№10, травень 2006

Конфігурації змінюються в межах симпатій

На виборах до парламенту і місцевих органів влади тернопільці продемонстрували сталість поглядів.

Загалом вони залишилися прихильниками помаранчевих сил, хоча розчарування пропрезидентськими силами зіграло свою роль і на перше місце вийшов Блок Юлії Тимошенко. На виборах до Верховної Ради в області він набрав 34,49 відсотка голосів. На другому місці – НСНУ, на третьому – Блок Костенка–Плюща. Такий розклад сил зберігся на виборах до обласної й Тернопільської міської рад. У ніч на 1 квітня Тернопільська обласна територіальна виборча комісія оголосила, що до обласної ради ввійшли п'ять політичних сил. Окрім уже названих, по п'ять відсотків голосів мали СПУ і громадянська партія "Пора". Однак з такими результатами були не згідні й окремі переможці, й аутсайдери. На їхню думку, комісія неправильно підрахувала голоси, штучно занизивши тривідсотковий бар'єр. Він визначався без урахування голосів "проти всіх" і бюлетенів, визнаних недійсними. З позовами до суду звернулися бютівці, а через якийсь час – і регіонали. Свої вказівки щодо уточнення методики підрахунку голосів надіслала ЦВК. Зважаючи на всі ці нюанси, Тернопільський міськрайонний суд визнав протокол обласної ТВК недійсним. Голоси довелося перераховувати. 11 квітня обласна комісія винесла нове рішення, внаслідок якого громадянська партія "Пора" залишилася за бортом обласної ради. До неї ввійшли чотири політичні сили: 54 депутати від БЮТ, 48 – від НСНУ, 13 – від Блоку Костенка–Плюща, 5 – від СПУ. Розгоргорнулася боротьба за крісло голови обласної ради. На одній із прес-конференцій голова Тернопільської облдержадміністрації Іван Стойко, який став депутатом від НСНУ, дав зрозуміти, що він також може претендувати на посаду голови облради.

У Тернопільській міській раді спектр політичних сил ширший. До неї ввійшли Блок Юлії Тимошенко (22 місця), "Наша Україна" (17 місць), Блок Костенка–Плюща (11 місць), всеукраїнське об'єднання "Свобода" (4 місця), громадянська партія "Пора" (3 місця), СПУ (3 місця). Однак стосовно складу міської ради ще тривають суди. Так само і щодо міського голови Тернополя.

Що стосується районних рад, то їх склад виявився прогнозованим. У більшості районів бютівці поступилися першим місцем “нашоукраїнцям”. Третю позицію посідають правоцентристи Костенка–Плюща. А ось четверте місце за кількістю мандатів у районних радах у народників Литвина. Далі йдуть соціалісти, представники блоку "Наша батьківщина – Тернопільщина", партій "Пора", "Відродження". Матимуть своїх представників у районних радах НДП, Українська консервативна партія, Демократична партія України, зелені і регіонали. Серед міських, селищних голів переважають представники "Нашої України" і БЮТ, хоч є й висуванці інших політичних сил, безпартійні. Виборці керувалися більше особистістю претендента, його конкретними справами, ніж партійною приналежністю.

Автор: Любов ЛЕВИЦЬКА

Останні новини

NYT: Німеччина, Франція та Британія готують власний формат перемовин щодо України Вчора, 15 серпня

Іспанська Сеута – під посиленою охороною через ризик нового напливу мігрантів Вчора, 15 серпня

Директора CEO Club, затриманого у Польщі "за крадіжку велосипедів", звільнили Вчора, 15 серпня

У Польщі затримали двох жінок, які напали на українців у Познані 14 серпня

Румунія втретє за добу оголошувала тривогу через повітряні цілі біля кордону з Україною 13 серпня

Естонія виділила Україні понад 300 тисяч євро на підготовку до зими 13 серпня

Україна отримала знижку 50% на залізничний транзит через Молдову 12 серпня

Румунія знищила два дрони, що дрейфували біля її газового проєкту в Чорному морі 12 серпня

Ексгумація Коновальця, Путін зробив поступку Трампу, президент Угорщини: новини дня 12 серпня

Спікер Сейму закликав Україну визнати події на Волині геноцидом задля вступу в ЄС 10 серпня