передплата Українською | In English

№21, листопад 2009

Спільне безсилля?

Поділитися:

«Viribus unitis» у перекладі з латини означає «спільними зусиллями». Саме цей принцип лежить в основі діяльності громади міста Чернівців.
Спільними зусиллями влада та громада взялися втілювати в життя амбітний проект «Чернівці-600», присвячений ювілейній даті першої письмової згадки про столицю Буковини. Минуло трохи більше року з часу її відзначення, однак списи навколо фінансування цього проекту ламають і досі. Ще б пак, 74 трудові колективи (а це 14 тисяч робітників та їхніх родин) і численні приватні підприємці за виконані будівельно-ремонтні та реставраційні роботи не можуть і донині отримати чесно зароблені гроші.

Казав пан кожух дам

5 липня 2005 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 2730-ІV «Про заходи щодо підтримки соціально-економічного розвитку міста Чернівці у зв’язку з відзначенням 600-річчя його заснування». Саме в цьому доленосному для громади міста документі йшлося про те, що Кабмін має «передбачити у проектах законів про Держбюджет на 2006–2008 роки» поетапне виділення 150 мільйонів гривень на соціально-економічний розвиток Чернівців. Честь оголосити таку радісну звістку своїм землякам випала одному з авторів цієї постанови тодішньому впливовому народному депутату-«нашоукраїнцю» Віктору Королю.

Щоправда, попри рекомендації парламенту, уряд на чолі з Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко грошей громаді Чернівців у 2005 році так і не виділив. А невдовзі Кабмін змушений був іти у відставку.

Рядок про фінансування заходів з підготовки міста до ювілею нарешті з’явився в головному кошторисі країни лише наступного, 2006, року вже за Прем’єр-міністра Юрія Єханурова. Перший транш у сумі майже 5,5 млн. грн. з обіцяних Чернівцям коштів міський бюджет отримав у квітні 2006-го. До остаточного затвердження у Мінбуджитлокомунгоспі переліку об’єктів, які міська влада пропонувала ремонтувати за рахунок субвенції, отриманих коштів чиновники не чіпали. (Проте до 1 січня 2007 року стовідсотково встигли освоїти всі 52,8 млн. грн. субвенцій з державного бюджету.)

Напевно, тому реконструкцію інженерних мереж на іміджевій для Чернівців вулиці імені Ольги Кобилянської генпідрядник ТОВ «Енерготехнічна компанія» (Київ) розпочав лише 18 жовтня 2006 року. Саме ця вулиця, від ремонту котрої чернівчани потерпали чи не найбільше, – приклад того, до яких катастрофічних наслідків може призвести недотримання даних обіцянок та неузгодженість у діях влади. Кошторисна вартість реконструкції архітектурної перлини старих Чернівців, без врахування 1,5 млн. грн., необхідних для заміни електричних, газових та телефонних мереж, становила 13,5 млн. грн. Відсутність обіцяних коштів значно загальмувала темпи ремонтних робіт. Приміром, якщо спочатку ремонт вказаної вулиці передбачалося завершити вже до 12 квітня 2007 року, то через брак фінансування довелося не тільки переносити строк завершення робіт на червень 2008 року, а й шукати нового підрядника для їх виконання. Щойно уряд припинив фінансування, як київський генпідрядник забрав з міста свою техніку, кинувши напризволяще розриту вулицю. Тож чернівецьким комунальникам довелося в авральному порядку встановлювати дерев’яні тротуари, інакше вона була просто непридатною для пересування пішоходів.

Рука допомоги чи дуля в кишені?

Попри те, що так звані помаранчеві партії на чергових виборах 2006 року як у центрі, так і на місцях здобули більшість, а відтак мали всі шанси сформувати нову урядову команду, яка в питанні фінансування підготовки до ювілею Чернівців продовжила б практику своїх попередників, реальність виявилася іншою.

Наприклад, уже у травні 2006 року ініціатор і автор парламентської постанови застерігав про можливе нецільове використання ще навіть не до кінця отриманих містом коштів для підготовки до ювілею. Найбільше Віктора Короля, за його ж словами, турбувало те, що до переліку зі 106 позицій потрапили пересічні об’єкти, які мали б ремонтувати в робочому порядку, а не за кошти держбюджету. Усе це, на думку народного депутата, могло значно ускладнити подальше отримання коштів, позаяк на ремонт «водостічних труб, вікон чи дахів в окремих будинках» грошей ніхто не виділятиме. Більше того, Віктор Король зізнався, що особисто звернувся до міністра будівництва з клопотанням призупинити фінансування окремих об’єктів.

Забігаючи наперед, зауважмо, що міська рада в боргу перед автором парламентської постанови про виділення Чернівцям коштів не залишилася. На запитання автора матеріалу, чому Віктора Короля немає серед офіційно запрошених на урочисте відзначення 600-річчя Чернівців, радник міського голови Володимир Килинич нервово відповів: у міста не було можливості запросити на святкування ювілею всіх гідних такої честі.

Спорудив пам’ятник собі нерукотворний…

Однак святе місце, як відомо, довго порожнім не буває. Після провалу переговорів щодо формування помаранчевої коаліції й створення замість неї влітку 2006 року коаліції «антикризової» лаври головних лобістів фінансування перед’ювілейних Чернівців перебрали на себе «регіонали». Вже на вересневій зустрічі з міським головою Миколою Федоруком та головою ОДА Володимиром Кулішем новопризначений Перший віце-прем’єр-міністр України Микола Азаров пообіцяв: «Місто отримає належну субвенцію з Держбюджету і в наступному році». Після такого оптимістичного початку, визнавши, що «якісь елементи неефективного використання коштів, можливо, були», але, заперечуючи, що вони «були розкрадені», допомагати місту в отриманні передбачених коштів заходився голова Чернівецької облорганізації Партії регіонів, новообраний депутат-«регіонал» Микола Романюк. (Уряд Віктора Януковича видав розпорядження, яке зменшило обсяг фінансування з 50 до 44 мільйонів гривень. Із переліку об’єктів, які мали ремонтувати за рахунок державного бюджету, було вилучено обласну філармонію.) Тим паче, що, як він сам зізнався, «незалежно від будь-якої політичної приналежності в мене дуже добра співпраця з мером Чернівців і нормальні ділові стосунки з головою ОДА».

Щоправда, «нормальні ділові стосунки» з народним депутатом аж ніяк не завадили голові Чернівецької ОДА Володимиру Кулішу на прес-конференції у травні 2007 року з нагоди річного перебування на посаді заявити: «Отримання додаткової субвенції на здійснення заходів з відзначення 600-річчя Чернівців, а також вчасність проведення тендерних процедур під загрозою зриву». За його словами, це сталося через те, що відповідний перелік об’єктів «досі не узгоджений з Міністерством фінансів». Відтак у червні 2007 року Миколі Романюку довелося таки розкрити журналістам причини, чому місто так і не отримало обіцяних коштів: «З’ясувалося, що в половини об’єктів немає робочої документації. Звичайно, на них коштів не виділятимуть…».

Не простягнули руки допомоги й інші столичні «регіонали»-буковинці, зокрема Михайло Папієв, Іон Попеску. Що завадило, лишається тільки здогадуватися. Бо якось не віриться, що єдине, чим могли посприяти впливові земляки, – це подарувати місту пам’ятник роботи Зураба Церетелі. Цей витвір у Чернівцях дехто охрестив постаментом Яна Табачника самому собі. Очевидно, голова ОДА мав рацію, коли скаржився журналістам, мовляв, у Верховній Раді працюють 18 народних обранців, чиє життя так чи інакше пов’язане з Буковиною, проте, щоб розв’язати актуальні для регіону проблеми, звернутися немає до кого.

Хоч би як там було, а обіцяних на 2007 рік 44 мільйонів гривень на підготовку Чернівців до ювілею місто так і не отримало.

Обіцянки-цяцянки

Після дострокових парламентських виборів 2007 року країна отримала новий уряд. Те, що нову парламентську коаліцію було сформовано на базі БЮТ, а до влади повернулася Юлія Тимошенко, давало підстави сподіватися, що Київ нарешті зглянеться на потребу Чернівців. Головування в найвищому законодавчому органі країни земляка Арсенія Яценюка, який відверто лобіював проект «Чернівці-600», також надихало. Проблемні питання підготовки до ювілею, справді, не тільки стали предметом обговорення на зустрічах міського голови Миколи Федорука з Головою Верховної Ради Арсенієм Яценюком, Першим віце-прем’єр-міністром Олександром Турчиновим та кількома профільними міністрами, а й, як зазначено в поширеному за їх підсумками прес-релізі, «дістали підтримку та порозуміння у керівництва держави».

До слова, голова найбільшої в Чернівецькій обласній раді фракції БЮТ Сільвія Віщук ще в серпні 2008 року переконувала журналістів: у відповідь на звернення голови обласної ради Івана Шилепницького Перший віце-прем’єр-міністр Олександр Турчинов «доручив Мінфіну та Мінрегіонбуду вжити заходів для розв’язання порушених буковинськими депутатами проблем». Проте воза того з місця так і не зрушили.

У травні 2008 року голова Чернівецької ОДА Володимир Куліш сказав журналістам: «Річ не в тому, що в деяких містах, які святкуватимуть скромніші ювілеї, ніж Чернівці, в бюджеті прописано окремі рядки, а Чернівцям, як навмисно, цей рядок викреслено. Це просто ставлення до нас. І краяни повинні це розуміти». За словами Куліша, виходило, що якийсь уже традиційно для влади безіменний недоброзичливець має певні претензії особисто до нього. «Якщо тільки в мені діло, не задовольняє губернатор, то тільки для того, щоб нас почули, готовий навіть поступитися посадою», – зопалу пообіцяв тоді Володимир Куліш.

Проте обіцяної жертви Батьківщина, як невдовзі з’ясувалося, не потребувала. Як запевнив народний депутат Петро Гасюк, в успішно проваленому у Верховній Раді урядовому проекті змін до Державного бюджету 2008 на фінансування ювілею Чернівців й так було закладено 25 мільйонів гривень. До того ж до цієї суми додатково вирішили накинути ще рівно стільки ж. Проте, за словами П. Гасюка, втручання в бюджетний процес секретаріату Президента України, який вніс до сесійної зали альтернативний проект поправок до державного бюджету, не дало змоги Чернівцям отримати обіцяні кошти. Упевнений, що Президент особисто знав, як гостро для Чернівців стоїть питання виділення коштів для підготовки до ювілею. Адже ще влітку 2008 року на прес-конференції в Києві на запитання чернівецьких журналістів про перспективи отримання цих коштів Віктор Ющенко сказав: «У рамках консультацій між секретаріатом Президента й урядом, ми домовилися про те, що на 600-ліття Чернівців сума ця виділяється і, ви знаєте, у змінах до бюджету це фінансування передбачене». Крім того, гарант пообіцяв «усе робити для того, щоб ця позиція, яка, до речі, вже пройшла всі експертні висновки, була підтримана в проекті бюджету і була прийнята». Обіцянка-цяцянка, відомо, кому радість... Катастрофічна липнева повінь 2008 року, яка сталася майже одразу потому, надовго змінила урядові пріоритети щодо фінансування територій.

А віз і нині там...

Стосовно можливості отримати обіцяні кошти хоча б нині, то, наприклад, голова Чернівецької ОДА Володимир Куліш переконаний: «Тут усе залежить від політичної волі. Якщо слідувати букві закону, зокрема, виконувати відповідну постанову Верховної Ради, то гроші мали б надійти. Просто їх треба передбачити під час ухвалення змін до бюджету і записати окремим рядком. Хоча з огляду на фінансову та економічну ситуацію, в якій нині перебуває країна, важко прогнозувати, чи ми дістанемо таку підтримку».

Голова Верховної Ради Володимир Литвин, який свого часу підписував постанову про відзначення 600-річчя заснування Чернівців, сказав журналістам, що особисто його питання про компенсацію недоотриманих до ювілею міста коштів «загнало ледь не у глухий кут», позаяк він вважав проблему давно розв’язаною, до того ж можливість розв’язати її у міської влади насправді була. На його переконання, найкращим виходом із ситуації було б передбачити відповідну суму цільової компенсації у держбюджеті на 2010 рік понад суму тих субвенцій, які плануються місту за формульним розрахунком.

Усе б нічого, і на позитивне розв’язання проблеми справді можна було б бодай сподіватися, якби одразу після прес-конференції Голови парламенту, до автора запитання про заборговану Чернівцям компенсацію не підійшов народний депутат України Василь Шпак. Він просто ошелешив, заявивши, що, мовляв, це питання насправді давно вирішене. Вочевидь схвильований поверненням до старої теми, член парламентського Комітету з питань бюджету зауважив, що роль «ювілейних коштів» мали відіграти, зокрема, перераховані місту 104 мільйони гривень субвенції з державного бюджету на ліквідацію наслідків стихійного лиха. І міський голова Чернівців Микола Федорук нібито з цим погодився. Врешті, обласному бюджету теж накинули мільйонів 100, коли виділяли кошти на подолання наслідків минулорічної повені. То на що насправді пішли всі ці мільйони?

Такі ось незрозумілі дії, «viribus unitis» – спільними зусиллями, від яких постраждали насамперед громадяни, котрі вклали чимало власної праці й нервів, аби місто таки відзначило ювілейну дату свого народження.

Автор: Юрій ЧОРНЕЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата