"Комерція, що може зашкодити здоров'ю та дискредитувати"

Україна, на жаль, значно відстає від інших держав у питанні регламентації медичних біотехнологій. Тому є ризик стати ринком збуту експериментальних продуктів і технологій, а з другого боку – перетворитися на джерело експорту "живого матеріалу" для наукових досліджень. Крім того, відсутність чіткого правового регулювання сприяє проведенню неетичних досліджень на території нашої держави. 13 грудня 2001 року створено Комісію з питань біоетики як консультативно-дорадчий орган. Її завдання полягає у формуванні та організації системи дотримання етичних принципів і норм у галузі біології, медицини й екології. Комісія повинна проводити моніторинг наукових експериментів у галузі генної терапії, клонування, а також трансплантації органів, тканин і клітин. Біотехнології в медицині має підтримувати відповідна державна програма. Такий напрям розвитку медицини, як клітинна терапія, потребує серйозних досліджень і, звісно ж, фінансування на державному рівні.

Відомо, що лікування стовбуровими клітинами розглядається нині як альтернатива трансплантації органів. Щорік кількість хворих, котрі потребують донорських органів, збільшується. І саме ці потреби спонукають науковців форсувати кліткові дослідження. Не останню роль тут відіграють й економічні міркування, адже операції з трансплантації у США та Європі коштують приблизно від 150 до 200 тисяч доларів. Лікування стовбуровими клітинами на території України дешевше й спонукає людей з-за кордону шукати таких послуг у нас. З огляду на те, що законодавчо ще не всі аспекти застосування новітніх клітинних технологій регламентовано, можливі зловживання, порушення етичних і моральних норм існування людини. Відбувається комерційне використання результатів не доведених до кінця досліджень, що може цілковито дискредитувати новий метод, завдати шкоди здоров'ю людей. За два роки роботи директором Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України довелося закрити майже 20 клінік, які надавали послуги з лікування стовбуровими клітинами. Бо попри те, що клітинна терапія досить широко розвивається в Україні, у нас ще немає затверджених стандартів виробництва препаратів і відповідної системи сертифікації. Вирішення цього складного питання потребує копіткого аналізу моральних, етичних, наукових і правових чинників.

Автор: Віталій ЦИМБАЛЮК