передплата Українською | In English

№9, травень 2010

«Придворний» живописець-портретист. Іван Козак шукає позитив. І - знаходить!

Поділитися:

Духовні провидці стверджують, що хвороби людям даються задля спасіння душі.
З цією думкою погоджується львівський художник-самоук Іван Козак. Через хворобу він передчасно пішов на пенсію, прислухався до поклику свого серця і почав малювати. Щоправда, навчався цього самотужки: читав книги, брав приватні уроки в художників.
Це тривало недовго. Але врешті він навіть став членом Спілки художників України. Сьогодні колишній офіцер УВС – автор понад тисячі художніх творів: портретів, натюрмортів, пейзажів.

Перша робота Івана Козака, яку я побачила, – ювілейний портрет тележурналіста Ярослава Климовича, генерального директо­ра Львівської обласної державної телерадіокомпанії. Демократичний і комунікабельний журналіст на портреті має вигляд урочистий, навіть дещо офіційний, майже як у президента. «Саме так я сприймаю журналістів, їх важливу роль у суспільстві, адже журналістика – це четверта влада», – пояснив свій задум художник. Найкраще, на думку фахівців, Іванові Козаку вдаються портрети. Цей феномен художника помітив мистецтвознавець зі світовим ім’ям, авторитет у царині мистецтва – професор, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка Володимир Овсійчук:

«Є в цих портретах людське тепло і життєва безпосередність, нерідко поетична налаштованість через краєвид у тлі. Очевидно, що основною запорукою вдалого портрета є подібність. Саме у цьому Іван Павлович неперевершений. Художник ставить перед собою кілька завдань: подібність, матеріальна пізнавальність, жит­тєва достовірність. На ці запити відповідає достовірно, інших не бере до уваги». Тому портрети Івана Козака особливо до вподоби тим, кого він зображує. У його творчому доробку 220 портретів: президенти України та інших країн, прем’єр­міністри, консули, посли, керівники різних рангів. З багатьма Іван Козак знайомий лише віртуально – через телебачення, газети, журнали. Часто його колишні колеги по роботі приносять звичайну світлину з особової справи і просять намалювати з неї портрет. І цього зображення художнику достатньо, щоб відтворити статус посадовця у парадному мундирі з усіма регаліями.

– Я намагаюсь у портретах цих людей підкреслити їхній позитив і тепло, – каже Іван Павлович. – Часто вгадую їхні характери, манеру поведінки, і лише після цього добираю відповідні тло, обстановку, позу, в якій зображую людину. Здавалося б, дрібні деталі, але вони викликають довіру до образу.

– Як вам удається догодити тим, із кого пишете портрет? Адже більшість корифеїв мистецтва від­мовляються від такої роботи саме через те, що замовники своїх портретів – особливо амбітні та вимогливі клієнти. До того ж їхня реакція на те, як їх написав художник, є непередбачуваною. А ось вашими портретами вони задоволені. Напевно, є якась таємниця? – запитую Івана Павловича.

– Митціпрофесіонали мислять образами і зображують те, що самі у своїй уяві створили, тож відтворюють особисте бачення тієї чи іншої людини. А якою вона є насправді, відомо лише Богові. Я малюю так, як бажає замовник. Першим моїм замовленням був портрет генерал­губернатора Канади пана Гнатишина. Про це попросила його працівниця. А невдовзі з’явилася ціла галерея портретів відомих осіб сучасності – Віктора Пинзеника, Юлії Тимошенко, Віктора Ющенка, міністрів, працівників податкової служби. Десять портретів замовили для громадян Америки.

Змінюються можновладці, а художникпортретист зі Львова Іван Козак отримує нові замовлення. Він уже написав портрети Януковича й Азарова – а мав лише їхні фотографії. Проте портрети вдалися і вже «поїхали» до Києва.

У багатьох кабінетах керівників різних рангів є роботи самоука Івана Козака. Правда, посадовці ім’я художника не завжди пам’ятають, починають згадувати лише, коли треба написати портрет новопризначеного чиновника. Тож Іван Козак нині є визнаним «придворним» живописцем.

Але найохочіше Іван Павлович малює квіти: бузок, соняшники, нарциси, жасмин, півонії – вони ростуть у нього на дачі, де він улітку живе. Якось на одній з виставок його роботи сподобалися туристці зі Швеції. Вона купила відразу кілька і тепер постійно замовляє нові. В її колекції вже 40 робіт художника Івана Козака. Один із його натюрмортів вона подарувала лікареві, який удало зробив їй операцію.

– Мій колега попросив намалювати бузок для сестри, котра мешкає десь на Сході. Робота сподобалась і за певний час він повторив замовлення – раз, удруге, втретє. Я писав, намагаючись не повторюватись, та, нарешті, мені набридло писати бузок і я запитав, навіщо сестрі стільки однотипних зображень. З’ясовується, щойно сестра вішає нову картину на стіну, приходять гості, звертають на цей бузок увагу, він їм подобається. А за східним звичаєм річ, яку гість особливо хвалить, господар мусить подарувати. Тож постійно зі стіни зникає картина з бузком і сестра просить брата надіслати нову.

Картини художника Івана Козака експоновано на чотирьох персона­льних виставках у Польщі, Канаді, Вінниці, Трускавці та трьох колективних в Україні, є його твори у Львівській картинній галереї та у приватних колек­ціях в Україні, Ізраїлі, Канаді, Польщі, Швеції, США, Арабських Еміратах.

Автор: Лариса МАРЧУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Бюджет, закони про ФОП та підтримку бізнесу: нардеп розповів подробиці зустрічі депутатів і уряду Вчора, 28 листопада

Арахамія допускає, що бюджет на 2021 рік буде прийнятий на позачерговому засіданні Вчора, 28 листопада

В ОП заявили, що падіння економіки за 2020 рік не має бути більше 5% Вчора, 28 листопада

Україна та Естонія домовились про технічне та фінансове співробітництво 27 листопада

Мінцифри: Україна піднялася в рейтингу індексу електронної участі ООН 27 листопада

В Європі вперше судитимуть дипломата з Ірану за тероризм 27 листопада

Заступник Шевченка став членом наглядової ради Нацдепозитарію 26 листопада

Профспілка "Антонова" має намір судитися через створення наглядової ради 26 листопада

США відтермінували блокування TikTok 26 листопада

Громадська рада Нацкомісії з тарифів хоче, аби "Нафтогаз" продавав газ на біржі  25 листопада