передплата Українською | In English

№17, вересень 2009

емля має бути засобом виробництва, а не предметом спекуляцій»емля має бути засобом виробництва, а не предметом спекуляцій»

Поділитися:

У цьому впевнений Андрій Мазур, голова держадміністрації Броварського району на Київщині

Представник нової генерації управлінців, до речі, один із наймолодших в Україні керівників виконавчої влади, він не новачок у системі державної служби. З його ім’ям пов’язаний розвиток двох державних підприємств: «Зал офіційних делегацій аеропорту «Бориспіль» і сам Міжнародний аеропорт «Бориспіль». На перше з них двадцятирічного Андрія Мазура запросили на посаду інженера дванадцять років тому, коли ще навчався в університеті цивільної авіації. А вже через шість років очолив це спеціалізоване держпідприємство, від злагодженої роботи якого (а це зустрічі і проводи високих зарубіжних гостей) залежить, зокрема, й міжнародний імідж нашої держави. Тоді це було збиткове підприємство, яке мало борги, потребувало ремонту. Невдовзі під керівництвом Мазура колектив став міцно на ноги, почали заробляти чималі кошти, погасили борги, придбали сучасне устаткування.

Очоливши 2006 року Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Андрій Миколайович переконав владні структури різних рівнів у необхідності розширення «повітряних воріт» України, а відтак отримав дозвіл на виділення землі, де нині будують стоянку для літаків. Зводиться і новий термінальний комплекс «D», будівництво якого теж було започатковано його управлінською командою. Успішною стала робота Андрія Мазура і на посаді першого заступника голови Бориспільської районної державної адміністрації.

Ось уже кілька місяців він обіймає посаду керівника виконавчої влади Броварського району. Здавалося б, що можна зробити за такий короткий час? Передусім, як розповідає Андрій Мазур, розпочав з докладного вивчення соціально-економічної ситуації в районі, побував у всіх селах, познайомився з сільськими й селищними головами, депутатами, керівниками підприємств, фермерами, директорами шкіл, завідувачами дитсадків тощо. І визначив низку проблем, які районна виконавча влада має оперативно і в стислі терміни розв’язати. З них чи не найголовніша в аграрному секторі: зі 150 зареєстрованих фермерських господарств реально працюють лише 74. Землі інших заростають бур’янами. Андрій Мазур каже, що здогадується, в чому причина: дорогу пристоличну земельку ці горе-фермери оформили на себе не заради нелегких хліборобських буднів, а задля наживи від перепродажу чималих наділів. А тому зініціював створення робочої групи з представників районної влади, правоохоронних органів, контролювальних державних відомств, які розпочали інвентаризацію землі. «Намагатимемося повертати цю землю у володіння району і надавати справжнім сільськогосподарським виробникам, які оброблятимуть її, вирощуватимуть урожаї, сплачуватимуть податки, створюватимуть робочі місця на селі, – розмірковує молодий керівник пристоличного регіону. – Земля має бути засобом виробництва, а не предметом спекуляцій».

Андрій Миколайович різко розкритикував і бездіяльність профільних управлінь райдержадміністрації – аграрного й земельних ресурсів, заявивши, що домагатиметься від них серйозних кадрових змін. Тож очільник району  вже звернувся з відповідними пропозиціями до Держкомзему, бо земельні проблеми на Броварщині не обмежуються тільки фіктивними фермерськими господарствами. За словами Андрія Мазура, на сьогодні в районі близько п’яти тисяч державних актів на земельні паї не видано саме тим людям, які мають на це законне право. Здебільшого працівникам соціальної сфери на селі. «З 20 осіб, які приходять до мене на прийом, – каже керівник району, – 18 скаржаться на нерозв’язані земельні проблеми: не можуть отримати відповідних документів, добитися чиновницького підпису, подекуди на одну ділянку видано по декілька актів. Ось вам результат роботи управління земельних ресурсів. А я хочу, щоб у всіх управліннях і відділах працювали досвідчені чесні професіонали, адже за всі проблеми в районі передовсім спитають з мене, керівника виконавчої влади».

З ініціативи нового голови Броварської РДА створюють ще одну робочу групу фахівців, які наводитимуть лад у сфері використання надр. На території району великі поклади піску, працює безліч земснарядів від фірм і фірмочок, що намивають і продають дефіцитний будматеріал. Деякі роблять це нелегально. «Якщо цей хаос подолати, навести порядок, то район зможе на видобуванні піску непогано заробляти. У нас є навіть спеціалізоване комунальне підприємство, яке, на жаль, працює вкрай неефективно. Чому? Наразі лише здогадуюся. Узагалі, був вражений фактом, що наш завод залізобетонних конструкцій завозить пісок зі Славутича, це ж ненормально. Як ненормально й те, що деякі фірми, які видобувають і продають місцевий пісок, офіційно зареєстровані не в нашому районі. Логічно й справедливо було б по-іншому. Якщо продаєте наш пісок, то й сплачуйте податки в наш бюджет», – вважає Андрій Миколайович.

На інвентаризацію в Броварському районі чекають і бігборди. За підрахунками голови РДА, вони щорічно можуть приносити в районний  бюджет до 2,5 мільйона гривень. Водночас комунальне підприємство, яке ними опікується, спромоглося заробити лише 8 тисяч гривень. «Таке підприємство або працюватиме сумлінно, або воно взагалі не потрібне, – заявив Андрій Мазур. – Я, проїхавши територією району, приглядався, зокрема, й до бігбордів. Пошарпані, деякі погнуті, поламані, а це теж обличчя району. Запитую, кому належить той чи інший бігборд, хто давав дозвіл на його встановлення. Ніхто нічого не знає… Райдержадміністрація дала час на впорядкування документації і приведення цих щитів у належний стан.  Згодом проведемо рейд по всьому району і незаконно встановлені бігборди просто зрізатимемо».

Пошук джерел наповнення бюджету – одне з головних завдань виконавчої влади. Для адміністрації Броварського району це ще й гостра необхідність. Скажімо, у райцентрі будується одна з кращих в Україні поліклінік. Однак уже існує заборгованість перед будівельниками. А щоб до зими встигнути під’єднати усі комунікації, увімкнути опалення, треба вже тепер щонайменше 10 мільйонів гривень. Загалом на завершення усіх робіт, закупівлю сучасного обладнання необхідно 60 мільйонів гривень. «Отже, й інвесторів шукатимемо, і державну допомогу проситимемо, але справу треба  довести до завершення», – переконаний керівник виконавчої влади.

Після поліклініки на черзі сміттєпереробний завод. Район його теж украй потребує. Нині сміття вивозять на спеціалізоване підприємство «Десна-2». «Але ще років два-три і район потоне в стихійних сміттєзвалищах, – продовжує розмірковувати Андрій Мазур. – Звісно, громади деяких сіл не схвалюють спорудження на території району такого підприємства. Доведеться вести перемовини з ними, переконувати в безпечності сучасних технологій. Адже в західних країнах такі заводи працюють навіть у містах. Думаю, що й створення сотні нових робочих місць для будь-якого села – теж аргумент. Крім цього завод зможе, наприклад, виробляти електроенергію для навколишніх населених пунктів. Сподіваюся, що люди нас підтримають. Сьогодні інвестор готує вже необхідну технологію, згодом зробимо відповідні санітарно-екологічні висновки. Переконаний, що над питанням облаштування територій селищ і сіл слід працювати не два рази на рік, коли оголошують місячники проведення благоустрою, а постійно, бо це не лише обличчя села, а й оцінка роботи сільського, селищного голів, їхній авторитет. Це своєрідний тест для господаря. Загалом прагну налагодити нормальну взаємодію районної гілки виконавчої влади з місцевими органами самоврядування, сільськими й селищними головами, депутатами. З ними вже домовилися, що все робитимемо відкрито, гласно, особливо в земельних відносинах. Якщо виділення землі під якесь виробництво ініціює районна адміністрація, то ми обов’язково радитимемося з депутатським корпусом конкретних територіальних громад. А вони – з нами. То раніше район жив за рахунок земельних ресурсів, тепер ці ресурси обмежені, тож слід думати про щось продуктивніше, ніж перепродаж ділянок, як це було досі. Треба, щоб наша Броварщина зацікавила справжніх інвесторів, з надійними й реальними проектами. Багато земельних угідь уже переоформлено, продано, то не ті були інвестори, які могли сплачувати податки, наповнювати бюджети, створювати робочі місця, розвивати виробництво, промисловість. Деякі з них, щоправда, допомагали селам, давали певні кошти на соціальну сферу, розвиток інфраструктури, але – це крапля в морі. Звісно, тепер не все можна повернути, бо вони вже й державні акти мають на свої земельні ділянки. Та все-таки шукатимемо методи регулювання цих відносин. Наприклад, якщо підприємство працює в районі, володіє тут землею, то проситимемо, щоб воно офіційно в нас зареєструвалося, платило податки, допомагало розвивати населені пункти, де живуть його працівники, чиїми ресурсами воно користується».

Прикладом налагодження співпраці нового голови району з сільськими громадами є його активна участь у роботі оргкомітету з проведення в селі Зазим’я першого Міжнародного сільського марафону, який з ініціативи сільського голови Людмили Спичак відбувається у ці вересневі дні. Андрій Миколайович не лише підтримав ідею керівника самоврядної громади, а й усіляко сприяв в організації заходу, покликаного рекламувати та популяризувати край. А ще голова району з перших днів перебування на посаді звернувся до районних зв’язківців із вимогою відновити в селах проводове радіомовлення. Не лише з метою доступу людей до інформації про життя-буття району, а й тому, що радіоточка й сьогодні залишається одним із елементів національної безпеки, засобом найдоступнішого й найоперативнішого оповіщення населення у сільській місцевості.

На запитання про стосунки районної влади з представниками місцевого бізнесу Андрій Миколайович відповів: «Бізнес, зважаючи, зокрема, й на економічну кризу, підтримуватиму всіляко. Хай він працює, не збавляючи темпів, для підприємців у нас лише зелене світло, але тільки в рамках закону. Інвестор повинен вкладати кошти не в хабарі, а в інвестиційні проекти, податки, зарплати для працівників, допомагати соціальній сфері свого населеного пункту, якщо останнє обумовлено інвестиційними угодами».

Автор: Віра ТКАЧЕНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Нардеп не задекларував будинок на Трухановому острові — Bihus.info Сьогодні, 23 жовтня

"Від заяви Зеленського залежить все": Тейлор засвідчив у справі імпічменту Трампу Сьогодні, 23 жовтня

Кабмін запровадив 2% мито на імпорт електроенергії з РФ — Герус Вчора, 22 жовтня

В Київській академії мистецтв викрили шахраїв. Збирали кошти на «батьківські фонди» Вчора, 22 жовтня

Ще один виробник сигарет відкликає 350 мільйонів сплаченого акцизу Вчора, 22 жовтня

СБУ затримала ексзаступника міністра економіки: підозрює у держзраді Вчора, 22 жовтня

Як Кравцов з компанією планують роздерибанити 100 млн доларів Вчора, 22 жовтня

В уряді озвучили консервативний та оптимістичний прогноз зростання ВВП у 2020 році Вчора, 22 жовтня

Євродепутат: Зеленський концентрує владу і це дуже страшно Вчора, 22 жовтня

Новини 21 жовтня: IPO Укрпошти, арешт рахунків "Укргазвидобування", місія МВФ Вчора, 22 жовтня