56 кг/га. Смертельна урожайність для світу

«У довгостроковій перспективі міжнародні ініціативи з контролю за наркотиками можуть бути успішними тільки в тому разі, якщо на постійній основі докладатимуться зусилля зі скорочення незаконного попиту на них». Такий висновок міститься в опублікованій щорічній доповіді за 2009 рік Міжнародного комітету з контролю за наркотиками (МККН) – допоміжного органу ЕКОСОР, заснованого згідно зі статтею 9 Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року.

За деякими оцінками, торік у світі наркотики купували від 172 до 250 мільйонів осіб, а найспоживанішим серед молоді та дорослого населення, безперечно, був канабіс (коноплі). Найвищі показники споживання наркотиків, як і раніше, відзначалися в Північній Америці, Океанії та Західної Європі. Однак деякі країни, зокрема Центральної Азії, територією котрих пролягають основні маршрути незаконного обігу наркотиків і які використовуються як зони транзиту для афганського героїну, що постачається до Росії і далі в Європу, віднесено до держав, де найстрімкіше зростає їх споживання шляхом ін’єкцій та, як наслідок, підвищується рівень ВІЛ-інфікування.

За обсягами виробництва опію в 2009 році світовим лідером тут залишається Афганістан. Хоча площа посівів опійного маку за минулий рік і скоротилася, а кількість провінцій, вільних від культивування цієї рослини, збільшилася з 18 до 20, її врожай перевищив рівень 2008 року на 15% (56 кг/га). Серед інших найтривожніших тенденцій у регіоні автори доповіді вважають перетворення Близького Сходу на ринок збуту таких заборонених наркотиків, як кокаїн. Зловживання останнім раніше не спостерігалося в цьому субрегіоні.

МККН звернув також увагу на зростання незаконного збуту через Інтернет фармацевтичних продуктів, що містять речовини, які перебувають під міжнародним контролем, і закликав уряди світу забезпечити кваліфікацію незаконного збуту й витоку продуктів, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини, як кримінально караних правопорушень.

Усі ці питання було винесено на розгляд 98-ї сесії МККН, що відбулася у Відні 3–14 травня. Серед її важливих рішень – вимога необхідності контролю за кетаміном, запобігання насильницьким діям сексуального характеру та іншим злочинам, пов’язаним із розповсюдженням фармацевтичної продукції, а також потреба співпраці між урядами країн щодо контролю над розповсюдженням наркотичних і психоактивних речовин.

Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом відзначається відповідно до положень Резолюції 42/112, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 7 грудня 1987 року. Нинішнього року стартує кампанія інформування молоді про негативний вплив наркотичних засобів на здоров’я людини, яка проходитиме під гаслом: «Думай про здоров’я – без наркотиків!».

6 червня 1957 року американський дослідник доктор Герберт Бергер запропонував перевіряти атлетів на допінг (від англ. dope – давати наркотики). Під час медичної конференції в Нью-Йорку він заявив, що завдяки одному з амфетамінів, тепер відомому як бензедрин (бензол-ефедрин), спортсмени можуть «робити немислимі речі», як-то пробігати милю за менш ніж 4 хвилини. Повідомлення Г. Бергера мало широкий резонанс у США, й нині вживання допінгу заборонено. Всесвітнє антидопінгове агентство щороку публікує список так званих заборонених речовин, що належать до допінгу: збуджувальних (амфетамін, ефедрин, кокаїн, кофеїн і стрихнін); наркотичних; анаболіків; знеболювальних; сечогінних (фуросемід, хлорталідон, амілорид, ацетазоламід); пептидних гормонів та їхніх похідних (гормон росту й еритропоетин).

Запроваджено також обмеження на вживання алкоголю, кави, місцевоанестезійних засобів і бета-блокаторів.

У більшості видів спорту застосування допінгу тягне за собою дискваліфікацію на 2 роки, а повторне – на 4 або навіть назавжди.

Автор: Юлія Цирфа