Бюджет-2010. Манна небесна?

Під час презентації проекту головного фінансового документа країни на 2010 рік в Українському домі Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що на розгляд Верховній Раді пропонується «консервативний бюджет», який має стати найефективнішою антикризовою програмою держави. Стратегічні цілі уряду полягають насамперед у масштабній підтримці реального сектору економіки, запровадженні «радикально нових» міжбюджетних стосунків шляхом перерозподілу 35 мільярдів гривень із центрального бюджету в місцеві та орієнтації на помірні й збалансовані соціальні видатки.

Відсутність повноцінної дискусії, зокрема й у заблокованому парламенті, не дає змоги оцінити реальність виконання цих намірів. Наприклад, чи вдасться за все ще складної економічної ситуації в Україні та світі в повному обсязі отримати заявлені доходи загального фонду бюджету-2010 у розмірі 218,8 мільярда гривень (у поточному році ця цифра менша – 183,6 мільярда). Але в разі прийняття одного з варіантів покращення життя малозабезпечених витрати державного кошторису, за підрахунками заступника міністра фінансів Володимира Матвійчука, збільшаться щонайменше на 40 мільярдів, а щонайбільше – на всі 500. За таких умов важко уявити, як фінансувати вже заплановані Мінфіном видатки загального фонду держбюджету-2010 у розмірі 238,5 мільярда.

На кінець цього року Україна матиме дефіцит бюджету на рівні 5 відсотків, прогнозує Прем’єр-міністр. Що стосується 2010-го, то в проекті  бюджету закладено цифру в 3,97 відсотка. Відповідаючи на критику Президента про необхідність зменшення показника, Юлія Тимошенко навела приклади інших країн, мовляв, у США планують дефіцит розміром 12,5 відсотка, у Великій Британії – до 10, Росії – на 7 відсотків.

Під час презентації проекту бюджету вона зазначила, що уряд використовуватиме Стабілізаційний фонд для відновлення кредитування реального сектору економіки в разі «непрогнозованої» політики Нацбанку. Для цього фінансування фонду збільшується з 20 до 27 мільярдів гривень. На продовження програми з рекапіталізації банків у проекті держбюджету передбачено 50 мільярдів гривень.

Серед інших заходів: фінансування спеціального загальнодержавного фонду енергоефективності та енергозбереження в розмірі 3,2 мільярда гривень. При цьому, як мінімум, 2 мільярди планується отримати від продажу квот на викиди вуглецю в атмосферу відповідно до Кіотського протоколу. Кошти буде спрямовано, зокрема, на будівництво найбільшої в Європі Дністровської гідроакумулювальної електростанції, добудову блоків Хмельницької АЕС, модернізацію та заміну теплових котелень по всій країні. Окрім того, як і в Європі, розпочнеться поступова заміна ламп розжарювання на світлодіодні, що споживають електроенергії на 30 відсотків менше.

На шляху до підвищення енергоефективності уряд робить ставку на розвиток видобутку та використання вугілля. Аргументи: 1 гігакалорія для генерації тепла з газу втричі дорожча, ніж із вугілля. Нині 67 відсотків усіх котелень країни працює саме на природному газі. «Запасів вугілля в Україні вистачить майже на 500 років, водночас дефіцит світових ресурсів нафти та газу відчуватиметься вже через півстоліття», – називає Прем’єр-міністр ще один аргумент для модернізації вугільної галузі.

Задекларований напрям особливої уваги уряду – розвиток аграрного сектору. Нагадавши про те, що нинішнього року Україна вийшла на третє місце у світі за обсягами експорту зерна, Юлія Тимошенко повідомила: державна підтримка АПК, зокрема й через Аграрний фонд, становитиме 25,8 мільярда гривень.

6,5 мільярда гривень планується спрямувати НАК «Нафтогазу» для фінансування різниці в цінах та 440 мільйонів – на забезпечення видатків розвитку, в тому числі пошук нових покладів нафти й газу.

На розвиток дорожнього господарства в 2010 році видатки збільшують майже на 40 відсотків, а на будівництво та реконструкцію аеропортів – майже в 3,5 разу порівняно з 2009 роком (із 978 мільйонів гривень до 3,491 мільярда). Загалом на забезпечення програми підготовки до Євро-2012 заплановано спрямувати 10,1 мільярда гривень.

На 10–30 відсотків збільшується зарплата деяким категоріям бюджетників у вигляді адресних надбавок. Тільки-но економіка стабілізується, обіцяють у Кабміні, їх переведуть в оклади. Зокрема, працівникам охорони здоров’я вперше за 18 років запровадять доплату за вислугу років, учителям закладів освіти всіх рівнів підвищать приблизно на 22 відсотки середньомісячні виплати за стаж, на чверть збільшиться зарплатня працівників бібліотек.

Звісно, напередодні президентських виборів політичні гравці були, як ніколи, прогнозовані в оцінках проекту держбюджету. Міністр фінансів опозиційного уряду Микола Азаров уже заявив, що парламент ніколи не підтримає такого кошторису, бо це не що інше, як «авантюра, афера та абсурд». «Кабмін стабільний лише в невиконанні своїх обіцянок!» – своєрідно похвалив народний депутат виконавчу гілку влади. Натомість голова секретаріату Президента Віра Ульянченко озвучила інформацію про існуючі домовленості двох найбільших фракцій парламенту таки розглядати бюджет.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин висловив сумнів щодо зацікавленості політичних сил затверджувати держбюджет на 2010 рік до проведення президентських виборів. За його словами, деякі кандидати гадають, що після перемоги на виборах вони запропонують власний проект державного кошторису.

Проект бюджету-2010 уже розглянув Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Як виявилося, більшість керівників силових структур не задоволені рівнем фінансування, запропонованим у державному кошторисі. Особливе занепокоєння викликає низький відсоток коштів на бюджети розвитку, адже більшість грошей іде на поточне споживання. Наприклад, виконуючий обов’язки міністра оборони Володимир Іванченко сказав, що мінімальна потреба Збройних Сил становить 19,8 мільярда гривень, а бюджетом-2010 передбачено лише 13 мільярдів. «За таких умов практично повністю буде згорнута бойова підготовка», – зауважив він. Водночас серед позитивних змін керівник міністерства відзначив те, що кошти від реалізації надлишкового майна та об’єктів нерухомості відтепер залишатимуться міністерству. У 2010 році це будуть щонайменше 2 мільярди гривень.

Не краще фінансуватиметься Служба безпеки України. За словами заступника голови відомства Світлани Нєжнової, кошторис наступного року хоч і збільшується порівняно з 2009 роком на 14 відсотків, тобто до 2,3 мільярда гривень, однак це лише третина від мінімальних потреб служби. Тільки 10 відсотків від суми – це поточні витрати, решта – грошове забезпечення та зарплата.

«Від неможливості виконання поставлених завдань їх актуальність не зменшується. Тому якщо самі військові пишуть про можливу руйнацію Збройних Сил, то це потрібно почути», – наголосили члени комітету.

***

На запитання «Віча» відповів заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук,
який безпосередньо брав участь у підготовці соціальної частини проекту держбюджету-2010.

– Володимире Макаровичу, як перерозподілятимуться видатки загального фонду в разі прийняття одного із законопроектів про підвищення соціальних стандартів?

– Проаналізувавши запропоновані народними депутатами законодавчі акти та провівши відповідні розрахунки, ми попередньо погодилися на  компромісний варіант – спробувати додатково віднайти 30 мільярдів гривень на ці потреби. Водночас «найлегший» (тобто з найменшими затратами) законопроект «коштує», як мінімум, 71 мільярд. Звідки взяти ще 40? У разі простого «додавання» до видатків збільшується дефіцит – приблизно до 7–8 відсотків.

У проекті держбюджету урядом запропонована інша концепція: провести індексацію заробітної плати поточного року на 9,7 відсотка (показник грудня 2009-го до грудня 2010 року). Цьогоріч ми не мали можливостей навіть для невеликого збільшення соціальних виплат, не перераховували оклади в державній сфері, держслужбовцям узагалі зменшили їх на 9 відсотків тощо.

– Які економічні підстави є для того, щоб прогнозувати збільшення на 35 мільярдів доходів загального фонду бюджету-2010 проти 2009 року?

– Уже декілька місяців ми спостерігаємо зростання промислового виробництва, збільшення обсягів випуску сільськогосподарської продукції. Очікуємо, що надходження з податку на прибуток до зведеного бюджету становитимуть приблизно 50,5 мільярда гривень. Це на 19 відсотків більше, ніж 2009 року. Показник індексу споживчих цін також свідчить про стабілізацію ситуації. Наприклад, у січні цього року зафіксовано зростання на 1,9 відсотка, тоді як у серпні маємо спад на 0,6 відсотка. Кількість зареєстрованих безробітних у лютому була 906 тисяч, а в серпні – 606 тисяч осіб. Така динаміка дає привід для оптимізму. Нехай навіть і обережного.

Автор: Олексій СИЩУК