№17, вересень 2009

Розвиваються всупереч бюджетним перепонамРозвиваються всупереч бюджетним перепонам

Прилуки – не найбільше місто на Чернігівщині, однак за рівнем соціально-економічного розвитку є беззаперечним лідером. Тут сконцентровано близько третини виробничих потужностей регіону, а обласний бюджет більш ніж наполовину наповнюється коштом Прилук. Загалом місто над мальовничим Удаєм щорічно перераховує до бюджетів усіх рівнів понад 1 млрд. гривень.
Дивина, але Прилукам бракує коштів навіть на утримання закладів бюджетної сфери. Таку ситуацію спричиняє недосконалий Бюджетний кодекс, за яким нині живуть місцеві громади.

– З одного боку, місто перераховує до держбюджету великі гроші, а з другого – ми змушені вдаватися до позичок, аби забезпечити зарплату в бюджетній сфері, закупити медикаменти й продукти харчування, сплатити за енергоносії. Цього року вже взяли понад сорок позичок. У попередні роки для покриття дефіциту отримували дотації з обласного бюджету: 2008-го – понад 8 млн., 2007-го – 10,5 млн. гривень, – зазначив Прилуцький міський голова Юрій БЕРКУТ.

Оскільки 85–87 відсотків бюджету громади становлять надходження від податку з доходів фізичних осіб, це спонукає місцеве керівництво приділяти якомога більше уваги проблемі зайнятості населення. Хоча криза й боляче вдарила по всіх ланках економіки, однак не всюди наслідки були такі катастрофічні, як, скажімо, у будівельній галузі. Прилуки належать до тих небагатьох міст, де антикризові заходи дали неабиякий ефект. За підсумками першого півріччя рівень падіння промислового виробництва порівняно з аналогічним періодом 2008 року тут становив близько 7 відсотків, тоді як у Чернігівській області – 18,3, а загалом по країні – 31,1.

Найбільшим платником податків у Прилуках є «Тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки», яка минулого року перерахувала до бюджетів усіх рівнів 804,9 млн. гривень. Заробітна плата на тютюновій фабриці не лише найвища в місті, а й одна з найвищих в Україні. Незважаючи на те, що зростання з 1 травня акцизного збору негативно вплинуло на ринок тютюнових виробів, компанія не відмовилася від планів розвитку: у серпні тут запустили у виробництво нову марку цигарок.

До бюджетоутворювальних підприємств Прилук належать НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта» (видобуток нафти й газу) та Управління бурових робіт. Загалом промисловий комплекс міста налічує 25 різногалузевих підприємств, третина з них – з іноземними інвестиціями. За цим показником Прилуки традиційно посідають перше місце на Придесенні: в економіку міста залучено 44 млн. доларів США (близько 740 доларів на одного мешканця).

– Порівняно з попереднім роком кількість безробітних у місті все ж таки зросла з 3,43 відсотка (І півріччя 2008 року) до 5,21 відсотка на початок 2009 року: більшість підприємств удалися до скорочення штатів, аби залишитись на плаву в цей нелегкий час. А ось завод «Керамік-Прилуки» фактично не працює з листопада минулого року – вироблену цеглу він збував переважно в Києві, доки там велося масштабне будівництво. Завод «Білкозин» (єдине в Україні підприємство з виготовлення штучних оболонок для ковбасних виробів. – Авт.) хоча й працює стабільно, однак зарплати тут невисокі, до того ж виплачуються зі значними затримками. Через це на заводі виник конфлікт між колективом та адміністрацією, уладнати який нині намагається спеціальна комісія. Наразі ситуація на ринку праці має тенденцію до покращення: рівень безробіття за І півріччя становив 4,2 відсотка, – розповідає Ю. Беркут.

За словами Прилуцького міського голови, влада всіляко сприяє втіленню в життя нових проектів, що забезпечують створення робочих місць. Ідеться, зокрема, про плани будівництва великого логістичного центру, включення Прилук до одного з міжнародних транспортних коридорів, адже в місті розташований унікальний військовий аеродром, на якому раніше базувалися стратегічні бомбардувальники
ТУ-160. Планується також звести коштом шведських інвесторів завод із переробки твердих побутових відходів, де вироблятиметься й біогаз, котрий можна буде використовувати для потреб міста. Цю ідею обговорили на нараді з іноземними інвесторами в апараті Верховної Ради України за участю Голови парламенту Володимира Литвина.

Техніку для вивезення твердих побутових відходів Прилуки вже отримали в рамках реалізації проекту ТАСІS «Сталий місцевий розвиток в Україні», за яким загалом передбачається фінансова допомога місту в розмірі понад 3 млн. євро. Другим напрямом програми є модернізація системи тепловодопостачання: буде замінено труби, установлено модульні котельні та спеціальне опалювальне обладнання. Котельні розташовуватимуться якомога ближче до споживачів, а це дасть змогу значно скоротити втрати тепла. Прилуки – одне з чотирьох міст в Україні, яке вибороло право взяти участь у реалізації згаданого проекту ТАСІS.

За словами Ю. Беркута, в місті чимало робиться задля економії енергоносіїв. Зокрема, цього року придбали та встановили перший в області комплекс «Теплон», який подаватиме тепло філіям міського Будинку культури, використовуючи нічний тариф на електроенергію. Протягом трьох років у Прилуках експлуатуються частотні перетворювачі струму, що підвищило надійність роботи тепломереж та водогону, забезпечило економію електроенергії. Прилади окупилися за два роки, хоча й недешеві. Інша апробована в Прилуках технічна новинка – система «Скада». З її допомогою виявляють несправності на свердловинах, із яких добувається вода. Цю систему прилучани нещодавно презентували на обласній нараді з питань енергозбереження й підготовки житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період.

– Нині виграє той, хто впроваджує енергозбережні технології. Проте ціни на енергоносії зростають надто швидко, тому ми змушені збільшувати тарифи для населення. Якщо ж вчасно не підготуватися до опалювального сезону, то без тепла залишаться дитячі садки, школи, лікарні, а також будинок немовляти й дитячий будинок, де діти перебувають цілодобово. А це вже неприпустимо, – бідкається мер Прилук.

Бюджет розвитку міста, що має обмежені джерела наповнення, не дає змоги  повною мірою реалізовувати укладену програму. Попри фінансові труднощі в Прилуках не відмовилися від ідеї створити на базі міської лікарні сучасний центр із надання медичних послуг для всього південного регіону Чернігівщини. Значну допомогу тут надає голова обласної державної адміністрації Володимир Хоменко. Так, у квітні в Прилуках відкрився центр штучної нирки (в Україні їх лише 17). Пацієнти інфекційного відділення нещодавно вселилися у відремонтовані палати, які відповідають усім санітарним вимогам. Після реконструкції відчинило двері для породіль пологове відділення, обладнане сучасним медичним устаткуванням. Відновила роботу водолікарня, де тепер щодня приймають процедури до 300 осіб.

– Останніми роками нам удалося значно поліпшити медичне обслуговування прилучан, відремонтувати лікарняні приміщення, закупити новітнє медичне обладнання. Тепер із Києва до нас приїжджають професори, щоб робити складні операції, бо для цього створено належні умови. Гадаю, незабаром і місцеві лікарі навчаться оперувати не гірше за столичних, – плекає надію Ю. Беркут.

Другим пріоритетним напрямом діяльності Прилуцького міського голови є освіта, адже за фахом він педагог. Незважаючи на брак коштів, ремонти в навчальних закладах не припиняються; в усіх 11 школах і гімназіях функціонують класи інформатики, обладнані сучасними комп’ютерами, мультимедійними проекторами й дошками. Про високий рівень викладання в прилуцьких школах свідчить те, що місцеві учні рік у рік стають призерами обласних і всеукраїнських олімпіад.

Аби залучити якомога більше коштів на розвиток, Прилуки беруть участь у багатьох проектах. Так, прилучани здобули грант від Фонду братів Кличків на облаштування спортивного майданчика. Заявку подав комітет самоорганізації населення № 4 мікрорайону М’ятно-дослідної станції. До речі, нині такі комітети (їх у Прилуках 6) відіграють значну роль у житті міста. Вони працюють як міні-виконкоми, реалізовуючи делеговані міськрадою повноваження, зокрема з надання соціальних послуг. 2006 року два комітети самоорганізації населення були створені на грант від Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України. Тепер до прилучан звертаються з багатьох регіонів, аби запозичити досвід діяльності комітетів.

Місту чимало допомагають спонсори, зокрема почесний громадянин Прилук, московський підприємець Юрій Коптєв. Так, за його фінансової допомоги 2007 року з’явився пам’ятник Т. Шевченку. Урочистості тоді відбулися за участі Голови Верховної Ради Олександра Мороза. Цікаво, що Великий Кобзар тричі відвідував Прилуки, вперше – 1845 року, коли за завданням Археографічної комісії замалював історичні та архітектурні пам’ятки краю, зокрема Густинський монастир. Молодого Т. Шевченка з пензлем та палітрою викарбовано й у бронзі.

У Прилуках шанують пам’ять про знаменитого земляка – народного артиста України Миколу Яковченка, широковідомого глядачам за фільмом «За двома зайцями» (актор знявся в понад 40 фільмах). Торік біля Будинку культури встановили пам’ятник видатному уродженцю Прилук, облаштували Театральну площу. А ще заснували конкурс акторської майстерності імені Миколи Яковченка. Цьогоріч конкурс набув нового статусу, з регіонального перерісши у всеукраїнський. Його фінал відбувся на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, де свого часу грав актор. Відрадно, що починання прилучан підтримали Міністерство культури і туризму України, національні спілки театральних діячів та кінематографістів.

Іще одна «родзинка» Прилук – Воздвиженський ярмарок, який традиційно проходить на початку осені.

– На ярмарку, що з минулого року має статус міжнародного, можна вигідно купити товари як місцевих, так і зарубіжних виробників, – каже Прилуцький міський голова. – Фольклорні колективи та народні умільці, які з’їдуться до нас з усієї України, додадуть ярмаркові національного колориту. Відвідувачі заходу також матимуть змогу ознайомитися з народними обрядами. Ярмарок відбудеться 26 вересня, тож запрошую всіх поярмаркувати разом із прилучанами.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата