№23, грудень 2009

З ім’ям Святого Володимира

Київський національний університет імені Тараса Шевченка посідає особливе місце серед інших вищих навчальних закладів України. Він є центром освіти, науки, культури та видавничої діяльності. З Університетом Св. Володимира, заснованим 1834 року (цьогоріч йому виповнилося 175), пов’язані імена М. Максимовича, М. Авенаріуса, І. Шмальгаузена, Д. Граве, К. Феофілактова, В. Совінського, П. Тутковського та багатьох інших відомих учених.

Останніми роками про Університет Св. Володимира з’явилася значна кількість видань як наукового, так і довідково-бібліографічного характеру.  «Нариси», підготовлені доктором політичних наук, кандидатом історичних наук, професором Ларисою Кочубей, певною мірою сприятимуть відтворенню загальної історичної картини розвитку Університету Св. Володимира як наукового, навчального та просвітницького центру, зокрема його видавничої діяльності в ХІХ – на початку ХХ століття.

Історія видань Університету Св. Володимира («Университетских известий», «Известий Киевского студенческого кружка исследователей природы», «Записок Киевского общества естествоиспытателей», «Трудов Комиссии, высочайше утвержденной при Имп. Университете Св. Владимира для описания губерний Киевского учебного округа») свідчить про перехід від видань універсальних до спеціалізованих, що відповідає загальносвітовій тенденції розширення форм організації науки й освіти. Засобом поширення наукових знань слугували також і щорічні збори. Виголошені промови друкувалися потім у збірниках під загальною назвою «Краткий отчёт и речи, читанные в торжественном собрании Имп. Университета Св. Владимира».

«Нариси» чітко структуровані. Перший розділ присвячений видавничій діяльності Київського університету в 1834–1861 роках. Другий – її новим напрямам у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. У третьому – характеризуються видання 1861–1917 років. Дослідниця змалювала особливості видавничої діяльності.

Праця написана з використанням належної джерельної бази, із залученням широкого кола неопублікованих раніше джерел. Зазначено перелік праць тодішнього професорсько-викладацького складу Університету Св. Володимира. До наукового обігу введено нові факти про видавничу діяльність Київського університету. Використано недосліджені раніше документи Інституту рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, архівних фондів Центрального Державного історичного архіву України, Державного архіву м. Києва, Державного архіву Київської області.

Основну джерельну базу складають видання самого університету: загальноуніверситетське періодичне видання «Университетские известия» (1861–1919 рр.) (на сторінках якого друкувалися щорічні звіти, протоколи засідань ради університету, постанови та розпорядження), «Записки…» и «Труды…» наукових товариств, а також дожовтневі періодичні видання – «Журнал Министерства Народного Просвещения», «Русская старина», «Киевские Губернские ведомости» тощо.

Результати дослідження та висновки можуть бути використані для подальших наукових досліджень історії видавничої діяльності в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття, а також у навчальному процесі. І, безперечно, привернуть увагу науковців, студентів, усіх, хто цікавиться історією науки й української культури.

Нині університетське видавництво діє ефективно. Передусім завдяки турботі ректора – академіка Л. Губерського та директора видавничо-поліграфічного центру «Київський університет» Г. Новікової.

Видавнича справа в Київському університеті має давню історію. Ще 1835 року, за рік після відкриття Університету Св. Володимира, запрацювала друкарня. Початок видавничої справи пов’язаний з ім’ям першого ректора – М. Максимовича. Тут вийшли друком його наукові праці з історії української культури та мови. За півстоліття обсяг видань, авторами котрих були провідні вчені університету, перевищив 600 назв.

Гідним продовжувачем університетських видавничих традицій став створений 1977 року редакційно-видавничий відділ, початковий річний обсяг видань якого становив 300 др. арк. Із кожним роком видавнича діяльність університету активізується. Нині вживають заходів з її вдосконалення, збільшення переліку видань. ВПЦ має змогу щорічно збільшувати обсяги продукції, водночас приділяючи чималу увагу їхній якості. Сучасні університетські видання відповідають європейському рівню, забезпечені повним видавничим супроводженням: міжнародні стандартні номери книг, періодичних видань (ISBN, ISSN), ББК, УДК, авторські права застережено. Загальний обсяг видань сьогодні становить близько 3000 др. арк.

Основні зусилля ВПЦ спрямовано насамперед на видання навчальної літератури: підручників, посібників, хрестоматій. Науковці університету мають змогу опублікувати результати наукових досліджень у монографічних виданнях, 24 серіях «Вісника Київського університету», збірниках наукових праць, матеріалах конференцій. У цих видань величезна читацька аудиторія:  студенти, аспіранти, викладачі, науковці університету та інших закладів освіти.

Автор: Фелікс РУДИЧ

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

В ЄС погрожують ухилянтам, очікування від допомоги США, "атака" дронів на Білорусь: новини дня Сьогодні, 26 квітня

Туск назвав дату перестановок в уряді у зв'язку з європейськими виборами Сьогодні, 26 квітня

У Польщі кажуть, що готові допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку Вчора, 25 квітня

Глава МЗС Польщі: Росія бреше про польські плани анексувати частину України Вчора, 25 квітня

Євродепутати просять владу Австрії вплинути на Raiffeisen щодо його бізнесу в Росії Вчора, 25 квітня

Макрон захищає свою позицію про створення "стратегічної двозначності" для Росії Вчора, 25 квітня

Білий дім визнав, що через затримку з допомогою Україна втратила Авдіївку Вчора, 25 квітня

Голова МЗС: Лише військової допомоги США недостатньо для перемоги над Росією 24 квітня

Глава Пентагону поговорив з грецьким колегою на тлі публікацій про тиск щодо Patriot для Києва 24 квітня

Держдеп США згадав телемарафон у звіті щодо порушень прав людини 24 квітня