передплата Українською | In English

№23, грудень 2009

Білий хрест і біла водяна лілія – символи Волинського краюБілий хрест і біла водяна лілія – символи Волинського краю

Поділитися:

З нагоди ювілею – 70 річчя утворення Волинської області – ми попросили голову обласної ради Анатолія Грицюка розповісти про особливості соціально-економічного розвитку регіону, пріоритетні галузі господарства області.

 

У мальовничому Волинському краї 220 озер і 130 річок протяжністю 3 тисячі кілометрів. 70 років тому волинянин співав: «Очерет мені був за колиску, в болотах я родився і зріс. Я люблю свою хату поліську, я люблю свій зажурений ліс...». Який же потенціал творчої енергії і працелюбства треба було мати поліщукам, аби розбудувати свій край, та ще й здобути для волинського полісся статус найціннішого природного комплексу планети Земля! Відповідно до Програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера» 30 квітня 2002 року Шацький національний природний парк внесено до Міжнародної мережі біосферних резерватів. На емблемі національного парку – водяна біла лілія, символ чистоти цього озерного краю.

Сьогодні волиняни співають: «Волинь моя, краса моя». Ця пісня стала гімном Волині. Її написав місцевий автор Степан Кривенький – не на замовлення, а за покликом серця.

– Кілька днів тому я зустрів свого друга з Тюмені, який не був на Волині понад десять років. Ми проїхали з ним автомобілем через усю область. Він приємно здивувався, як змінився край: гарні будинки в селах, охайно на подвір’ях, немає сміття біля автотрас, обабіч доріг – ошатні крамниці, кафе, мотелі. «Ви живете в Європі!» – сказав товариш, прощаючись зі мною. Можливо, його оцінка дещо поверхова, але, на мою думку,  за останні двадцять років Волинь у соціально-економічному розвитку досягла чималого поступу. Попри те, що нам дорікають за найнижчий рівень заробітної плати в Україні, я констатую підвищення рівня життя волинян. Напевно, це наш волинський феномен: заробляти небагато, а жити достойно. Постійно спілкуючись із людьми, буваючи в селах, містах, я бачу, як щедро й багато накривають вони столи навіть у будні, що вже казати про свята. Мої земляки гарно одягаються, навчають дітей у вузах. Міста й села області переповнені автомашинами. Тому стверджувати, що рівень життя на Волині нижчий, ніж у інших областях, немає підстав. Звісно, у нас є  певні соціально-економічні проблеми, пов’язані з кризою в державі, однак сьогодні наша аграрно-індустріальна область має добре розгалужену систему залізничних, автомобільних шляхів, використовує чималий потенціал природних ресурсів. Щороку облрада затверджує програму економічного та соціального розвитку, що ґрунтується на «Стратегії розвитку Волинської області до 2015 року». Програма широко обговорюється в депутатських комісіях, її виконання постійно контролюється депутатським корпусом.

За останні роки змінилася структура економіки області, зокрема  промисловості. На Волині працює один із найбільших автомобільних заводів, який випускає автобуси європейської якості. У планах колективу – випуск 6 тисяч автобусів на рік. В області збудовано найбільший в Україні завод харчових виробів. Наш край має добре розвинену галузь птахівництва. Найбільші волинські новобудови – ТзОВ «Кроноспан-UA» в Нововолинську, який ми незабаром відкриватимемо, підприємство «БРВ», що вже посіло свою нішу серед виробників побутових та офісних меблів. На Волині відбувається реструктуризація вугільної промисловості. Триває будівництво шахти №10 у Нововолинську.

Чималий поступ Волинь зробила в питаннях охорони довкілля: створено два національні парки, зараз готуємо документи на третій і четвертий. Збільшилася територія заліснення: нині вона сягає 32 відсотків.

Маємо чим похвалитися й у сфері освіти. Щороку вводимо в експлуатацію кілька загальноосвітніх шкіл, 4–5 дошкільних закладів, постійно розбудовуємо та добудовуємо класні кімнати, спортзали, їдальні в школах. Поліпшуємо освітню матеріально-технічну базу. У Володимирі-Волинському ввели в експлуатацію школу для дітей з вадами слуху – найбільший у західному регіоні спеціалізований навчальний заклад. У селі Крупа Луцького району відкрили обласну школу для дітей із вадами зору. Завершуємо виконання програми «Шкільний автобус». Торік сконцентрували бюджетні кошти й придбали 38 автобусів для всіх районів області.

Велика заслуга депутатського корпусу – рішення про те, щоб 30 відсотків коштів від перевиконання бюджету вкладати в медицину, особливо в її первинну ланку – сільську. Почин дав помітні результати. Міністр охорони здоров’я України, який перебував в області, відзначив належний стан сільських амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів, а також хороший рівень медичного обслуговування і діагностики в її лікувальних закладах. Значною мірою це залежить і від професійного молодшого медичного персоналу, який готуємо на Волині у трьох медколеджах.

Попри всі фінансові труднощі, ми завжди дбали про культуру: на належному рівні утримували Волинський академічний музично-драматичний театр імені Лесі Українки, Волинський народний хор, театр ляльок, низку інших закладів і художніх колективів. Відомий народний ансамбль «Колос» фінансується з обласного бюджету. Наші художні колективи виступають на головних сценах країни, гідно презентують українське мистецтво за кордоном.

– Анатолію Петровичу, останнім часом інтенсивно газифікують села. Чи не суперечить це державній програмі енергозбереження?

– Я часто спілкуюся з волинянами і знаю їхню думку: селу потрібен газ. А воля громади для нас – закон. На моє глибоке переконання, люди і в місті, і в селі хочуть мати однакові умови проживання. Адже ще недавно багато говорили про стирання межі між містом і селом. Віддалені села, де ми провели газ, стали привабливішими й нині мають інший соціальний статус. Люди почали тут розбудовуватися.

На Волині є території, які мають особливий статус екологічних заповідників, парків. Це Шацький і Любомльський райони, де ми акцентуємо увагу на використанні альтернативних джерел енергії. Нині готуємо спільний із польськими партнерами проект, що ґрунтується на використанні електричної енергії. Облрада активно впроваджує заходи з виконання програми енергозбереження. Наприклад, рішенням сесії створено комунальне підприємство «Волиньенергософт», яке здійснює енергоаудит того чи того об’єкта спільної власності територіальних громад області, чіткий аналіз причин втрат енергії і дає рекомендації щодо необхідних енергоощадних заходів. Першим таким об’єктом стала обласна дитяча клінічна лікарня, де замінюємо дах, двері, вікна, систему водопостачання, опалення тощо. Інший приклад – діяльність у Ковелі українсько-литовського підприємства «Волинь-Кальвіс», яке випускає котли, що працюють на твердому паливі. Це обладнання виготовляється на замовлення і юридичних, і фізичних осіб для приватних будинків, шкіл, садочків, а також для великих промислових об’єктів. Тому як альтернативу нарощуємо темпи виробництва твердого палива – торфобрикетів (два заводи протягом року виготовляють їх 64 тонни), бо маємо найбільші в Україні запаси торфу. На Волині працює майже 20 підприємств з виробництва дерев’яних пелетів. Отже, проблем із вибором твердого палива в нас немає.

– Які галузі господарства пріоритетні на Волині?

– В області інтенсивно розвивається автомобілебудування. Тривають реконструкція й переобладнання Луцького автозаводу на випуск лише автобусів і тролейбусів. Львів, наприклад, уже закупив волинські тролейбуси. Державну програму «Шкільний автобус» буде переорієнтовано на наші автобуси, бо вони відповідають європейським стандартам, комфортні й безпечні для школярів.

До пріоритетних галузей належить високомеханізоване сільське господарство. Волинь – аграрно-індустріальна область. Агропромисловий комплекс збільшив виробництво сільськогосподарської продукції до 2 мільярдів 174 мільйонів гривень. Селекціонери Волині вивели волинську м’ясну породу великої рогатої худоби, яка культивується по всій Україні, створили сорт жита «Паллада» з потенційною врожайністю 55–60 центнерів з гектара. Однак маємо ще нерозв’язану проблему – невикористовувані землі. Наші пасовища орендують господарства Львівської області, на яких випасають 1200 голів рогатої худоби.

Перспективною на Волині  є  видобувна галузь. В озерах області залягає понад мільярд тонн покладів сапропелю. Тож шукаємо потужну компанію, яка узялася б реалізувати проект його переробки в значних обсягах. На черзі – розробка унікальних родовищ міді в Ратнівському районі.

Неабияку увагу приділяємо розвиткові транскордонного співробітництва. Тому в облраді створили відділ з навчання представників райцентрів і міст обласного підпорядкування, зокрема з підготовки проектів на всеукраїнські та міжнародні конкурси для залучення коштів у розвиток нашого краю. Торік виграли п’ять грантів. Часто організовуємо міжнародні форуми, виставки за участі послів, консулів, бізнесменів. Це сприяє створенню привабливого іміджу Волині серед потенційних інвесторів. Органи місцевого самоврядування також безпосередньо співпрацюють із польськими й білоруськими колегами.

– Волинський край має значний рекреаційний потенціал. Як опікується влада санаторіями, пансіонатами?

– У Шацькому районі на березі озера Пісочного розташований відомий санаторій «Лісова пісня», де цьогоріч відкрито реабілітаційне відділення для інвалідів на візках. Є два санаторії матері та дитини: «Турія», що в селі Зелена поблизу Ковеля, й «Пролісок» у селі Грем’яче Ківерцівського району. Це заклади комунальної власності, про які ми постійно дбаємо. Особливої уваги заслуговує санаторій матері та дитини «Пролісок». Він виник на території напівзруйнованого піонерського табору, котрий хотіли остаточно знищити, а лісові угіддя – приватизувати. За кілька років ми збудували нові корпуси, облаштували територію з мальовничим пляжем, придбали медичне устаткування, сформували медичний персонал і одержали ліцензію та акредитацію санаторію як лікувально-оздоровчого комплексу. Він має природну мінеральну воду, власні теплиці, городи, свиноферму, тож пацієнти забезпечені екологічно чистими продуктами. 

Ми підготували колоритний проект туристичних оздоровчих маршрутів. Приміром, повеземо туристів підводами волинським лісом. Вони побачать білок, косуль, оленів, лосів, зубрів… А це – неповторні позитивні емоції від спілкування з тваринами, які живуть у природному середовищі.

За 70 років працелюбні волиняни розбудували свій край і зуміли примножити та раціонально використати природні багатства для загального добра. Ентузіазм волинян, чистоту їхніх помислів і дій символізує в гербі Волині білий (срібний) хрест на щиті червоного кольору, що означає хоробрість, мужність і любов людини до свого Творця, готовність віддати життя за Бога та Батьківщину.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Україна чекає на офіційне вибачення прем’єра Словаччини через жарт про Закарпаття Вчора, 03 березня

Ексміністру вручили підозру у викраденні керівника "Нафтогазвидобування" – джерело Вчора, 03 березня

"Немає Європи без України": в Мішеля помітили продовження політики Туска Вчора, 03 березня

Зеленський: будівництво газопроводу в обхід України - питання безпеки всієї Європи Вчора, 03 березня

Посли ЄС продовжили санкції проти оточення Януковича, Арбузов і Табачник виключені зі списку Вчора, 03 березня

Новини 2 березня: запаси вугілля повертаються в норму, інвесторам дали податкові пільги  Вчора, 03 березня

Перегляд програми МВФ для України можуть перенести на 3-4 квартал – прогноз Bank of America 02 березня

Україна в 2020 році стала третім найбільшим постачальником курятини в ЄС 02 березня

Уряд хоче боротися з нелегальними АЗС "на місцях" 02 березня

Радник Зеленського: Очікуємо, що отримаємо в цьому році транш МВФ 02 березня