№21, листопад 2009

Місцеві ради змінять формат?

Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендував до розгляду в сесійній залі законопроект, яким пропонується скоротити кількість депутатів місцевих рад на 30–150 відсотків. Цей документ зареєстрував ще 2007 року народний депутат Валерій Писаренко (фракція БЮТ).

На його думку, практика рад установлювати максимально дозволену законом чисельність депутатів ускладнює процес ухвалення рішень, призводить до «роздування» апарату рад.

Відповідно до законопроекту загальний склад сільських, селищних, міських, районних у місті, районних, обласних рад залежно від чисельності жителів має становити:

1) до 1 тисячі жителів – від 8 до 10 депутатів включно (за чинним законодавством – 12–15 депутатів)

2) від 1 до 3 тис. – 10–18 депутатів (нині – 16–26)

3) від 3 до 5 тис. – 14–20 депутатів (20–30)

4) від 5 до 20 тис. – 20–24 депутати (30–36)

5) від 20 до 50 тис. – 30–36 депутатів (30–46)

6) від 50 до 100 тис. – 32–38 депутатів (36–50)

7) від 100 до 250 тис. – 36–40 депутатів (40–60)

8) від 250 до 500 тис. – 38–46 депутатів (50–76)

9) від 500 тис. до 1 млн. – 46–50 депутатів (60–90)

10) від 1 до 2 млн. – 50–54 депутати (76–120)

11) понад 2 млн. – 50–60 депутатів (76–150).

Нині, наприклад, у Київраді налічується 120 депутатів (допускається законом до 150). Усього за підсумками останніх виборів (26 березня 2006 р.) мандати депутатів місцевих органів влади отримали 233 тис. 567 осіб, а 1994-го, для порівняння, – 161 тис. 378.

У фахівців є застереження щодо норми, згідно з якою закон набирає чинності з часу його опублікування.

Інший народний депутат від фракції БЮТ Андрій Портнов підготував зміни до Закону «Про статус депутатів місцевих рад», якими визначається поняття «вихід» («невходження») депутата з (до) фракції, наводиться вичерпний перелік підстав, що тягнуть за собою складання депутатських повноважень.

Комітет вніс до порядку денного ВР ще один законопроект, що може вплинути на перебіг наступних виборів до представницьких органів влади. Йдеться про доповнення до Закону «Про політичні партії в Україні», яким регламентується процес об’єднання (шляхом злиття й приєднання) політичних партій.

Автор законопроекту народний депутат Борис Тарасюк (фракція «НУ–НС») ставить за мету активізувати структуризацію вітчизняних партій. Нагадаємо, на позачергових виборах до Верховної Ради 3-відсотковий бар’єр подолали тільки три блоки та дві політичні партії, хоча загалом в Україні наразі зареєстровано 172 партії.

Експерти не погоджуються з тим, що політичну партію, яку створено шляхом злиття двох чи більше політичних суб’єктів, не слід вважати новоутвореною. Очевидно, ця норма покликана забезпечити новоствореним (шляхом об’єднання) партіям участь у найближчих виборах, щодо яких закон передбачає певні обмеження.

Автор: Юрій МИКОЛАЇВ

Останні новини

Фіцо звинуватив Захід у провокуванні війни з Росією Сьогодні, 20 вересня

ЗМІ: зустрічі із Зеленським немає у графіку Трампа на Генасамблеї ООН Вчора, 19 вересня

Макрон наказав готувати план захисту критичної інфраструктури від гібридних атак РФ 18 вересня

Попри намір, Фіцо не прибув на саміт в Україну 18 вересня

Президент Румунії запропонував євродепутата Зігфріда Мурешана на посаду прем'єра 17 вересня

WSJ: Трамп має намір підписати "проєкт Грема" про санкції проти РФ 17 вересня

Послам ЄС презентували проєкт нового санкційного списку проти Росії на 1576 позицій 17 вересня

Сікорський: Україна має бути обережною, обираючи героїв, або ж не дивуйтеся наслідкам 16 вересня

Фон дер Ляєн анонсувала створення Європейської ради безпеки за участю України 16 вересня

Фон дер Ляєн пообіцяла Україні ракети Patriot та спільну з ЄС систему на базі "Фрея" 16 вересня