вітчизняні – не згодні: в країнах Східної Європи продуктивність праці така сама, як в Україні, однак зарплати там учетверо більші. Найменшу мінімальну зарплатню в Євросоюзі отримують у країнах Балтії (123 євро), найбільшу – в Люксембурзі (1600 євро). Дивно, але в Україні на душу населення припадає лише вчетверо менша частка ВВП, ніж у Європі, однак зарплати – у 22 рази нижчі. Секрет у тому, що доля платні в собівартості продукції у нас становить лише 6 відсотків.

Хоча останніми роками бідність поглинає дедалі більше українців, кількість сімей, що користуються житлово-комунальними субсидіями, скорочується. Якщо в 1997 році їх отримувало 20 відсотків українських сімей, то тепер – лише 5. Умови надання субсидій виписані так, що отримати останні надто складно, тож кошти, передбачені на цю програму, за підсумками року частково залишаються на державних рахунках.

– Пільги нині не прив’язані до матеріального стану сімей, – каже заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Ольга Романюк. – Бідних серед отримувачів пільг лише 19 відсотків. Тому слід переглянути порядок надання професійних пільг. Звісно, до цього питання треба ставитися зважено, бо воно є досить болючим.

О. Романюк пропонує на законодавчому рівні встановити межу платоспроможності споживачів (плата за житлово-комунальні послуги для соціально незахищених сімей не має перевищувати 10–15 відсотків сукупного доходу). Надзвичайно складна ситуація нині склалася в малих містах, де тарифи на послуги ЖКГ зазвичай вищі, ніж в обласних центрах, а зарплати – менші.

Народний депутат України Андрій Павловський звинуватив нову владу в намаганні розв’язати проблеми держави за рахунок найменш захищених верств населення: «Мінпраці планує обмежити майже на 50 відсотків виплати працюючим пенсіонерам, збільшити на 5 років пенсійний вік, хоча середня тривалість життя в Україні становить лише 62 роки».

На його погляд, слід відмовитися від недосконалої структури економіки зразка 1950-х років і, сконцентрувавши ресурси у 2–3 пріоритетних галузях, піти інноваційним шляхом.

Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці В. Хара пообіцяв узяти до уваги всі рекомендації, висловлені під час засідання «круглого столу». Згодом узагальнений документ буде направлено до Кабінету Міністрів і комітетів парламенту. За півроку-рік народні депутати знову повернуться до вироблених рекомендацій, однак тепер уже для того, щоб проконтролювати їх виконання.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Путін не погодився на пропозиції Зеленського щодо нових газових контрактів – Нафтогаз Сьогодні, 10 грудня

Нормандський саміт домовився про забезпечення умов виборів на Донбасі вже за 4 місяці Сьогодні, 10 грудня

Меркель сподівається, що Мінські домовленості будуть переглянуті Сьогодні, 10 грудня

У Парижі розпочалася двостороння зустріч Зеленського та Путіна Сьогодні, 10 грудня

Новини 9 грудня: Порошенко, який переписав ще один бізнес на сина, Укрбуд, Boeing з мільйоном посилок Вчора, 09 грудня

У Парижі почалися переговори чотирьох лідерів у нормандському форматі Вчора, 09 грудня

Лідери країн "нормандської четвірки" зібралися в Єлисейському палаці Вчора, 09 грудня

До Путіна й Зеленського можуть приєднатися представник "Нафтогазу" й міністр Вчора, 09 грудня

До Путіна і Зеленського можуть приєднатися представник "Нафтогазу" та міністр – ОП Вчора, 09 грудня

Встретятся ли Зеленский с Путиным тет-а-тет: в ОП расставили все точки над «і» Вчора, 09 грудня