№21, листопад 2009
Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендував до розгляду в сесійній залі законопроект, яким пропонується скоротити кількість депутатів місцевих рад на 30–150 відсотків. Цей документ зареєстрував ще 2007 року народний депутат Валерій Писаренко (фракція БЮТ).
На його думку, практика рад установлювати максимально дозволену законом чисельність депутатів ускладнює процес ухвалення рішень, призводить до «роздування» апарату рад.
Відповідно до законопроекту загальний склад сільських, селищних, міських, районних у місті, районних, обласних рад залежно від чисельності жителів має становити:
1) до 1 тисячі жителів – від 8 до 10 депутатів включно (за чинним законодавством – 12–15 депутатів)
2) від 1 до 3 тис. – 10–18 депутатів (нині – 16–26)
3) від 3 до 5 тис. – 14–20 депутатів (20–30)
4) від 5 до 20 тис. – 20–24 депутати (30–36)
5) від 20 до 50 тис. – 30–36 депутатів (30–46)
6) від 50 до 100 тис. – 32–38 депутатів (36–50)
7) від 100 до 250 тис. – 36–40 депутатів (40–60)
8) від 250 до 500 тис. – 38–46 депутатів (50–76)
9) від 500 тис. до 1 млн. – 46–50 депутатів (60–90)
10) від 1 до 2 млн. – 50–54 депутати (76–120)
11) понад 2 млн. – 50–60 депутатів (76–150).
Нині, наприклад, у Київраді налічується 120 депутатів (допускається законом до 150). Усього за підсумками останніх виборів (26 березня 2006 р.) мандати депутатів місцевих органів влади отримали 233 тис. 567 осіб, а 1994-го, для порівняння, – 161 тис. 378.
У фахівців є застереження щодо норми, згідно з якою закон набирає чинності з часу його опублікування.
Інший народний депутат від фракції БЮТ Андрій Портнов підготував зміни до Закону «Про статус депутатів місцевих рад», якими визначається поняття «вихід» («невходження») депутата з (до) фракції, наводиться вичерпний перелік підстав, що тягнуть за собою складання депутатських повноважень.
Комітет вніс до порядку денного ВР ще один законопроект, що може вплинути на перебіг наступних виборів до представницьких органів влади. Йдеться про доповнення до Закону «Про політичні партії в Україні», яким регламентується процес об’єднання (шляхом злиття й приєднання) політичних партій.
Автор законопроекту народний депутат Борис Тарасюк (фракція «НУ–НС») ставить за мету активізувати структуризацію вітчизняних партій. Нагадаємо, на позачергових виборах до Верховної Ради 3-відсотковий бар’єр подолали тільки три блоки та дві політичні партії, хоча загалом в Україні наразі зареєстровано 172 партії.
Експерти не погоджуються з тим, що політичну партію, яку створено шляхом злиття двох чи більше політичних суб’єктів, не слід вважати новоутвореною. Очевидно, ця норма покликана забезпечити новоствореним (шляхом об’єднання) партіям участь у найближчих виборах, щодо яких закон передбачає певні обмеження.
Автор: Юрій МИКОЛАЇВ
Архів журналу Віче
|
№5 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Генсек НАТО заявив про нові обіцянки допомоги Україні від союзників
Глава МЗС Естонії: Росія навмисно направляє українські дрони в повітряний простір НАТО
Сибіга: переговори про вступ України в ЄС за всіма кластерами мають відкрити у червні
До України їде Світлана Тихановська, яку МЗС називає представницею Білорусі
МЗС про ідею "асоційованого членства": не можна підміняти справжню мету України
Артем Ляшанов: Ілюзія контролю у світі великих даних
Рютте незадоволений, що лише 6-7 держав Європи активно купують зброю в США для України
НАТО обговорює пропозицію Естонії про військову підтримку України у розмірі 0,25% ВВП
Замена уплотнителя на балконной двери - где заказать в Одессе
Сибіга вперше зустрівся з новою главою МЗС Болгарії і подякував за чітку позицію