№17, вересень 2009

Алергія, або Хто не любить запаху квітів?Алергія, або Хто не любить запаху квітів?

Це захворювання відоме здавна. Кажуть, на алергію страждали Наполеон, Бетховен, Вівальді, Діккенс, Пруст і багато інших. Термін «алергія» походить від грецьких «allos» – змінений стан та «ergon» – реакція вперше.
Про причини алергії та методи її лікування ми попросили розповісти кандидата медичних наук, завідувача алергологічного відділення Київської міської дитячої
клінічної лікарні № 2, головного дитячого алерголога м. Києва Миколу Макуху.

 

Кожен третій житель планети має ті чи інші алергічні захворювання, а понад 200 мільйонів людей страждають на бронхіальну астму. В Україні, за офіційною статистикою, від алергії потерпають понад 10 мільйонів осіб. Щороку 16 жовтня за рішенням ВООЗ проводиться Всесвітній день боротьби з алергією.

– Миколо Трохимовичу, що являє собою алергія, тобто як можна охарактеризувати це явище?

– Якщо коротко, то це особлива реакція на  звичайний подразник. Найчастіше цю хворобу визначають як прояв підвищеної чутливості імунної системи організму до алергену під час повторного контакту. Якщо відбувається «порушення» в імунітеті, починають вироблятися антитіла у відповідь навіть на повсякденні подразники: кліщі домашнього пилу та продукти їхньої життєдіяльності, шерсть тварин, пір’я з подушок, плісняву, пилок рослин тощо.

Найпоширенішими алергічними захворюваннями залишаються алергічний риніт цілорічний або сезонний (гіперреакція на пилок будь-якої рослини), та астма. Але і їх нині можна тримати під контролем за допомогою сучасних методів моніторингу стану дихальних шляхів і перебігу хвороби, високоефективних ліків тощо. Наприклад, бронхіальна астма – це хвороба, з якою потрібно (і можна) «домовитися» й залежно від ступеня тяжкості відкоригувати протирецидивну терапію. Тоді хворий не відрізнятиметься від здорових людей, житиме повноцінним життям і навіть займатиметься спортом. Єдине, що вимагається, – це вчасне вживання ліків і уникання алергенів. Показово, що летальні випадки серед астматиків найчастіше трапляються на першій та четвертій, найтяжчій, ступенях тяжкості хвороби. Із четвертим усе зрозуміло, а от із першим, найлегшим, проблеми виникають від легковажного ставлення до захворювання самих хворих та їхніх родичів.

– Кому передусім загрожує алергія та як можна її уникнути?

– Найчастіше вона генетично детермінована. Водночас її не назвеш і спадковим захворюванням, просто успадковуються гени, які можуть сприяти виникненню хвороби. Якщо бодай один із батьків має алергію, то шансів передачі гіперчутливості у спадок – 50 на 50. Цікаво, що передається не сама хвороба (астма чи екзема), а лише алергічна реактивність.

За рахунок різних генних мутацій 20-відсоткова ймовірність захворіти є навіть у тих, близькі родичі яких ніколи не були схильні до алергічних реакцій. Захворюваність на недуги такого походження, на жаль, має тенденцію до зростання в усьому світі, зокрема й в Україні. У Києві лише з бронхіальною астмою близько 3,5 тисячі дітей до 14 років. При цьому нині у столиці немає жодної дитини, яка приймала б системні стероїди (гормони) чи потребувала  штучної вентиляції легенів. Усе це – завдяки впровадженню найсучасніших методів діагностики й оптимальної терапії. За останні роки майже вдвічі скоротилися показники інвалідизації дітей із таким діагнозом.

– Алергічні захворювання часто переростають у хронічні. Від чого насамперед залежить ефективність лікування?

– Передовсім слід унеможливити контакт із алергеном. Імунна система «пам’ятатиме» подразник багато років. Тому на початку осені потрібно порадитися зі спеціалістом, який призначить шкірні проби різними пилковими алергенами. За допомогою новітніх методів діагностики визначають речовину, що спричинює алергічну реакцію організму, й призначають відповідну специфічну алерговакцинацію (САВ). Її суть полягає у введенні алергену мікродозами й поступовому підвищенні в такий спосіб порога чутливості організму до нього. Курс лікування може бути тривалим, але закінчити його треба за три тижні до початку цвітіння рослин (зазвичай це березень). За висновком експертів ВООЗ, ефективність САВ-терапії в разі алергічного риніту сягає 90 відсотків, а бронхіальної астми – 75.

Дітям замість ін’єкцій пропонують досить ефективні карамельки з алергенами. Смачну вакцину розробили на Вінницькому фармацевтичному  підприємстві «Імунолог». Це так звана сублінгвальна алерговакцинація.

До слова, у нашому відділенні маленькі пацієнти на 90 відсотків забезпечені медикаментами за рахунок залучення нами позабюджетних коштів. Гірко, що  левова частка благодійних і спонсорських коштів надходить від іноземців.

– Чому найбільше від алергії потерпають саме діти?

– Відомо, що першим проявом алергічної патології у дітей зазвичай є харчова алергія. У немовлят найчастіше (до 90 відсотків випадків) алергію спричинює білок коров’ячого молока. Нині вже доведений запобіжний ефект грудного вигодовування щодо розвитку такої алергії. Однак протягом останніх років жінки дедалі частіше відмовляються годувати немовлят материнським молоком.

Безвинний ексудативний діатез, який буває в кожного п’ятого малюка, може обернутися тяжким алергічним захворюванням у майбутньому. Тому його ще називають атопічним дерматитом. Це найперша ознака алергії. З віком чутливість до алергенів підвищується. Тому батьки повинні бути уважними до здоров’я своїх дітей і вчасно звертатися до фахівців, щоб не задавнювати хворобу. Тести на чутливість до алергенів різноманітні, робляться за потреби й лише в спеціалізованих кабінетах.

– Що ви порадили би батькам маленьких алергіків?

– Цілорічна присутність алергенів, яких неможливо уникнути (пилок рослин і домашній порох та його кліщі) потребує частішого провітрювання приміщення й вологого прибирання. Треба убезпечити дитину від сигаретного диму. Можна придбати для неї гіпоалергенну подушку, а також не тримати у квартирі тварин і птахів. Не слід  перетворювати житло на склад книжок, старих газет і журналів, а також будівельних матеріалів.

---
Найчастіше спричинюють алергію не великі ароматні квіти, а непоказні суцвіття газонних і польових трав, кукурудзи, жита, а також амброзії, якої дуже багато в степовій зоні Криму й майже немає на його Південному березі. Багато амброзії і в південних областях України, яка цвіте там від середини липня до вересня. До речі, тополиний пух тут теж ні до чого: алергія виникає саме на пилок, а пух – це вже плоди дерева, які тільки лоскочуть ніс. Просто так збігається, що коли тополя «кидає снігом», починають квітувати сильні алергени – газонні трави і злаки (лисохвіст, плискуха, тимофіївка, пирій), бур’яни (лобода, полин, амброзія), дерева (береза, вільха, клен), і саме тоді найчастіше діагностують алергічний риніт.

Розпитувала Світлана ФІЛОНЕНКО.
Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня