передплата Українською | In English

№7, квітень 2010

Андрій СМІЯН: «Мій критик – моя теща»Андрій СМІЯН: «Мій критик – моя теща»

Поділитися:

Ведучий «Новин» та обличчя Першого Національного Андрій Сміян не хворіє на зіркову хворобу, не відвідує світських заходів, не намагається вдягатися згідно з останніми тенденціями моди. Проте його очі світяться, коли він розповідає про свого маленького сина та кохану дружину.
Про це та інше в інтерв’ю з Андрієм.

– Ведучі новин, які працюють у прямому ефірі, зазвичай мають велике навантаження. Як ви розслабляєтеся та відволікаєтеся?

– Не сказав би, що в мене дуже велике навантаження. Розслабляюся, займаючись музикою. Це моє хобі. Інколи виступаємо з групою, творимо музику – так відволікаюся. Також роблю свою ранкову радіопрограму – подкаст.

– Як ви поєднуєте основну роботу та музику? Що важливіше?

– Найважливіше – сім’я. А якщо серйозно, то вважаю, що робота – це робота, а життя – це життя. Тобто я живу не для того, щоб працювати, а працюю, щоб жити. У мене є п’ятирічний син, якому дуже потрібен батько. Я для нього – незаперечний лідер, герой, і це класно. Хто має дітей, зрозуміє, яке то особливе відчуття, коли твоє слово для маленької рідної людини – перша інстанція, і потрібно бути дуже обережним у розмові, адже дитина вірить кожному слову.

– А ким ваш син хоче стати?

– У нього плани на майбутнє змінюються щодня. Він уже хотів бути і космонавтом, і гонщиком… Загалом дуже любить автомобілі і знає про них усе, мабуть, більше за мене. Нещодавно розповідав мені про двигун внутрішнього згорання й запитав, чому ми не купили машини з електродвигуном, адже це екологічно безпечне авто. Усім дітям читають казки, а ми своєму – журнальчики про машини. Йому дуже подобається, і він уже сам просить читати їх на ніч. І оскільки ця любов не минає, ми скупили майже всі журнали.

– Ви хотіли б, щоб ваш син став ведучим новин, як і тато? Радили б йому?

– Я ще не так довго тато. Мені потрібно ще трохи пожити в ролі батька, щоб зрозуміти деякі тонкощі. Проте думаю, що не варто радити чи примусово наставляти дитину на щось. Він підросте і сам обере свій шлях. Ми хочемо віддати його до школи з математичним ухилом, оскільки він має здібності. Читати його змушуємо, а от із математикою все простіше –  із власної ініціативи дитина вже рахує від 99 до одного. Ще рано робити висновки, в нього багато часу. Проте вважаю, що потрібно пробуджувати інтерес і до ручної праці.

– Що ви читаєте у вільний час?

– Боюся здатися старомодним. Люблю поезію Пастернака. Це неймовірна людина. Буває, під настрій щовечора читаю вірші. Інколи в чотирьох поетичних рядочках може поміститися ціла книга. Книжок я читаю мало, проте колись ми з колегами підрахували обсяг інформації, яку даємо в ефір, і зрозуміли, що насправді читаємо багато. Тому поза роботою читати не дуже хочеться.

– Чи є люди, на яких ви рівняєтеся?

– Так. Це брат моєї мами. Він – Військовий з великої літери. Ця людина може зробити будь-що своїми руками. Для мене мій дядько – символ справжнього чоловіка. Якщо зламалася пральна машина – він може її полагодити,  потрібно прибити карниз – він це зробить. Мені здається, справжній чоловік має вміти це робити, незважаючи на те, сантехнік він чи інженер або ще хтось. Окрім того, він – людина слова. Я завжди хотів бути таким, як він. Стосовно відомих людей, колись захоплювався групою «Beatles», але згодом це минуло.

– Які місця полюбляєте відвідувати у вільний час? Де відпочиваєте?

– Ми з дружиною залюбки ходимо в кіно. Останнє, що дивилися, – всім відомий «Аватар». Щоправда, останнім часом досить складно знайти класний фільм. Моя дружина могла б стати кінокритиком. Вона розуміється на цьому і цікаво роз’яснює мені суть. І взагалі, дивитися фільм у кінотеатрі значно цікавіше, ніж удома.

– Які країни хотіли б відвідати, що побачити?

– Для початку поїздив би Україною. Ми з дружиною на Новий рік були в Береговому і зрозуміли, що там геть інший світ. Там інші люди, інша архітектура, інше ставлення до життя – Україна невелика, але в різних її куточках живуть абсолютно неоднакові люди. Хочеться побачити більше власну країну, хоча б об’їхати її по кордону.

– Ви відвідуєте світські заходи?

– Дуже рідко. Я не настільки популярна особа, щоб мене часто запрошували. Я волію відзначати домашні свята у вузькому колі друзів.

– Ви подобаєтеся собі в кадрі чи є зауваження?

– Більше не подобаюсь. Прагну постійно вдосконалюватися і мені це вдається. До речі, в мене є критик – моя теща. Вона завжди коментує, що я роблю не так або так. Це добре. Як правило, слухаю текст і намагаюсь аналізувати, чи можна було сказати цікавіше.

– Вам легше працювати в парі чи все-таки самому?

– Я вже й не думав про це. Ми з Іванкою Найдою, як то кажуть, «заспівали воєдино». Відчуваємо одне одного і нам комфортно в парі. Гадаю, телеканал від цього виграє, адже глядачеві приємніше бачити на екрані двох, та й обоє маємо більше простору для імпровізації.

Наталя Нікітіна
(прес-служба Першого Національного).

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Україна та Естонія домовились про технічне та фінансове співробітництво Сьогодні, 27 листопада

Мінцифри: Україна піднялася в рейтингу індексу електронної участі ООН Сьогодні, 27 листопада

В Європі вперше судитимуть дипломата з Ірану за тероризм Сьогодні, 27 листопада

Заступник Шевченка став членом наглядової ради Нацдепозитарію Вчора, 26 листопада

Профспілка "Антонова" має намір судитися через створення наглядової ради Вчора, 26 листопада

США відтермінували блокування TikTok Вчора, 26 листопада

Громадська рада Нацкомісії з тарифів хоче, аби "Нафтогаз" продавав газ на біржі  25 листопада

У Криклія заперечили інформацію про можливе звільнення: "Міністр працює" 25 листопада

Криклій може втратити крісло міністра інфраструктури – джерело 25 листопада

Новини 24 листопада: ФОПам роздадуть по 8 тисяч, українцям анулюють борги, на новорічні свята хочуть локдаун 25 листопада