Відреставровану дерев'яну церкву в Кутах відкриють на Святого Михаїла

Матеріал «Чому горять дерев’яні церкви?», опублікований у серпневому номері, не залишив байдужими багатьох наших читачів. Так, пенсіонер Петро Заставний, мешканець села Погорільці Золочівського району, розповів «Вічу», як у їхньому селі поруч із побудованою новою церквою зуміли зберегти стару дерев’яну.

Вісім дерев'яних церков України ввійдуть до спадщини ЮНЕСКО

Комісія ІКОМОСУ відібрала вісім об'єктів дерев'яної сакральної архітектури, які в перспективі має бути занесено до історичної спадщини ЮНЕСКО. Для цього українським ученим треба підготувати деякі важливі документи.

– Відтак ми з групою істориків, архітекторів, реставраторів вирушили у відрядження селами Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей, аби обстежити кожну з восьми дерев'яних церков і надати свої рекомендації, – розповів «Вічу» член комісії, історик і дослідник Василь Слободян. – Адже ЮНЕСКО висуває цілу низку вимог: церкви мають бути автентичні, забезпечені системою захисту й пожежогасіння, а також мати хороші під'їзні дороги.

Лише тоді, коли вчені підготують свої рекомендації, а влада й церковна громада виявлять зацікавленість і почнуть утілювати пропозиції, можна буде запрошувати представників ЮНЕСКО на оглядини цих церков.

Усі вісім храмів – діючі, належать до різних православних конфесій, і науковці між ними різниці не роблять. Лише дві церкви в Дрогобичі та в Рогатині є музеями.

– Її доглядають так само, як  нову. У свята там правиться. А молодята полюбляють брати шлюби. Деякі старожили села заповідають, щоб їх по смерті відспівували саме в цій церкві, бо колись їх там хрестили, – зауважив Петро Заставний. – Так, наша родина виконала заповіт моєї тещі Ганни Квасниці, Царство їй Небесне, котра просила, щоб панахида відбулася саме в старій церкві. Турбота про давній храм – це пам’ять про наших прадідів, у яких ми маємо повчитись віри й любові до ближнього.

Приємні новини сповістили з Університету банківської справи НБУ, котрий, як повідомила в серпневому номері «Віча» його ректор Тамара Смовженко, зібрав на реставрацію церкви в селі Кути 217 гривень (через технічну помилку в журналі йшлося про 270 тисяч гривень). Нині повним ходом  тривають роботи з реставрації дерев’яної церкви Св. Михаїла. Студенти  надіслали до редакції фото. На ньому – споруда в риштуваннях.

Іван Кіф’як, директор підприємства, яке відновлює храм, у коментарі «Вічу» розповів: спочатку планували лише перекриття даху, проте після огляду споруди з’ясувалося, що термінової реставрації та укріплення потребують також інші її частини, які відсиріли та прогнили. Майстер переконаний, що допомога кутівській святині від студентства надійшла дуже вчасно, адже церква була в жалюгідному стані і, якби не ІІІ благодійний проект «Аукціон надій», розвалилася б, як і дзвіниця, що стояла поруч. Реставратори ретельно дотримуються всіх технологічних процесів. Це запорука того, що церква  ще довго простоїть і послужить людям. Нині вже перекрили дах колотою ґонтою, виконаною за спецзамовленням. За потреби навіть дерев’яні цвяхи використовували. Балки, які прогнили, міняли на нові,  майстерно «гримуючи» їх під старовину. Усю церкву будівничі просочать антисептичними та протипожежними засобами. Позаяк обсяг робіт виявився більшим від запланованого, майстри, які також перейнялися долею кутівської красуні, частину робіт погодилися виконати за мінімальні суми, а то й безоплатно.

Офіційне відкриття відреставрованої церкви та першого Музею пам’яті заплановано на листопад цього року в день Святого Михаїла – покровителя святині. Кутівчани сподіваються, що відновлений храм змінить життя їхнього села: приїдуть гості, туристи, й, можливо, покращаться під’їзні дороги.

Автор: Лариса Марчук