передплата Українською | In English

№17, вересень 2009

Європа готує «сани» влітку

Поділитися:

Посилення енергетичної безпеки стане одним із найголовніших пріоритетів європейської політики найближчими роками

«Ми повинні сподіватися на краще, але й бути готовими до найгіршого. Європа має запам’ятати уроки кризи й зробити все, щоб її громадяни ніколи не залишилися в холоді».
Це твердження голови Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу підкріплене ділом, точніше, документом – докладним аналізом січневої зупинки газопостачання до Європейського Союзу та рекомендаціями експертів комісії, які цілком припускають можливість повторення інциденту. Зазначається, що нині ЄС малозахищений не лише від торгових суперечок України та Росії, а й від ризику аварій чи технічних несправностей на магістральних газопроводах.

 

А загалом блакитне паливо – це чверть енергопостачань у ЄС. Більш як половина цього газу (58 відсотків) надходить із зовнішніх джерел. Із них 42 відсотки – з Росії, 80 відсотків – транзитом через Україну. Однак, за оцінками експертів, до 2020 року Європейський Союз імпортуватиме вже понад 80 відсотків газу.

У «групі ризику», зокрема, 8 нових країн–членів ЄС зі Східної Європи, залежність яких від імпортованого російського газу становить у середньому 77 відсотків. Чим не привід заздалегідь подбати про власну безпеку?

За висновками Єврокомісії, нинішня система раннього попередження на рівні ЄС неефективна в боротьбі з раптовою кризою. Головна перепона для розуміння ситуації та прийняття необхідних рішень як урядами, так і гравцями на внутрішньому ринку – брак прозорості та доступу до актуальної інформації про попит, поставки та зберігання блакитного палива.

Відсутні скоординовані сценарії для розв’язання проблем під час екстремальних ситуацій, зокрема регіональна та загальноєесівська оцінка ризиків і стану ринку (хто є головними споживачами блакитного палива, які об’єми альтернативних ресурсів можуть бути залучені, дані про резерви газосховищ тощо).

Під час січневої кризи 2009 року стала очевидною важливість наявності достатньої інфраструктури та доступу до різнотипних джерел енергії. Це дало змогу частині країн пом’якшити наслідки закриття російського газового вентиля. Наприклад, було збільшено постачання скрапленого нафтового й природного газу до Італії, Франції та Греції, імпорт блакитного палива через Норвегію та магістральний газопровід Ямал для Польщі, Чехії та Німеччини. Позитивно завершилися переговори про додаткові поставки газу з Лівії до Італії, активізувалася прикордонна торгівля всередині ЄС, зокрема між Австрією та Угорщиною.

Найсерйозніше постраждала Болгарія, в якої не було можливостей ані альтернативного імпорту, ані збільшення власного видобутку блакитного палива. Велика Британія та Нідерланди через технічні складнощі не змогли допомогти потерпілим районам: транспортувати потрібні об’єми газу наявними газопроводами.

Саме тому, зазначають експерти, Євросоюз має віднайти шляхи сприяння інвестиціям для поліпшення такої інфраструктури в нашому регіоні. Як один із варіантів розглядається проект нової європейської магістральної системи (NETS), яка об’єднала б операторів транспортування газу Центральної та Східної Європи.

На переконання комісара ЄС з питань енергетики Андріаса Пієбалгса, давно назріла потреба в єдиних стандартах для надійності газопостачання. Саме з цією метою Європейська комісія нещодавно затвердила нову регуляцію (regulation) для поліпшення газопостачання в межах внутрішнього ринку Євросоюзу. Передбачається, що всі країни-члени та гравці на газових ринках цих країн вживатимуть скоординованих заходів для завчасного запобігання та пом’якшення наслідків потенційних перебоїв у транспортуванні газу.

Одним із важливих інструментів, підтриманих, зокрема, Австрією, Данією, Францією, Ірландією та Великою Британією, є довготермінове планування. Його мета – визначити розміри споживання блакитного палива на 5–10 років і  створити проекти розвитку газової інфраструктури для задоволення цього попиту. 

Зокрема, нова регуляція закликає членів Євросоюзу розробити плани швидкого реагування та створити спільний індикатор (Major Supply Disruption) для визначення серйозності збою в поставках. Попередньо встановлено, що ознакою такої серйозності вважатимуть велике порушення енергопостачання (тобто втрату 20 відсотків газового імпорту з третіх країн протягом 8 тижнів). Упродовж 14-денної кризи в січні 2009 року постачання зменшилося на 28 відсотків.

Водночас автори документа зазначають, що скоординована відповідь співдружності може знадобитися значно раніше й за наявності менших проблем. Саме тому для будь-якої країни ЄС передбачено можливість адресувати до Єврокомісії запит щодо узгоджених заходів. Це робитиметься в разі, якщо зі зменшенням постачання газу буде неможливо впоратися на національному рівні.

На порядку денному – формування компетентних органів у всіх країнах ЄС, що моніторитимуть стан газопостачань, оцінюватимуть ризики й розроблятимуть превентивні плани дій. Міждержавна співпраця під час можливої кризи здійснюватиметься, зокрема, в рамках Координаційної групи щодо газопостачань.

Запропоновані в документі заходи підтримуються Європейським планом відновлення економіки, що надає додаткові можливості й стимули для інвестицій у нові транскордонні енергосистеми, розширення коридорів для імпорту та збільшення потужностей реверсних потоків і газосховищ. Загальний висновок такий: збереження енергії та використання альтернативних джерел мають розглядатися як основні запобіжні заходи під час можливої дестабілізації постачання.

 

Підготував Олексій СИЩУК.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

«Оцінювальная мафія» збирає гроші для просування законопроекту № 2047 Вчора, 14 жовтня

Могеріні назвала задовільними плани Києва щодо Донбасу і реформ Вчора, 14 жовтня

У Жеваго заявили, що жодних "юридичних повідомлень" він не отримував Вчора, 14 жовтня

Новини 11 жовтня: про іноземців на ринку землі, нову посаду Вітренка, тіньову економіку 12 жовтня

Зеленський підписав один з ключових законів для "промислового безвізу" з ЄС 11 жовтня

ЄС обговорить відповідь на дії Туреччини в Сирії, можливі санкції 11 жовтня

Розкрадання мільйонів з "Укрзалізниці": Суд заарештував майно екс-депутата Іщенка 11 жовтня

Прем’єри Ірландії і Британії заявили про позитив щодо Brexit: угода можлива до 31 жовтня 11 жовтня

Фаріон: Українці програють через те, що постійно орієнтуються на чужинця 11 жовтня

Болгарія підписала угоду з Грецією для скорочення повної газової залежності від РФ 10 жовтня