№21, листопад 2009
Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендував до розгляду в сесійній залі законопроект, яким пропонується скоротити кількість депутатів місцевих рад на 30–150 відсотків. Цей документ зареєстрував ще 2007 року народний депутат Валерій Писаренко (фракція БЮТ).
На його думку, практика рад установлювати максимально дозволену законом чисельність депутатів ускладнює процес ухвалення рішень, призводить до «роздування» апарату рад.
Відповідно до законопроекту загальний склад сільських, селищних, міських, районних у місті, районних, обласних рад залежно від чисельності жителів має становити:
1) до 1 тисячі жителів – від 8 до 10 депутатів включно (за чинним законодавством – 12–15 депутатів)
2) від 1 до 3 тис. – 10–18 депутатів (нині – 16–26)
3) від 3 до 5 тис. – 14–20 депутатів (20–30)
4) від 5 до 20 тис. – 20–24 депутати (30–36)
5) від 20 до 50 тис. – 30–36 депутатів (30–46)
6) від 50 до 100 тис. – 32–38 депутатів (36–50)
7) від 100 до 250 тис. – 36–40 депутатів (40–60)
8) від 250 до 500 тис. – 38–46 депутатів (50–76)
9) від 500 тис. до 1 млн. – 46–50 депутатів (60–90)
10) від 1 до 2 млн. – 50–54 депутати (76–120)
11) понад 2 млн. – 50–60 депутатів (76–150).
Нині, наприклад, у Київраді налічується 120 депутатів (допускається законом до 150). Усього за підсумками останніх виборів (26 березня 2006 р.) мандати депутатів місцевих органів влади отримали 233 тис. 567 осіб, а 1994-го, для порівняння, – 161 тис. 378.
У фахівців є застереження щодо норми, згідно з якою закон набирає чинності з часу його опублікування.
Інший народний депутат від фракції БЮТ Андрій Портнов підготував зміни до Закону «Про статус депутатів місцевих рад», якими визначається поняття «вихід» («невходження») депутата з (до) фракції, наводиться вичерпний перелік підстав, що тягнуть за собою складання депутатських повноважень.
Комітет вніс до порядку денного ВР ще один законопроект, що може вплинути на перебіг наступних виборів до представницьких органів влади. Йдеться про доповнення до Закону «Про політичні партії в Україні», яким регламентується процес об’єднання (шляхом злиття й приєднання) політичних партій.
Автор законопроекту народний депутат Борис Тарасюк (фракція «НУ–НС») ставить за мету активізувати структуризацію вітчизняних партій. Нагадаємо, на позачергових виборах до Верховної Ради 3-відсотковий бар’єр подолали тільки три блоки та дві політичні партії, хоча загалом в Україні наразі зареєстровано 172 партії.
Експерти не погоджуються з тим, що політичну партію, яку створено шляхом злиття двох чи більше політичних суб’єктів, не слід вважати новоутвореною. Очевидно, ця норма покликана забезпечити новоствореним (шляхом об’єднання) партіям участь у найближчих виборах, щодо яких закон передбачає певні обмеження.
Автор: Юрій МИКОЛАЇВ
Архів журналу Віче
|
№10 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Ігор Стаковиченко: додана вартість та нова географія – головні вектори українського експорту.
Опитування: 75% фінів схвалюють дзвінок їхнього президента Путіну
ЗМІ: у НАТО побоюються, що Трамп відкладе передачу перехоплювачів Україні до виборів у США
У Навроцького відповіли на заклики не запрошувати антиукраїнську партію на Радбез
Мадяр про ідею з Орбаном на чолі ООН: це стало б початком кінця цієї організації
У Литві домовились про запровадження загального призову для молодих чоловіків з 2032 року
Прем’єр Норвегії попросив Financial Times виправити статтю про розмову з Путіним
Де скуштувати суші в Борисполі: 5 місць для смачної вечері
Топографічна зйомка в Києві: чому від неї залежить увесь будівельний проєкт
Прем’єр Нідерландів оголосив про пакет військової допомоги Україні на 500 млн євро