передплата Українською | In English

№19, жовтень 2009

Модне дозвілля чи згубна звичка?Модне дозвілля чи згубна звичка?

Поділитися:

Нав’язлива реклама пива вже зробила його національним напоєм українців.
На зростання пивного буму, як вважають наркологи, вплинув міф про безпеку пива та його сумнівну користь, а також обсяги продажу, що збільшуються щорік. Людей, котрі приохотилися до пива, дедалі більше. До вживання пива залучають дітей для «підвищення апетиту»,
«рекомендують» вагітним жінкам для покращення лактації тощо. Отже, формується патологічний культ цього напою, а не культура його споживання.


 

Опубліковані дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) за минулий рік шокували навіть спеціалістів: Україна стала абсолютним лідером серед сорока (!) країн Європи за кількістю підлітків 11–15 років, які систематично вживають алкоголь. Загалом близько 40 вісотків наших співвітчизників у віці від 14 до 18 років споживають напої «під градусом», а щоденне розпивання пива серед найбільш юної частини населення за останні чотири роки зросло вдвічі. До того ж міцні напої вже наздоганяють пиво за популярністю.

Учені, котрі досліджують цю проблему, цілком обґрунтовано вважають неправомірним поділ спиртних виробів за ступенем їхнього руйнівного впливу на організм, бо серед них нешкідливих просто немає. Різниця вмісту алкоголю в пиві та горілці не така вже й велика, як вважається. За інформацією Українського інформаційного центру з проблем алкоголю і наркотиків, одна літрова пляшка пива міцністю 5 градусів еквівалентна 125 грамам «зеленого змія».

З кожним роком так званих пивних алкоголіків в Україні в десятки разів більшає. До того ж це далеко не завжди представники «соціального дна». У залежність від пива дедалі частіше потрапляють підлітки й представники середнього класу. Розвивається звикання не лише до напою, а й до його заспокійливої дії (так само людина звикає до снодійних і транквілізаторів). У результаті потреба в пиві стає непереборною, а дози «ліків» постійно мусять зростати…

За висновками медиків на сайті громадського руху «Твереза Україна» (http://www.tvereza.info), шкідливість пива для людського організму очевидна: загибель клітин головного мозку, які, відмираючи, виводяться з організму із сечею, порушення функцій спинного мозку, цироз печінки, гепатит, панкреатит, гастрит, ураження зорового й слухового аналізаторів, імпотенція. Найбільш руйнівний наслідок споживання пива – синдром «пивного серця». Вуглекислий газ, яким насичене пиво, потрапляючи в організм, швидко переповнює кровоносні судини, що призводить до розширення меж серця. Це також одна з причин синдрому «капронової панчохи», коли серце провисає, стає в’ялим і погано качає кров.

Потужна реклама все це залишає за кадром. А на екрані та плакатах – молоді, здорові, «просунуті» красуні та красунчики ласують «цілющим пінним напоєм». За неофіційною статистикою, понад 70 відсотків українських дітей уперше куштують алкоголь із рук своїх батьків. І хоча цей факт замовчується, кожен із нас зможе пригадати або пережитий досвід, або власні спостереження.

 

 

 

 

Розв’язати проблему підліткового пияцтва в Україні зможе лише жорсткіше законодавче обмеження продажу пива й слабоалкогольних напоїв, що, зокрема, передбачає прирівнювання цього виду продукції до алкоголю. Таку думку не раз висловлювали депутати від Партії регіонів, НУ–НС, Блоку Литвина та БЮТ. Представники останнього втілили свої заклики в законопроекті № 1171 від 11.12.2007 «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (щодо обмеження споживання і продажу слабоалкогольних напоїв)». Документ визначає поняття «слабоалкогольні напої» і водночас, нарівні з пивом та алкоголем, забороняє їхнє вживання у громадському транспорті, на території дитячих майданчиків, у навчальних, освітньо-виховних закладах, закладах охорони здоров’я, інших установах. Також обмежуються місця продажу згаданої продукції. Про наслідки ухвалення проекту йдеться в пояснювальній записці до нього: «зниження рівня масового споживання населенням України, зокрема молоддю, слабоалкогольних напоїв, що сприятиме підвищенню рівня морального, духовного та фізичного здоров’я суспільства».

На переконання заступника Голови Верховної Ради – співавтора проекту М. Томенка, така законодавча ініціатива визначить правила продажу й вживання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також дасть можливість насамперед місцевій владі впливати на кричущі ситуації, які складаються в місцях масового відпочинку людей.

Ідея – чудова і, найголовніше, на часі. Проте однією лише ідеєю в таких справах, як законодавче регулювання, не обійтися.

Позитивним аспектом законопроекту є конкретне визначення місць, де забороняється споживання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів, із корисністю чого не можна не погодитися. Він передбачає заборонити неповнолітнім особам торгувати згаданими напоями й виробами, а також  продаж їх особам, які не досягли 18 років, у місцях, чітко визначених цим документом. Окрім того, «продавець має право вимагати в покупця… документ, що засвідчує його вік, якщо в першого виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку». Виникає запитання: а чому б не зобов’язати продавця вимагати необхідні документи, покладаючи водночас відповідальність і на нього? Бо формулювання «має право» лише виправдовує його перед неповнолітнім покупцем. Окрім того, законодавець не є послідовним, бо не пропонує альтернативних заходів щодо культивування здорового способу життя та формування культури вживання алкогольних напоїв.

Недоопрацьовано законопроект і в частині механізму його застосування та санкцій. А без цього навіть найшляхетніша законодавча ініціатива перетворюється на порожній звук. Згадаймо хоча б про нещодавно впроваджену заборону куріння в громадських місцях. Адже так і не вироблено дієвого механізму застосування норм про заборону куріння. Відсутність поняття «громадське місце» й прямої вказівки на орган, що повинен стежити за дотриманням норм, а також дивні до смішного санкції нівелювали обов’язковість виконання закону. Схожу ситуацію матимемо й стосовно законопроекту № 1171, який, до речі, вже протягом шести місяців так і не прийнято в другому читанні та в цілому, бо він усе ще перебуває на розгляді Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики. Наразі до нього внесено понад 40 поправок.

Відповідно до статті 22 Закону «Про рекламу» з 1 січня 2010 року буде заборонено рекламу алкоголю й тютюну у друкованих ЗМІ, окрім спеціалізованих видань. На черзі – ухвалення законопроекту М. Томенка у співавторстві з народним депутатом А. Шевченком «Про внесення зміни до Закону «Про рекламу» № 1014-2 від 23.04.2008. Зміни стосуються тієї ж таки статті 22 чинного закону, у яких ідеться про повну заборону рекламування пива носіями зовнішньої реклами та обмеження такої реклами на телебаченні. Законопроектом пропонується поширити дію заборон, передбачених статтею 22 Закону «Про рекламу», на рекламу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, пива та напоїв, які виготовляються на його основі, зокрема заборону рекламувати знаки для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, продавати товари з використанням цих знаків тощо.

Водночас внесено ще декілька законопроектів, спрямованих на обмеження пивної вакханалії. Вони також розглядаються профільним Комітетом з питань податкової та митної політики. Це проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо встановлення територіальних обмежень продажу пива та алкогольних напоїв)» від 09.07.2008 № 2735. Альтернативний документ щодо обмежень продажу пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв від 16.09.2008 № 2735-1. І, нарешті, проект закону «Про заходи обмеження роздрібної торгівлі і споживання пива, вміст етилового спирту в якому більше 0,5 відсотка, та слабоалкогольних напоїв» від 11.06.2009 № 4653.

 

 

 

 

 

 

За словами директора Українського медичного та моніторингового центру з алкоголю та наркотиків МОЗ А. Вієвського, нині в країні 1 відсоток дітей 12–13 років щодня вживають алкогольні напої. Ці дані не раз процитовано різними засобами масової інформації протягом останніх кількох місяців.

Коли ж редакція «Віча» звернулася до пана Вієвського через прес-службу МОЗ із проханням конкретизувати ситуацію й відповісти на декілька запитань, то мала певні труднощі. При цьому одержала електронну копію відповіді головного позаштатного нарколога МОЗ на звернення народного депутата Я. Джоджика, однопартійця по Українській народній партії іншого народного обранця – О. Слободяна, почесного президента компанії «Оболонь». До слова, чи не тому пан Джоджик не раз захищав пивоварів у парламенті, наголошуючи на цьогорічних «збитках» пивзаводів? Отже, можливо, від пана Вієвського він отримав саме ту відповідь, на яку очікував? Проте економічна криза й збільшення податків – далеко не головна причина скорочення кількості українських пивних виробників.

У відповіді лікаря депутату йдеться, що «не існує окремого медичного діагнозу «пивний алкоголізм». Більше того, виявляється, термін «алкоголізм» у сучасному світі нині не є чітким поняттям: у Міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10), чинній в Україні та переважній частині Європи, залежність від пива або горілки не виокремлено.

Отже, європейська медична спільнота наразі навіть не визнає алкогольну залежність окремою хворобою через «невелику дослідженість теми виникнення алкогольної залежності у зв’язку зі зловживанням».

Як у такому разі розуміти рішення 28-ї сесії ВООЗ 1975 року, яке проголосило алкоголь провідним наркотиком у сучасному світі? Або визначення терміна «алкоголізм» як «первинного, хронічного захворювання, що характеризується порушенням контролю над уживанням спиртного, пристрастю до алкоголю, його споживанням, незважаючи на негативні наслідки і викривлення мислення» в журналі Американської медичної асоціації (Journal of the American Medical Association)? Відомі широкому загалу книги видатного хірурга сучасності Ф. Углова, лекції професора В. Жданова, наукові дослідження інших учених також доводять брехливість міфу про безпечність і корисність пива та інших слабоалкогольних напоїв. Ці джерела не можна запідозрити в заангажованості чи лобіюванні «антиалкогольної кампанії» з корисливих мотивів.

 

 

 

 

Головний психіатр-нарколог Київської області, заслужений лікар Г. Зільберблат наполягає на тому, що німецькі психіатри ще у ХІХ столітті запровадили термін «пивний алкоголізм» й описали наслідки останнього. На відміну від досвідченого лікаря як медичне, так і законодавче прирівнювання пива до алкоголю зовсім не викликає оптимізму в людей, причетних до пивного бізнесу. Тому з ранку до ночі нам усім навіюється, що «пиво там, де успіх», що воно «об’єднує друзів», «робить справжніми чоловіками». У «групі підтримки» – відомі спортсмени та інші кумири.

На щастя, лист лікаря Вієвського все ж вселяє надію таким формулюванням: «Факти свідчать проти агресивної рекламної кампанії, спрямованої на молодь, що спричиняє закономірну стурбованість суспільства й аргументацію публікацій на тему «пивного алкоголізму». Переважна більшість цивілізованих країн світу мають базовий закон про алкоголь або Основи законодавства стосовно державної політики щодо алкоголю. Відсутність структурованої державної політики щодо впливового чинника, яким є алкоголь, призводить до випадкових необдуманих рішень стосовно алкогольної ситуації замість обговорення механізмів реального впливу на споживання алкогольних напоїв молоддю».

Поки Верховна Рада роздумує, чи прирівнювати пиво до алкогольних напоїв, українці дедалі глибше занурюються в стан побутового алкоголізму, і не лише горілчаного. Апологети протиалкогольного руху звинувачують у цьому рекламу, наполягаючи на її забороні. Виробники-пивовари стверджують: «корінь зла» – в убогості дозвілля більшої частини населення й відсутності соціальної культури... Мабуть, тут має рацію кожен по-своєму. А тим часом дорослі й підлітки п’ють пиво дорогою додому, у транспорті, на вулиці, «для підтримки розмови» під час зустрічі, переглядаючи телевізор, дегустують і порівнюють смакові й хмільні властивості різних сортів тощо.

Цілком можливо, що згадані законопроекти буде ухвалено. Звичайно, за умови, якщо свої інтереси не почнуть активно лобіювати виробники пива й слабоалкогольних напоїв. Щоправда, у разі позитивного результату доведеться врегулювати ще чимало спірних питань. Більше того, важливо подумати, чи розв’яже проблему підліткового алкоголізму однобокий підхід у вигляді законодавчих обмежень із сумнівним механізмом правозастосування без культивування здорового способу життя. Бо якщо молоде покоління й почне менше вживати пиво, то чи не захоче воно перейти на інші, не менш загрозливі способи «розслабитися»?

А ще викликає підозри те, чому останнім часом парламентарії захопилися різними заборонами? Часто необдумано й поспіхом виписані в законодавчих нормах, вони швидше нагадують гучні гасла, а не дієві кроки до покращення якості життя. Можливо, все це пояснюється наближенням передвиборної кампанії, напередодні якої політики так потребують популярності…

Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

ЄС висунув ультиматум Джонсону: у вас 12 днів, покажіть Brexit-план або це кінець Вчора, 18 вересня

ВР ратифікувала зміни до угоди з Туреччиною про стягнення податків Вчора, 18 вересня

Зеленський не планує візит на саміт НАТО у грудні – не передбачено форматом Вчора, 18 вересня

Міністр Пристайко вже дав згоду на формулу Штайнмаєра на зустрічі 2 вересня Вчора, 18 вересня

Фаріон: «Слуги» будуть валити все, що пов'язане з ростом українського духу Вчора, 18 вересня

ЄС профінансував ремонт дитсадків і лікарень у Маріуполі, Мелітополі та Приморську 17 вересня

Новини 17 вересня: касові апарати, арешт нерухомості "Кузні на Рибальському", ринок землі 17 вересня

Став відомий склад нової делегації України в ПАРЄ 17 вересня

Лагард стане головою Європейського центробанку 17 вересня

ЄС очікує невідкладного розслідування серії нападів на Гонтареву 17 вересня