№11, червень 2010

Який аграріям зиск від політики?

Народні депутати прагнуть поліпшити систему надання дотацій сільгоспвиробникам. Із цією метою було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи», який набував чинності з 1 січня 2010 року. Ним, зокрема, передбачалося втілити цільову бюджетну програму, згідно з котрою мали здійснюватися диференційовані виплати селянам за кожну дійну корову.

– Гроші акумулюватимуться на спеціальному рахунку, а потім спрямовуватимуться безпосередньо господарям корів, – пояснив на засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин один із ініціаторів законопроекту народний депутат України Сергій Терещук. – Ця норма, на мою думку, дасть можливість уникнути зловживань, зробить процес монетизації пільг прозорішим.

Водночас, наголосив парламентарій, з огляду на те, що державний бюджет реально почне діяти лише з другого півріччя 2010 року, виникає цілком реальна загроза: сільгоспвиробники взагалі не отримають жодних дотацій. По-перше, узгодження нового порядку надання дотацій у профільних міністерствах (Мінфіні й Мінагрополітики) потребуватиме близько двох місяців. По-друге, слід іще створити реєстр фізичних осіб, які мають корів. При цьому фізособи повинні відкрити банківські рахунки, на які Держказначейство й перераховуватиме кошти. «Тож у разі ухвалення закону дотації сільгоспвиробникам через переробні підприємства вже не виплачуватимуться, а нова схема не встигне запрацювати», – каже С. Терещук.

Члени комітету зійшлися на думці, що згадану бюджетну програму треба реалізовувати не з 2010-го, а з 2011 року. До цього часу слід здійснити всі необхідні заходи з її підготовки та планового впровадження. А поки що дотації виробникам молока здійснюватимуться за старою схемою, коли заготівельні підприємства, накопичивши на своїх рахунках відповідні кошти, передаватимуть їх тим, хто здає молоко.

Голова підкомітету з питань реформування агропромислового комплексу, розвитку науки та освіти Марина Перестенко доповіла про роботу над законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (№ 5471): під час підготовки документа до повторного другого читання було подано 9 поправок, із них 4 враховано, 3 відхилено та 2 відкликано народними депутатами. Ключовим нововведенням законопроекту є запровадження пені, що стягуватиметься з гуртового покупця сільськогосподарської продукції за прострочення оплати (законодавчо закріплюються й терміни розрахунків за товар). На думку членів комітету, це дасть змогу забезпечити компенсацію простроченої заборгованості та зменшить зловживання.

Законопроект «Про доповнення до Закону України «Про охорону земель» (№ 4528), прийнятий за основу 4 березня 2010 року, члени комітету відправили на доопрацювання розробнику – Державному комітету України із земельних ресурсів. Документ покликаний шляхом запровадження спеціальних дозволів законодавчо врегулювати питання, пов’язані зі зняттям і перенесенням родючого шару ґрунту під час здійснення будівельних, геологорозвідувальних, гірничодобувних та інших робіт. Він регламентує процедуру підтвердження необхідності одержання спеціального дозволу, визначає вичерпний перелік підстав для відмови у видачі такого дозволу. Однак народні депутати звернули увагу на відсутність норми, яка забезпечувала б охорону вже знятого ґрунтового покриву. Це підтвердив і присутній на засіданні уповноважений представник Держкомзему.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів» (№ 5282), поданий Головою Верховної Ради Володимиром Литвином, розв’язує одну з наболілих проблем дачників. Відповідно до документа, землі загального користування (зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, громадськими будівлями) безоплатно переходять у власність садівницьких товариств та дачних кооперативів.

Згідно з практикою, що склалася, землі загального користування досі надавалися товариствам та кооперативам у користування на умовах оренди. Це суперечить ст. 35 Земельного кодексу України, згідно з якою землі загального користування садівницького товариства є його власністю. Проте конкретного механізму, за яким товариство могло б отримати цю землю у власність, кодекс не передбачає. Цю прогалину й має заповнити названий законопроект. Утім, народні депутати зауважили низку схожих проблем в інших царинах землекористування. Тому комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроект В. Литвина, а надалі доопрацювати його, підготувавши відповідні доповнення.

Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік пропонує внести зміни до Закону «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність». Його законопроект (№ 6275), зокрема, передбачає положення, відповідно до якого функції дорадчої служби можуть виконувати структурні підрозділи аграрних навчальних закладів та науково-дослідних установ. На думку автора, дорадники та експерти-дорадники мають підвищувати кваліфікацію не менш як раз на п’ять років – за рахунок бюджетних коштів, виділених на підготовку фахівців із вищою освітою. Документом також регламентується порядок прийняття рішення про анулювання сертифіката.

Обговоривши законопроект, комітет рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу.

У порядку денному було одразу три законопроекти, якими вносяться зміни до Закону «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу». Їхня спільна мета – поліпшити умови для розвитку сільськогосподарського машинобудування. Так, народний депутат Василь Шпак пропонує поступово збільшувати частку вітчизняних комплектуючих при виробництві техніки за схемами міжнародної кооперації: у перший рік функціонування підприємства – не менш як 30 відсотків, другий – 35, третій – 40, четвертий – 45, п’ятий і подальші роки – не менш як 50 відсотків.

Народний депутат Олександр Клименко вважає за потрібне упорядкувати надання фінансової підтримки підприємствам сільськогосподарського машинобудування (законопроект № 5403). На такі цілі, згідно з документом, слід виділяти з державного бюджету 0,2 відсотка від загальних видатків – замість аморфних «до одного відсотка». Причому кошти мають іти на виготовлення лише складної, а не будь-якої сільськогосподарської техніки. За словами народного депутата, його законопроект дасть змогу створити 20 тисяч нових робочих місць, наростити обсяги виробництва сучасної техніки – до 6–7 млрд. гривень на рік.

Було вирішено об’єднати два законопроекти й винести спільний документ на розгляд Верховної Ради для прийняття за основу.

Члени Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин також постановили направити листа Прем’єр-міністру України М. Азарову, щоб надалі в засіданнях парламентських комітетів брали участь лише повноважні посадовці міністерств – не нижче заступника міністра. Бо на останнє засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Міністерство аграрної політики відрядило кількох директорів і заступників директорів департаментів міністерства.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня