передплата Українською | In English

№5, березень 2010

«A la retour» до UNESCO«A la retour» до UNESCO

Поділитися:

Національний історико-архітектурний заповідник «Херсонес Таврійський» переміг у всеукраїнському опитуванні й увійшов до переліку семи чудес України. Його по праву визнано одним із найпривабливіших туристичних об’єктів Севастополя. Це – унікальний пам’ятник історії та археології, який давно посів гідне місце серед найвидатніших пам’ятників світу і є одним із номінантів «Списку каталогу об’єктів всесвітньої культурної, історичної спадщини ЮНЕСКО».

Той, хто хоч трішки знайомий з історією Херсонеса, заснованого в V столітті до нашої ери, звісно ж, мріє побувати в Севастополі, зануритися в його історію, уявити околиці міста за часів його заснування. Тобто подумки перенестися в епоху середньовіччя, «очистити» прилеглі долини та гори від сучасної забудови й розорювання, аби дізнатися, де ж розташовувався храм Артеміди, жрицею якого була Іфігенія, і що це за «печерні міста», населені колись християнами.

Херсонес береже пам’ять про античну епоху від часу заснування міста до розвалу Римської імперії на Західну та Східну, а також про середньовічний період (починаючи з IV ст. н. е.). Історія Херсонеса тісно пов’язана з життям Римської імперії і Візантії. До стародавньої херсонеської землі прикута увага не лише туристів, а й учених-істориків, археологів усього світу. Розкопки тут ведуться вже протягом понад 170 років. У результаті щорічно вдається відроджувати вражаючі за красою твори скульптури, живопису, архітектурні деталі, написи, монети, знаряддя праці, предмети побуту.

До наших днів руїни Херсонеса збереглися, на переконання вчених, у доброму стані: залишки давніх помешкань, храми, громадські будівлі, античний театр, колодязі, водосховище. До середньовічного періоду відносять хрестоподібний храм із мозаїчною підлогою, базиліки й інші споруди. Привертають увагу могутні оборонні стіни, які надійно захищали місто від ворога. Особливо вражає велика вежа в південно-східній частині міста, названа на честь візантійського імператора Зенона. Навіть у напівзруйнованому стані вона чималенька за габаритами, а колись сягала висоти сучасного п’ятиповерхового будинку, діаметр її перевищує 23 метри.

Шлях до ЮНЕСКО для будь-якого історичного об’єкта – великий привілей і честь, але двері всесвітньої організації відчиняються тільки за умови виконання певних зобов’язань. Для заповідника «Херсонес Таврійський» це – всі необхідні нормативні документи на право землеволодіння. Тобто він повинен стати повноцінним власником 23 земельних ділянок, і лише це забезпечить йому місце в списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Проте отримання державних актів на землю розтягнулося на багато років. І справа не так у кабінетній тяганині, як у платоспроможності замовника. Усі операції, пов’язані з землею, навіть для державних установ коштують дорого. Державний і міські бюджети рік у рік виділяють на культуру дедалі менше коштів. А тим часом так звані земляки шукають шляхи, щоб прибрати стародавню землю до рук.

З різних причин упродовж багатьох років площа заповідника стрімко скорочувалася. З 10 тисяч гектарів, на яких розташовані історичні пам’ятники Херсонеса, вже втрачено 400 гектарів. У бухті Круглій із 26 залишилося тільки 14. Якщо найближчим часом держава фінансово не підтримає Херсонес у виконанні зобов’язань перед ЮНЕСКО, частина пам’ятників світової культури може бути втрачена назавжди.

Заповіднику необхідно отримати право на володіння земельними ділянками на Гераклейському півострові і однією водною. Ці ділянки визначено генеральним планом розвитку Севастополя до 2025 року.

Чому важливо отримати державні акти на право постійного користування земельними ділянками на Гераклейському півострові? Тут розташовані унікальні об’єкти античної епохи, котрі потребують збереження, – антична дорога й сільськогосподарські наділи довкола міста, що особливо цікавлять ЮНЕСКО, інші пам’ятники культури.

Для врятування святині необхідно провести дослідження і музеєфікацію найцінніших ділянок. Чи є сенс вкладати в цю роботу кошти, коли відсутнє юридичне обґрунтування земельних питань?

30 грудня 2009 року Севастопольська міська рада, повідомив кореспондентові «Віча» генеральний директор Національного заповідника кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України Леонід Марченко, надала музею відчутну підтримку у розв’язанні цієї проблеми. Отримано державні акти на землі архітектурних пам’ятників – стародавніх міст Каламіти, Чимбало та 6 ділянок у районі «хори».

Чітке визначення меж території, куди мають увійти 23 земельні ділянки, дасть змогу Національному історико-архітектурному заповіднику «Херсонес Таврійський» номінуватися у каталог об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні Україна представлена в ньому «Софією Київською» (1990), Києво-Печерською лаврою (1990) та історичним центром Львова (1998).

Державна підтримка заповіднику необхідна передусім для того, щоб укріпити узбережжя, вирішити питання охорони й освітлення 42 гектарів території. Вельми важливо також узяти під контроль давні античні сільськогосподарські угіддя, які, крім Севастополя, не збереглися ніде в світі.

Колектив заповідника за підтримки своїх колег із США, Польщі, Великої Британії підготував і відправив до Києва відповідний програмний документ – «Концепцію розвитку Національного заповідника «Херсонес Таврійський» на 2006–2015 роки і створення на його базі археологічного парку «Херсонес Таврійський». Історики, археологи, вчені прагнуть зробити справді щасливим квиток «а la retour» Херсонеса до ЮНЕСКО, забезпечивши цьому унікальному об’єкту статус всесвітньої спадщини, якої він гідний по праву.

* * *

На центральній площі міста, біля Володимирського собору, на плиті з білого мармуру, прикрашеній карнизом і фронтоном, викарбувано текст, що датується початком ІІІ століття до н. е.:

«Присяга граждан Херсонеса

Клянусь Зевсом, Геей, Гелиосом, Девою, богами и богинями Олимпийскими и героями, кои владеют городом, областью и укреплениями херсонеситов: я буду единомыслен относительно благосостояния города и граждан и не предам Херсонеса, ни Керкинитиды, ни Прекрасной Гавани, ни прочих укреплений, ни из остальной области, которою херсонеситы владеют или владели, ничего никому, – ни эллину, ни варвару, но буду охранять для народа херсонеситов; не нарушу демократии и желающему предать или нарушить не дозволю и не утаю вместе с ним, но заявлю демиургам, правящим в городе;  буду врагом злоумышляющему и предающему или склоняющему к отпадению Херсонес, или Керкинитиду, или Прекрасную Гавань, или укрепления и область херсонеситов; буду служить демиургом, и членом совета как можно лучше и справедливее для города и граждан; и SАSТНРА народу охраню и не передам на словах ни эллину, ни варвару ничего тайного, что может повредить городу; не дам и не приму дара ко вреду города и сограждан; не замыслю никакого неправедного деяния против кого-либо из граждан не отпавших и никому злоумышляющему не дозволю и не утаю вместе с ним, но заявлю и на суде подам голос по законам; не вступлю в заговор ни против общины херсонеситов, ни против кого-либо из сограждан, кто не объявлен врагом народу; если же я с кем-либо вступил в заговор или связан какою-либо клятвою или обетом, то нарушившему да будет лучше и мне и моим, а пребывающему – обратное; и если я узнаю какой-либо заговор, существующий или составляющийся, то заявлю демиургам; и хлеба вывозного с равнины не буду продавать и вывозить с равнины в другое место, но только в Херсонес. Зевс, Гея, Гелиос, Дева и боги Олимпийские, пребывающему мне в этом да будет благо и самому и роду и моим, а не пребывающему – зло и самому и роду и моим; да не приносит мне плода ни земля ни море, женщины да не рождают прекрасных детей и да не...»

Переклад з давньогрецької В. Латишева.

Довідка

За коментарем Е. Соломоник, основні органи управління Херсонеса – Рада і Народні збори. До складу держави входили, крім Херсонеса, Керкінітида (на місці сучасної Євпаторії), «Прекрасна гавань» (нині селище Чорноморське), низка укріплень і земель на західному березі Криму та найближча сільськогосподарська територія (хора) на Гераклейському півострові. Покровителька міста й держави – Богиня Діва. Значення слова SАSТНРА («састер») не з’ясовано.

Даміург (деміург) – політик-високопосадовець.

***

43 експонати візантійського відділу Національного історико-архітектурного  заповідника «Херсонес Таврійський» демонструються нині в Бонні (Німеччина) на виставці «Візантія: торжества і повсякденність», яка відкрилася наприкінці лютого. Археологічні знахідки з Херсонеса, що є гордістю музейної колекції, повернуться в Україну лише через три місяці. А впродовж цього часу ними захоплюватимуться жителі та гості ФРН.

Автор: Лучія ПУЗИКОВА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Податок на Facebook і YouTube: У Раді розробляють зміни до Податкового кодексу Сьогодні, 22 листопада

Експорт тваринницької продукції до ЄС ризикує зупинитися з 2022 року Сьогодні, 22 листопада

«Україна – не піаніно»: «Свобода» виступила проти капітуляції Сьогодні, 22 листопада

Екснардеп тимчасово очолив Держекоінспекцію Вчора, 21 листопада

Кабмін хоче затвердити страхову ціну на газ для населення Вчора, 21 листопада

АМКУ продовжив розгляд заявки китайців на купівлю "Мотор Січі" Вчора, 21 листопада

Екс-міністр аграрної політики зробив гучну заяву щодо нового закону про землю Вчора, 21 листопада

«Слуг народу» звинуватили в проституції Вчора, 21 листопада

ЄБРР став власником 30% акцій в СК "Універсальна", "АРКС" і "АРКС Лайф" Вчора, 21 листопада

Нас не влаштовує контракт на 1 рік — Гончарук про пропозицію Газпрому Вчора, 21 листопада