№11, червень 2010

Якість, здобута рокамиЯкість, здобута роками

Як «Полтавський м’ясокомбінат» навчив усіх бекон випускати, ковбаси в’язати, рибу коптити, кавуни солити, хліб з часником випікати… І до Росії стежку топтати

Жорстка конкуренція на внут­ріш­ньому ринку м’ясної продукції посилилася зі вступом нашої країни до СОТ, адже тепер вітчизняні під­приєм­ці мають виборювати свого по­купця, конкуруючи із численними ім­пор­терами. Встояти під таким натиском можуть хіба що найпотужніші про­мис­ловці, котрі за історію свого іс­нування виробили гарні традиції, мають незаплямовану репутацію, бо випускають гідну продукцію.

Сьогодні КП «Полтавський м’ясокомбінат» пропонує споживачам варені, напівкопчені, варено-копчені, сирокопчені та сиров’ялені ков­баси; сирокопчені, копчено-варені, копчено-запечені, смажені, варені продукти зі свинини та яловичини; зельці; кров’яні та ліверні ков­ба­си; м’ясо яловиче та свиняче в на­пів­тушках і четвертинах; напів­фабрикати тощо.

Виключно за ДСТУ на під­приєм­стві виготовляють напівкопчені ковбаси «Краківська», «Талліннська», «Ков­баски мисливські»; варено-копчені – «Московська», «Сервелат»; варені – «Докторська», «Молочна», «Сосиски молочні».

Технічна потужність підприємства дає можливість виробляти за одну зміну 150 тонн м’яса свинини та яловичини, 20 тонн ковбасних виробів, 41 туб (41 тисячу умовних банок) кон­сервів.

Саме таких виробників української м’ясної продукції можна полічити на пальцях однієї руки, розпочавши, напевно, із Полтавського м’ясокомбінату. Понад 80 років підтримує власні традиції виробництва ковбас і м’ясних делікатесів за класичними рецептурами нині КП «Полтавський м’ясокомбінат». Водночас тут запроваджують найновіші технології, адаптуючи їх до особливостей власного виробництва.

А в далекому 1929 році це була маленька беконна фабрика. Історія її розвитку – історія становлення галузі – вітчизняної м’ясопереробної промисловості. Саме тут 1932-го вперше в Україні було механізовано процес знімання свинячої шкіри та запроваджено метод в’язання ковбасних виробів, названий «полтавським». Ним і досі користуються й вітчизняні виробники ковбасної продукції, й їхні колеги з близького зарубіжжя. Підприємство першим у нашій державі освоїло виготовлення хірургічного шовного матеріалу – стерильного кетгуту в ампулах.

А 1948 року на м’ясокомбінаті було здано в експлуатацію консервний цех: виробництво продукції досягло справді величезних масштабів.

Сьогодні у фірмових магазинах КП «Полтавський м’ясокомбінат» наявний асортимент налічує понад 200 найменувань товарів різної цінової категорії, серед яких лише м’ясної продукції – понад 100 видів. Також тут можна придбати напівфабрикати (тюфтельки, перець фарширований, котлети, голубці, пельмені, м’ясні фарші), рибу, хлібобулочні вироби та соління, що мають домашній неповторний смак, – огірки, помідори, капусту й кавуни. До речі, засолені кавуни, хліб із часником – незабутні.

– Як же вдається комбінату виживати в умовах такої жорсткої конкуренції, триматися «на плаву» й бути затребуваним серед покупців? – запитуємо у директора КП «Полтавський м’ясокомбінат» Олександра Коноплі.

– По-перше, вся продукція підприємства сертифікована у системах «ICO 9001» та «УкрСепро». По-друге, намагаючись дотримуватися цих стандартів, ми використовуємо виключно натуральну, екологічно чисту вітчизняну сировину. На Полтавщині маємо свій забійний цех, звідки на підприємство постачається свинина й яловичина. Однак, якщо яловичину стовідсотково закуповуємо в нашому регіоні, то ось зі свининою ситуація складніша. Але однаково вісімдесят п’ять відсотків свинини, з котрої виготовляємо продукцію, – полтавська. Власне тим, що в наших ковбасах натуральне м’ясо з нашого ж регіону, ми не лише утримуємо своїх покупців, а й приваблюємо нових з інших областей. До вихідної сировини в нас жорсткі вимоги, бо від цього залежить кінцева оцінка якості продукції. Процес її виробництва контролюють відповідальні та старанні люди, котрі виготовляють ковбаси за класичною технологією й рецептурами, яких ми не змінюємо за жодних обставин. У нас немає хімічних каталізаторів для приготування сирокопчених, сиров’ялених ковбас і копчених м’ясних виробів. Це дивує технологів майже з усіх підприємств, адже, використовуючи всілякі замінники, можна прискорити та здешевити процес виробництва продукції. Одначе ми дбаємо, передусім, про здоров’я споживача і власну репутацію: якщо процес виготовлення ковбас триває 45 діб, то він аж ніяк не може бути прискорений – ми витримуємо всі його стадії, починаючи від посолу м’яса й завершуючи його сушкою. Відповідно, отриманий продукт може зберігатися до одного року без зміни смакових якостей.

Те само стосується й рибної продукції, технологічний процес виготовлення якої відповідає всім належним нормам. Рибу коптимо димом від тління натуральної сировини – трісок вільхи, дуба або вишні. Завдяки цьому отримуємо екологічно чистий продукт із тонким ароматом копчення. Ми категорично проти підфарбовування риби штучними барвниками, аби вона мала гарний бронзовий відтінок. Адже йдеться про здоров’я покупців. Тому, можливо, наша натуральна рибна продукція дорожча, ніж на ринках, але ж не дарма кажуть, що «скупий платить двічі».

– Не можу з вами не погодитись, Олександре Миколайовичу. Однак, чи існує якийсь режим внутрішнього контролю за якістю продукції?

– Звісно, на всіх етапах виробництва діє суворий ветеринарний і технологічний контроль. Ми маємо власну акредитовану лабораторію і службу ветеринарних лікарів, котрі слідкують не лише за сировиною, що надходить ззовні, а й обов’язково контролюють якість уже виготовленої продукції. Її перевіряють за всіма наявними показниками: хімічними, бактеріологічними тощо. Тим паче що наша продукція виготовляється виключно за ДСТУ (Державні стандарти України). Їхня позначка гарантує стовідсоткове використання м’ясної сировини й натуральних спецій. Відтак маємо свій стабільний сегмент ринку.

– Справді, якщо в певному виді продукції волога, наприклад, перевищує норму, якої потрібно дотримуватися під час її випуску, вона так і залишиться на підприємстві. Не доведи, Боже, десь є зауваження ветлікарів про невідповідність продукції вимогам ДСТУ – її виготовлення припиняється, – додає начальник виробництва Юлія Коваленко.

Вона ж повідала «Вічу» й про те, що, попри об’єктивні труднощі, Полтавський м’ясокомбінат освоює нові ринки збуту, поліпшуючи якість і розширюючи асортимент продукції з урахуванням попиту потенційних споживачів.

– Нам би дуже хотілося сьогодні покращити стан виробництва, бо ж за можливості виготовлення 20 тонн ковбаси на добу ми виробляємо лише п’ять, тобто використовуємо потужності лише на 25%. Однак не припиняємо удосконалювати обладнання й запроваджувати нові технології, чим значно полегшуємо працю робітників, – каже Ю. Коваленко. – Так, нещодавно на підприємстві з’явилося два нові кутери – апарати для подрібнення сировини й виготовлення варених ковбас, сосисок, сардельок тощо. Вони дають змогу випускати ідеально однорідний напівфабрикат, що робить ковбаси ще привабливішими. Також цехи підприємства поповнилися новими термокамерами: якщо раніше використовувалися коптильні, пароварки, де всі процеси проводилися окремо й почергово, то тепер необхідну інформацію просто закладаємо в комп’ютер і весь термічний процес обробки сировини відбувається в одній камері, яка після його завершення дає знати, що продукт готовий. Кілька років тому на підприємстві встановлено нову італійську лінію з виготовлення пельменів, придбано котлетний і сосисочні автомати, а нині обладнується новий цех для вакуумного пакування продукції. Це створить додаткові зручності споживачам та дасть змогу збільшити термін реалізації ковбасних виробів у 2–3 рази.

– Юліє Іванівно, а як ви намагаєтеся привабити покупця? Наскільки активно використовуєте рекламу, як просуваєте продукцію на ринку?

– Усі новинки, які з’являються у м’ясопереробній галузі, прагнемо впровадити й на нашому підприємстві. Навіть у старих, класичних видах продукції намагаємося щось змінити – чи то кліше, маркування, або ж оболонку, форму тощо. Тому тільки впродовж двох останніх років асортимент продукції поповнився понад сімдесятьма найменуваннями з покращеними фізико-хімічними та органолептичними показниками. Інколи, до речі, свої пропозиції з видозміни певних видів товарів вносять фірми, з котрими ми співпрацюємо. Як наслідок, майже щотижня ми випускаємо щось нове.

Позаяк підприємство впевнено тримає високу марку, географія попиту на м’ясні вироби постійно розширюється. Свою продукцію КП «Полтавський м’ясокомбінат» реалізує через власну мережу фірмових магазинів на Полтавщині, у Києві, Харкові, Дніпропетровській області. Їх наразі двадцять п’ять.

– Наші фірмові магазини вважаються магазинами «сімейного типу», адже в них можна придбати відразу майже всі продукти до столу: купити рибу, хлібобулочні вироби, пиріжки, хліб, засолені овочі, а також товари та напої повсякденного вжитку. Це оптимальне поєднання площі й наповнення товаром, – зазначає Ю. Коваленко.

Звичайно ж, ми не могли не поцікавитися, чи позначилася на діяльності комбінату економічна криза, за якої деякі підприємства не мають можливості ані виготовляти, ані реалізовувати власну продукцію.

– Не скажу, що економічна криза істотно вплинула на роботу нашого комбінату, – зауважує Олександр Конопля. – Однак, економити все ж таки довелося. Оскільки виробничі площі КП надзвичайно великі, а їх треба опалити й освітлити, ми дещо обмежили себе у споживанні енергоресурсів. Економимо трохи й на виробництві: наприклад, компонуємо ті види продукції, які можна варити чи коптити разом, аби зменшити затрати. Криза не надто позначилася на розвитку комбінату, однак хотілося б випускати більше продукції: ми можемо виготовляти значно більше товарів Для цього є і робоча сила, і площі, однак наразі найбільша проблема полягає у пошуках ринків збуту продукції, .

Справді, пошук ринків збуту сьогодні – чи не найбільша проблема для багатьох вітчизняних підприємств. Раніше продукція полтавців була представлена не лише в Україні, а й на території Російської Федерації, але все перекреслила м’ясо-молочна війна 2006 року. Нині втрачені канали збуту лише починають відновлюватися, а на це потрібен час. Йому непідвладна лише якість продукції КП «Полтавський м’ясокомбінат», яку постійно підтверджують здобуті в конкурсах і на виставках престижні нагороди. Вироби підприємства відзначені преміями «Вища проба», «Українська якість», «Слов’янський базар», «Полтавська марка», «Краща м’ясна продукція» тощо. 2009-го «Невська» сирокопчена та «Ковбаски мисливські» вкотре вибороли для комбінату «Полтавську марку».

Одначе і керівник, і висококваліфікований колектив комбінату сьогодні чітко усвідомлюють, що не можна зупинятися на досягнутому. Потрібно підтримувати високі стандарти виробництва та постійно поповнювати кадровий потенціал. Ті само фахівці (а їх на комбінаті працює понад 600!), на котрих сьогодні покладено відповідальність із забезпечення належної якості продукції й підтримки відповідного іміджу підприємства, намагаються дотримуватися усталених традицій, впевнено просуватися вперед, покращувати результат й ані на крок не відступати від девізу колективу: «Якість, здобута роками» R.

Автор: Юлія Цирфа

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня