передплата Українською | In English

№24, грудень 2009

Україна–Франція: соціально-політичні, економічні та культурно-освітні відносини (частина ІІ)

Поділитися:

Основними стримувальними чинниками розвитку двосторонніх торговельних відносин між Україною та Францією є внутрішньополітична нестабільність у нашій державі та, з урахуванням наслідків світової фінансової кризи, несприятлива для здійснення іноземних капіталовкладень економічна ситуація. Разом із тим французька сторона наголошує на необхідності поліпшення інвестиційного клімату в Україні, зокрема в галузі будівництва, а також удосконалення національного законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

Щоб усунути структурні диспропорції розвитку українсько-французьких взаємин, потрібно вдосконалити інституціональний механізм активізації торговельно-економічних відносин шляхом створення українсько-французького торгового дому з такою сукупністю організаційно-правових та економічних функцій: забезпечення належного супроводу торговельних операцій (документообіг, правове оформлення, транспортування, страхування, зберігання вантажів); фінансування та надання послуг інтегрованого характеру (інвестування, трансфер технологій, інформування й консультування, організаційна допомога під час створення підприємств і реалізації окремих проектів, а також налагодження двосторонньої співпраці з використанням методів стратегічного планування в роботі державних органів управління).

Активізація економічної та фінансової співпраці між Україною й Францією, а також збільшення присутності продукції національних виробників на французькому ринку певною мірою залежатимуть від результативності політики диверсифікації українського експорту та збільшення в ньому частки продукції з підвищеним рівнем доданої вартості, вирішення питання відшкодування податку на додаткову вартість експортерам продукції, передусім спільним підприємствам, створеним за участю іноземних інвесторів, розвитку міжрегіонального співробітництва як одного з найперспективніших напрямів установлення тісних партнерських зв’язків, а також пошуку можливостей розміщення замовлень французьких компаній на вітчизняних підприємствах, зокрема в машинобудівній галузі [1].

Головним механізмом нарощування двостороннього торговельно-економічного співробітництва та залучення французьких інвестицій в економіку України може бути реалізація відповідними міністерствами й відомствами нашої держави заходів у рамках виконання положень «Дорожньої карти» українсько-французьких відносин і укладених двосторонніх рамкових угод, меморандумів і рішень четвертого Спільного засідання міжурядової українсько-французької комісії з питань економічного співробітництва. Необхідно провести в Києві двосторонню зустріч з питань розвитку транспортної інфраструктури за участю міністра транспорту та зв’язку України, державного секретаря з питань транспорту Франції, українських і французьких операторів транспортної галузі.

Цілком можливим є здійснення заходів, спрямованих на реалізацію угод про співпрацю між Міністерством економіки та фінансів України й Французьким агентством з економічних, технічних і фінансових обмінів (АДЕТЕФ), а також надання державою й органами місцевого самоврядування французьким операторам гарантій діяльності на українському банківському, туристичному і страховому ринках [3].

Ефективній реалізації управлінських рішень щодо товарної номенклатури зовнішньоторговельних потоків сприятиме прогнозування динаміки вартісних показників експорту й імпорту [4].

Сприяння культурно-мистецькому діалогу між Францією та Україною є важливою складовою двостороннього співробітництва. За цей напрям співпраці відповідає Французький культурний центр в Україні (IFU). Він регулярно проводить культурні та мистецькі заходи в Києві й інших регіонах України. Приміром, щоквітня відбувається «Французька весна». IFU має підтримку Французької асоціації мистецької діяльності (Cultures France), що є пріоритетним партнером Міністерства закордонних справ Франції у сфері міжнародних культурних і мистецьких обмінів. IFU працює в тісному контакті з державними та приватними установами України у сфері сценічного, візуального, прикладного мистецтва, архітектури та культурної спадщини. А Міністерство культури та комунікації Франції пропонує програму стажувань «Течії» (сourants), у якій беруть участь керівники українських закладів культури.

Курси французької мови в Києві та регіонах пропонуються Французьким культурним центром. 1994 року в столиці України створено французьку школу. Вона має акредитацію Міністерства національної освіти Франції, працює за угодою з Агенцією з викладання за французькою системою освіти за кордоном (AEFE) і приймає на навчання дітей громадян Франції та вихідців з інших франкомовних країн, а також українських дітей.

Між вищими навчальними закладами двох держав укладено майже 50 угод про співробітництво в різноманітних галузях: математиці, прикладних науках, медицині, праві, економіці, мові, літературі. У деяких українських університетах створені відділення з викладанням французькою мовою (очне та заочне викладання предметів французькою професурою; диплом подвійного зразка). Основними галузями є управління й економіка, інженерні науки, охорона довкілля.

Головна мета співпраці в галузі кінематографії – сприяння поширенню французького кіно. Французи підтримують, зокрема, Міжнародний кінофестиваль молодих кінорежисерів «Молодість», який щорік у жовтні відбувається в Києві, а також Фестиваль анімаційного кіно «Крок». Аби сприяти встановленню прямих контактів між професійними діячами аудіовізуальної сфери, французька сторона фінансує поїздки українських фахівців до Франції (участь у Каннському кінофестивалі, фестивалі в місті Аннесі тощо), запрошує французьких фахівців для проведення навчальних семінарів в Україні й виділяє стипендії для стажувань.

Метою співпраці в галузі телебачення є продаж французьких програм українським телеканалам, заохочення до співробітництва та підтримка ретрансляції в Україні французьких телеканалів. Франкомовний канал «TV5» транслюється багатьма операторами вітчизняного кабельного телебачення. Канал Франс Ентернасіональ (CFI) уклав угоду з українським національним телеканалом УТ щодо ретрансляції програм. CFI має також угоду з українською компанією «Prime time», яка зобов’язується розміщувати його програми на приватних телеканалах. Співпраця в галузі радіомовлення полягає у сприянні поширенню культурної та мовної присутності Франції на радіохвилях.

Національний центр наукових досліджень (CNRS) і Національна академія наук України з 1992 року провадять програму обмінів науковцями, яка координується з програмою спільних дій «Дніпро», ухваленою Міністерством закордонних справ Франції та Міністерством освіти і науки України 10 жовтня 2001 року, що дає змогу впродовж 2-річного періоду фінансувати поїздки вчених у рамках спільних українсько-французьких науково-дослідних проектів. Конкурс оголошується що два роки на сайтах організації EGIDE та Міністерства освіти і науки України.

Інші науково-дослідні установи, задіяні в співробітництві з Україною: IFREMER (Французький науково-дослідний інститут морського господарства), CEA (Комісаріат з атомної енергії), INRA (Національний інститут аграрних досліджень) тощо. Інформаційний центр європейської моделі підтримки наукових досліджень відкрито в Україні за підтримки Єврокомісії.

Різноманітні заходи в галузі промислового використання наукових досліджень (встановлення зв’язків між французькими підприємствами та українськими лабораторіями) здійснюються спільно з Українським науково-технологічним центром (STCU), Центральною Ліонською школою (ECL), Франко-українською асоціацією інновацій та трансферу (AFU I&T) і Національним технічним університетом України «КПІ».

Основний обсяг інституційної та технічної допомоги, яку Франція надає Україні, розподіляється через програму Євросоюзу TACIS. Однак двосторонні проекти відіграють значну роль і є доволі різноманітними. Вони здійснюються за тими самими напрямами, що й проекти програми TACIS.

Співробітництво в галузі адміністративної реформи та державного управління має багато складових:

1. Підтримка реформи державної служби. Спрямована насамперед на підготовку державних службовців високого рангу в галузі європейських справ. Ця складова зазнала ґрунтовних змін після підписання у грудні 2006 року меморандуму між Генеральною дирекцією з питань адміністрації та державної служби Франції (DGEP) й аналогічною українською інституцією. Визначено два основні напрями співробітництва: розширення можливостей української Головдержслужби, з одного боку, та участь у посиленні привабливості державної служби в Україні – з другого.

2. Підтримка освіти державних службовців. Складова цього напряму співробітництва ґрунтується на двох меморандумах, підписаних між Національною школою управління (Франція) й Академією державного управління (Україна) та між регіональними інститутами управління (РІУ) Нанта й Одеси. Нещодавно до співробітництва долучилися РІУ Лілля та Харкова, Метца та Львова, а також Ліона й Дніпропетровська.

3. Міжнародні спеціалізовані цикли державного управління (CISAP). Щороку Посольство Франції в Україні передбачає певну кількість стипендій для стажування молодих франкомовних українських державних службовців. Оцінюються ці стажування за підсумковим навчальним звітом і спеціальною класифікацією.

4. Підтримка у вивченні французької мови. За сприяння Французького культурного центру на прохання окремих українських державних службовців запропоновано курси французької мови – індивідуальні або в групах.

Вибір Франції як пріоритетного партнера України зумовлений впливовістю цієї держави у світі та Євросоюзі. Колишній міністр закордонних справ Франції Юбер Ведрін зазначив, що за останнє десятиріччя «наші країни змогли налагодити активне співробітництво, засноване на довірі та спільних інтересах» [2].

 

Джерела

1. Андрійчук В. Г., Вериженко І. О. Еволюція, сучасний стан і шляхи розвитку українсько-французьких двосторонніх торговельних зв’язків // Вісник Хмельницького національного університету. – № 3 (82). – Хмельницький: ХНУ, 2006. – С. 13–14. 

2. Ведрін Ю. Від історичного минулого – до майбутніх звершень // Діалог. Історія, політика, економіка: Україна і Франція. – 2002. – № 2. – С. 12–13.

3. Донченко Є. В. Розвиток українсько-французького співробітництва // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2006. –  № 4. – С. 117.

4. Оніщук І. О. Характер українсько-французького зовнішньоекономічного співробітництва // Зовнішньоекономічна політика України в умовах глобалізації і регіоналізації світогосподарських зв’язків: Збірник матеріалів III Науково-практичної конференції УАЗТ, 26 травня 2000 р. – К.: УАЗТ, 2000. – С. 180–181.

Автор: Віктор СОКОЛОВ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата