№23, грудень 2009

«Захист українського споживача від свавілля монополістів – наша головна мета», – наголошує в.о. голови Антимонопольного комітету України Олександр Мельниченко«Захист українського споживача від свавілля монополістів – наша головна мета», – наголошує в.о. голови Антимонопольного комітету України Олександр Мельниченко

Цілком очевидно, що конкуренційна гілка законодавства є «малою конституцією» ринкової економіки й що без Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) захист і розвиток конкуренції неможливий. Показово також, що Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), штаб-квартира якої розташована в Парижі, у своєму огляді позитивно оцінила діяльність українського антимонопольного регулятора.
Як змінюються пріоритети АМКУ в сучасних умовах? На це та інші запитання оглядача журналу «Віче» Світлани Філоненко відповів в.о. голови комітету Олександр Мельниченко, що вже понад рік очолює його.

Конкуренція. Буде кодекс і концепція

– Олександре Івановичу, ускладнення проблем, що їх останнім часом розв’язує ваше відомство, потребує якісно нового рівня отримання та дослідження доказової бази. Бо, як відомо, повноваження АМКУ в частині отримання доказів під час розслідувань визначено недостатньо чітко. Яка ваша думка щодо цього?

– Що стосується якості розслідувань, збирання доказів, їх фіксування, то конкуренційне законодавство відрізняється від інших галузей законодавства тим, що основні принципи й методи цієї роботи вже нині сформульовано в законах «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції» та «Про Антимонопольний комітет України». Тобто ми – одне з небагатьох відомств, діяльність яких скеровується процесуальними законами. Моя мрія – ухвалення Конкуренційно-процесуального кодексу, що визначатиме дії працівника АМКУ з моменту отримання звернення чи скарги й аж до колегіального прийняття АМКУ рішення та його виконання. Цей акт я задумав ще в 1994 році. Але через відсутність досвіду правозастосування внесення його на розгляд парламенту було передчасним. Україна може стати першою країною у світі, яка отримає такий кодифікований акт. Нині Конкуренційно-процесуальний кодекс готовий на 90%. Цей законодавчий акт зробить діяльність АМКУ ще більш зрозумілою і передбачуваною для бізнесу і споживачів.

А тепер про те, чого нам бракує на сьогодні. Ще з 2001 року в АМКУ де-юре є право примусового вилучення доказів у суб’єктів господарювання. Таке право мають усі без винятку антимонопольні відомства Європи, зокрема стосовно українського бізнесу, який працює на її теренах. АМКУ на практиці скористатися таким правом не в змозі тому, що Верховна Рада свого часу не підтримала Закон «Про забезпечення доказів у справах, які розглядаються Антимонопольним комітетом України». Тепер ми повторно вносимо цей законопроект до парламенту. Побоювання щодо можливих зловживань з боку працівників АМКУ під час вилучення доказів безпідставні, бо відповідно до законопроекту наказ про такі дії вправі видати лише голова АМКУ і лише з санкції суду. Щодо незалежного статусу АМКУ в Огляді ОЕСР, підготовленому групою незалежних експертів у Парижі, зокрема, сказано: «Держава, суспільство, парламент, уряд повинні все зробити, щоб підвищити рівень незалежності АМКУ під час прийняття рішень». Отже, якщо всі рішення АМКУ приймаються колегіально й рівень професійності при цьому достатній, це забезпечує їхню незалежність. Особисто для мене професійність і незалежність – поняття нерозривні. Вочевидь, професіонал не може не бути незалежним. Якщо він слабкий з якихось причин, то, звісно, його дуже легко, вибачте, «нагнути, зігнути й зробити кишеньковим». Тож для мене важливо знати, як оцінюється різними гілками влади, суспільством рівень професіоналізму й незалежності рішень АМКУ у справах щодо продуктів харчування, ліків, кабельного телебачення, нафтопродуктів тощо.

Нещодавно ми внесли до парламентського Комітету з питань економічної політики проект Концепції розвитку системи захисту економічної конкуренції. Якщо коротко описати суть цього документа, то в ньому окреслено не лише пропозиції щодо розвитку конкуренційного законодавства, а й напрями майбутньої державної політики у різних сферах суспільного життя.

Питання захисту і розвитку конкуренційного законодавства повинні вирішувати не лише АМКУ, а й держава та суспільство. Зокрема, цьому сприятиме створення в усіх органах виконавчої влади в центрі і на місцях невеликих підрозділів, що займатимуться питаннями розвитку конкуренції. Ще одне завдання – запровадження кримінальної відповідальності за таємні змови великих підприємств. Такі змови є, і їх повинні розслідувати не лише ми, а й СБУ з її правом проводити оперативно-розшукову діяльність.

Бої гігантів і рекламні недомовки

– Недостатньо чітке визначення підвідомчості справ у спорах за участю органів АМКУ створює ризик прийняття судами різної юрисдикції (господарськими й адміністративними відповідно) суперечливих рішень з одного й того самого питання. В який спосіб нині це вирішується, тобто хто ж повинен їх розглядати: адміністративні чи господарські суди?

– Це проблема не АМКУ, а загальнодержавна, яку ми порушили перед Верховним Судом. Справді, дві судові юрисдикції – господарська й адміністративна – претендують на те, щоб розглядати спори за участю органів АМКУ. Законодавчо чітко визначено, що це віднесено до компетенції господарських судів. Адміністративна гілка суду потягнула ковдру на себе. Чому? Про це можна лише здогадуватися. При цьому йде посилання на приписи ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства, відповідно до яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Але ж потрібно встановити істину: які правовідносини врегульовуються під час вирішення спору? Якщо це конкуренційні відносини у сфері змагальності суб’єктів господарювання, даруйте, це вже господарський спір. Тому ми звернулися до Голови Верховного Суду з відповідним листом.

Спілкуючись нещодавно з одним із відомих експертів у сфері захисту економічної конкуренції – суддею Верховного Суду Франції Фредеріком Женні, я з подивом для себе з’ясував, що «боротьба» між господарським і адміністративним судами за право розглядати спори у сфері конкуренції точилась у 1990-х роках у Франції і закінчилася перемогою на користь комерційних та господарських судів.

В основі діяльності АМКУ, який чомусь багато хто вважає звичайнісіньким органом управління, – саме розслідування і розгляд справ конкуренції, тобто економічної змагальності між підприємствами, нерозривно пов’язаної з господарськими правовідносинами. АМКУ «фотографує» своїм рішенням, наприклад, змову кількох підприємств на певному ринку й накладає санкції. При цьому від рішення АМКУ не втрачається господарська суть правовідносин між підприємствами.

– Як відомо, 13 січня 2009 року набрали чинності зміни до Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції», які стосуються заборони поширення інформації, що вводить в оману, зокрема й реклами, яку розповсюджують підприємці для отримання переваг над конкурентами. Це положення закону, яке перекликається з Паризькою конвенцією про охорону промислової власності, є новим для України. Розкажіть, будь ласка, що вже зроблено АМКУ за майже рік існування такої норми.

– Йдеться про те, що введення підприємств та споживачів в оману щодо товару, виробника, продавця, споживчих властивостей, якості, замовчування окремих деталей чи нечіткість формулювань у рекламі  – це факти недобросовісної конкуренції. АМКУ поставив перед собою мету: оманлива (недобросовісна) реклама має зникнути в Україні як така. Підприємства, прагнучи зосередити увагу покупців на власній пропозиції та просунути товар на ринок, вдаються до різноманітних засобів, а іноді навіть до обману в рекламі. Найпоширеніший спосіб увести в оману споживача – це «перетворити» банальну якість товару, що просувається на ринок, на унікальну.

Не менш винахідливі й надавачі послуг. Для прикладу згадаю про дії АМКУ щодо рекламних кампаній операторів мобільного зв’язку. Зазвичай, у рекламі увага потенційних абонентів зосереджена на вартості телефонного дзвінка. Проте завдяки рекламним «недомовкам» від споживача приховувалася інформація, що могла істотно вплинути на його вибір. Як з’ясував АМКУ, реклама мобільними операторами власних послуг не містила повних відомостей, що могло вводити споживачів в оману.

Шість найбільших операторів мобільного зв’язку, зокрема, «МТС», «Київстар», АМКУ зобов’язав під загрозою  штрафних санкцій зняти рекламу про так звані нульові тарифи, бо вона не містила справжньої інформації про тарифи. Споживачі гадали, що можна користуватися «нульовими» тарифами за будь-яких умов, тож їх вводили в оману щодо визначення кінцевої вартості послуг операторів. АМКУ висунув вимогу до мобільних операторів припинити поширення «оманливої» реклами послуг, яку виконано.

Надалі ми хочемо припинити недобросовісну рекламу передовсім у сфері фармацевтики й охорони здоров’я, фінансових послуг. Нині на розгляді в АМКУ – понад 60 справ щодо «оманливої» реклами.

– І наостанок не можна оминути увагою резонансних перевірок АМКУ діяльності учасників ринку медикаментів і торговельних мереж щодо необґрунтованого підвищення цін на медикаменти й продукти харчування підвищеного попиту під час епідемії грипу. Чи виконані ними вимоги відомства й кого вже притягнено до відповідальності за порушення?

– Перед АМКУ мною поставлено завдання жити проблемами, якими живе вся країна загалом, кожна українська родина і кожен підприємець зокрема. Вони – на поверхні. Так, значне безпідставне підвищення цін на ліки й продукти харчування «антигрипової» групи є порушенням конкуренційного законодавства. З початку загострення епідемії грипу органи АМКУ завершили по всій Україні 259 перевірок учасників фармацевтичного ринку – тих суб’єктів, які фактично диктують ціни. Передусім це великі аптечні мережі, щодо яких розслідується 91 справа про порушення, у 37 з яких вже прийнято рішення. І зниження цін на ліки відбулося по всій країні.

Деякі великі торговельні мережі також скористалися цією ситуацією. Підвищилися ціни на лимони, часник. Тому проводяться розслідування у 9 справах щодо оптових постачальників цих продуктів і торговельних мереж. АМКУ жорстко «приборкує» випадки завищення цін на такі продукти харчування. Факти зниження цін до економічно обґрунтованого рівня комітет врахує під час визначення санкцій.

Сподівання окремих недобросовісних підприємців на те, що в умовах загострення політичної конкуренції в Україні держава буде неспроможною виконати свої обов’язки щодо протидії негативним проявам монополізму є марними. Про це свідчать рішучі законні дії АМКУ, зокрема в останні тижні. Відповідь АМКУ на нові виклики такого характеру не забариться і буде надана в межах закону.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Вчора, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Вчора, 28 березня