передплата Українською | In English

№24, грудень 2009

Україна–Франція: соціально-політичні, економічні та культурно-освітні відносини (частина ІІ)

Поділитися:

Основними стримувальними чинниками розвитку двосторонніх торговельних відносин між Україною та Францією є внутрішньополітична нестабільність у нашій державі та, з урахуванням наслідків світової фінансової кризи, несприятлива для здійснення іноземних капіталовкладень економічна ситуація. Разом із тим французька сторона наголошує на необхідності поліпшення інвестиційного клімату в Україні, зокрема в галузі будівництва, а також удосконалення національного законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

Щоб усунути структурні диспропорції розвитку українсько-французьких взаємин, потрібно вдосконалити інституціональний механізм активізації торговельно-економічних відносин шляхом створення українсько-французького торгового дому з такою сукупністю організаційно-правових та економічних функцій: забезпечення належного супроводу торговельних операцій (документообіг, правове оформлення, транспортування, страхування, зберігання вантажів); фінансування та надання послуг інтегрованого характеру (інвестування, трансфер технологій, інформування й консультування, організаційна допомога під час створення підприємств і реалізації окремих проектів, а також налагодження двосторонньої співпраці з використанням методів стратегічного планування в роботі державних органів управління).

Активізація економічної та фінансової співпраці між Україною й Францією, а також збільшення присутності продукції національних виробників на французькому ринку певною мірою залежатимуть від результативності політики диверсифікації українського експорту та збільшення в ньому частки продукції з підвищеним рівнем доданої вартості, вирішення питання відшкодування податку на додаткову вартість експортерам продукції, передусім спільним підприємствам, створеним за участю іноземних інвесторів, розвитку міжрегіонального співробітництва як одного з найперспективніших напрямів установлення тісних партнерських зв’язків, а також пошуку можливостей розміщення замовлень французьких компаній на вітчизняних підприємствах, зокрема в машинобудівній галузі [1].

Головним механізмом нарощування двостороннього торговельно-економічного співробітництва та залучення французьких інвестицій в економіку України може бути реалізація відповідними міністерствами й відомствами нашої держави заходів у рамках виконання положень «Дорожньої карти» українсько-французьких відносин і укладених двосторонніх рамкових угод, меморандумів і рішень четвертого Спільного засідання міжурядової українсько-французької комісії з питань економічного співробітництва. Необхідно провести в Києві двосторонню зустріч з питань розвитку транспортної інфраструктури за участю міністра транспорту та зв’язку України, державного секретаря з питань транспорту Франції, українських і французьких операторів транспортної галузі.

Цілком можливим є здійснення заходів, спрямованих на реалізацію угод про співпрацю між Міністерством економіки та фінансів України й Французьким агентством з економічних, технічних і фінансових обмінів (АДЕТЕФ), а також надання державою й органами місцевого самоврядування французьким операторам гарантій діяльності на українському банківському, туристичному і страховому ринках [3].

Ефективній реалізації управлінських рішень щодо товарної номенклатури зовнішньоторговельних потоків сприятиме прогнозування динаміки вартісних показників експорту й імпорту [4].

Сприяння культурно-мистецькому діалогу між Францією та Україною є важливою складовою двостороннього співробітництва. За цей напрям співпраці відповідає Французький культурний центр в Україні (IFU). Він регулярно проводить культурні та мистецькі заходи в Києві й інших регіонах України. Приміром, щоквітня відбувається «Французька весна». IFU має підтримку Французької асоціації мистецької діяльності (Cultures France), що є пріоритетним партнером Міністерства закордонних справ Франції у сфері міжнародних культурних і мистецьких обмінів. IFU працює в тісному контакті з державними та приватними установами України у сфері сценічного, візуального, прикладного мистецтва, архітектури та культурної спадщини. А Міністерство культури та комунікації Франції пропонує програму стажувань «Течії» (сourants), у якій беруть участь керівники українських закладів культури.

Курси французької мови в Києві та регіонах пропонуються Французьким культурним центром. 1994 року в столиці України створено французьку школу. Вона має акредитацію Міністерства національної освіти Франції, працює за угодою з Агенцією з викладання за французькою системою освіти за кордоном (AEFE) і приймає на навчання дітей громадян Франції та вихідців з інших франкомовних країн, а також українських дітей.

Між вищими навчальними закладами двох держав укладено майже 50 угод про співробітництво в різноманітних галузях: математиці, прикладних науках, медицині, праві, економіці, мові, літературі. У деяких українських університетах створені відділення з викладанням французькою мовою (очне та заочне викладання предметів французькою професурою; диплом подвійного зразка). Основними галузями є управління й економіка, інженерні науки, охорона довкілля.

Головна мета співпраці в галузі кінематографії – сприяння поширенню французького кіно. Французи підтримують, зокрема, Міжнародний кінофестиваль молодих кінорежисерів «Молодість», який щорік у жовтні відбувається в Києві, а також Фестиваль анімаційного кіно «Крок». Аби сприяти встановленню прямих контактів між професійними діячами аудіовізуальної сфери, французька сторона фінансує поїздки українських фахівців до Франції (участь у Каннському кінофестивалі, фестивалі в місті Аннесі тощо), запрошує французьких фахівців для проведення навчальних семінарів в Україні й виділяє стипендії для стажувань.

Метою співпраці в галузі телебачення є продаж французьких програм українським телеканалам, заохочення до співробітництва та підтримка ретрансляції в Україні французьких телеканалів. Франкомовний канал «TV5» транслюється багатьма операторами вітчизняного кабельного телебачення. Канал Франс Ентернасіональ (CFI) уклав угоду з українським національним телеканалом УТ щодо ретрансляції програм. CFI має також угоду з українською компанією «Prime time», яка зобов’язується розміщувати його програми на приватних телеканалах. Співпраця в галузі радіомовлення полягає у сприянні поширенню культурної та мовної присутності Франції на радіохвилях.

Національний центр наукових досліджень (CNRS) і Національна академія наук України з 1992 року провадять програму обмінів науковцями, яка координується з програмою спільних дій «Дніпро», ухваленою Міністерством закордонних справ Франції та Міністерством освіти і науки України 10 жовтня 2001 року, що дає змогу впродовж 2-річного періоду фінансувати поїздки вчених у рамках спільних українсько-французьких науково-дослідних проектів. Конкурс оголошується що два роки на сайтах організації EGIDE та Міністерства освіти і науки України.

Інші науково-дослідні установи, задіяні в співробітництві з Україною: IFREMER (Французький науково-дослідний інститут морського господарства), CEA (Комісаріат з атомної енергії), INRA (Національний інститут аграрних досліджень) тощо. Інформаційний центр європейської моделі підтримки наукових досліджень відкрито в Україні за підтримки Єврокомісії.

Різноманітні заходи в галузі промислового використання наукових досліджень (встановлення зв’язків між французькими підприємствами та українськими лабораторіями) здійснюються спільно з Українським науково-технологічним центром (STCU), Центральною Ліонською школою (ECL), Франко-українською асоціацією інновацій та трансферу (AFU I&T) і Національним технічним університетом України «КПІ».

Основний обсяг інституційної та технічної допомоги, яку Франція надає Україні, розподіляється через програму Євросоюзу TACIS. Однак двосторонні проекти відіграють значну роль і є доволі різноманітними. Вони здійснюються за тими самими напрямами, що й проекти програми TACIS.

Співробітництво в галузі адміністративної реформи та державного управління має багато складових:

1. Підтримка реформи державної служби. Спрямована насамперед на підготовку державних службовців високого рангу в галузі європейських справ. Ця складова зазнала ґрунтовних змін після підписання у грудні 2006 року меморандуму між Генеральною дирекцією з питань адміністрації та державної служби Франції (DGEP) й аналогічною українською інституцією. Визначено два основні напрями співробітництва: розширення можливостей української Головдержслужби, з одного боку, та участь у посиленні привабливості державної служби в Україні – з другого.

2. Підтримка освіти державних службовців. Складова цього напряму співробітництва ґрунтується на двох меморандумах, підписаних між Національною школою управління (Франція) й Академією державного управління (Україна) та між регіональними інститутами управління (РІУ) Нанта й Одеси. Нещодавно до співробітництва долучилися РІУ Лілля та Харкова, Метца та Львова, а також Ліона й Дніпропетровська.

3. Міжнародні спеціалізовані цикли державного управління (CISAP). Щороку Посольство Франції в Україні передбачає певну кількість стипендій для стажування молодих франкомовних українських державних службовців. Оцінюються ці стажування за підсумковим навчальним звітом і спеціальною класифікацією.

4. Підтримка у вивченні французької мови. За сприяння Французького культурного центру на прохання окремих українських державних службовців запропоновано курси французької мови – індивідуальні або в групах.

Вибір Франції як пріоритетного партнера України зумовлений впливовістю цієї держави у світі та Євросоюзі. Колишній міністр закордонних справ Франції Юбер Ведрін зазначив, що за останнє десятиріччя «наші країни змогли налагодити активне співробітництво, засноване на довірі та спільних інтересах» [2].

 

Джерела

1. Андрійчук В. Г., Вериженко І. О. Еволюція, сучасний стан і шляхи розвитку українсько-французьких двосторонніх торговельних зв’язків // Вісник Хмельницького національного університету. – № 3 (82). – Хмельницький: ХНУ, 2006. – С. 13–14. 

2. Ведрін Ю. Від історичного минулого – до майбутніх звершень // Діалог. Історія, політика, економіка: Україна і Франція. – 2002. – № 2. – С. 12–13.

3. Донченко Є. В. Розвиток українсько-французького співробітництва // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2006. –  № 4. – С. 117.

4. Оніщук І. О. Характер українсько-французького зовнішньоекономічного співробітництва // Зовнішньоекономічна політика України в умовах глобалізації і регіоналізації світогосподарських зв’язків: Збірник матеріалів III Науково-практичної конференції УАЗТ, 26 травня 2000 р. – К.: УАЗТ, 2000. – С. 180–181.

Автор: Віктор СОКОЛОВ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Данилюк очолив Національний центр кібербезпеки Вчора, 19 червня

Росія має намір повернутися до ПАРЄ Вчора, 19 червня

Стало відомо, хто замінить Мінгареллі на посаді посла ЄС в Україні Вчора, 19 червня

«Брендовий» скандал: Корчинський дещо порадив українським жінкам Вчора, 19 червня

Письменник про скандал з «брендами»: Рівень висловлювань президента - це рівень «95 кварталу» на сцені Вчора, 19 червня

Політолог про європейський вояж Зеленського: Казуси і ляпи були, але зради не відбулося Вчора, 19 червня

Державіаслужба вирішила поновити сертифікат авіакомпанії YanAir Вчора, 19 червня

Європейський центробанк може знизити ставку "до мінуса" — ЗМІ 18 червня

ЄС відклав початок переговорів про вступ з Албанією та Північною Македонією 18 червня

Зеленський про газові домовленості з РФ: ніхто не буде Україні викручувати руки 18 червня