№15, серпень 2009

Законодавче лібрето ПР і БЮТ, вето Президента обіцяють подолатиЗаконодавче лібрето ПР і БЮТ, вето Президента обіцяють подолати

Ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів стосовно виборів Президента України»

1 липня Верховна Рада на вимогу 150 народних депутатів
із фракції БЮТ зібралася на позачергову сесію. А 24 липня Верховна Рада ухвалила загалом Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів стосовно виборів Президента України». Відповідне рішення підтримали 316 народних депутатів.

ПР, яка блокувала трибуну минулої сесії, вимагаючи підвищення мінімальної заробітної плати та пенсій, пішла на компроміс із БЮТ і взяла участь у роботі сесії. За домовленістю між ПР і БЮТ питання підвищення соціальних стандартів буде першим, яке наступної сесії, що почне роботу у вересні, розглянуть народні депутати.

Ухвалений закон поки що не набрав сили – його не підписав Президент. І найімовірніше варто чекати вето. Однак представники ПР і БЮТ налаштовані по-бойовому. 316 парламентаріїв, які підтримали цей закон, безперечно, зможуть знову проголосувати за нього. Стосовно закону ще триватиме протистояння, до якого долучиться й Конституційний Суд. Але це якраз та ситуація, коли «пацієнт» радше живий, аніж мертвий. Тож звернімо увагу читачів на ключові положення закону, котрі, напевно, стануть предметом політичних дискусій і судового розгляду.

Зокрема, в законі пропонується змінити порядок формування окружних і дільничних виборчих комісій, зменшити строки виборчого процесу зі 120 до 90 днів, удосконалити порядок оскарження рішень суб’єктів виборчого процесу. Також пропонується ліквідувати інститут відкріпних посвідчень і підписних листів на підтримку кандидата на пост Президента. Серед інших новацій пропонується внести зміни до Кримінального кодексу за перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб’єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача під час виконання ними своїх повноважень.

За новою редакцією закону округи мають формуватися залежно від кількості виборців. Кожен із кандидатів  набуває права мати двох представників у виборчих дільницях. Також збільшено грошову заставу кандидата в президенти з 500 тис. грн. до 2 500 тис. Водночас уже не йдеться про участь парламентських фракцій у формуванні виборчих комісій, як передбачалось у первинному варіанті.

Однак й ухвалені зміни викликають чимало критичних зауважень. Передусім привертає увагу обмеження повноважень офіційних спостерігачів. Адже членами виборчих комісій можуть бути лише громадяни, які проживають на території виборчого округу. Ця норма, безперечно, зменшує контроль у тих виборчих округах, де сформувалася залежність громадян од місцевих органів влади. Участь у виборчій кампанії осіб з інших регіонів унеможливила б фальсифікації.

Суперечливою є й ініціатива щодо збільшення максимальної кількості виборців на одній виборчій дільниці з 2,5 до 3 тисяч осіб. Це хоч і уможливить певне заощадження коштів держбюджету, та істотно ускладнить роботу виборчих комісій, а відтак і процес волевиявлення громадян.

Є дивним і надання виборчим комісіям права вносити громадян до списків виборців безпосередньо в день голосування. Якщо ця норма набуде чинності, Центрвиборчком не зможе назвати точну кількість громадян, які взяли участь у виборах. Законом концептуально змінено підхід до роботи зі списками виборців. По суті, дискредитовано саму ідею державного реєстру. Сенс державного реєстру полягав у тому, щоб створювалися державні органи при райдержадміністраціях, яким давали відповідну апаратуру, нормативні документи. Ці органи щоденно та професійно працюють над створенням державного реєстру виборців. Тільки вони відповідають за стан та якість державного реєстру. Професіоналізація питання мала б гарантувати якість. А виборчі комісії були б усунуті від роботи зі списком виборців. Надане ж виборчій комісії право вносити нових осіб у список виборців створить хаос. Адже голова, заступник, секретар дільничних комісій у день голосування прийматимуть будь-які рішення, і це буде законно. Досі виборчі комісії не мали можливості змінювати список виборців. Вони лише видавали бюлетені.

Народним депутатам доведеться повернутися й до питання визначення термінів виборчої кампанії, формування окружних і дільничних виборчих комісій, на неузгодженість яких звертає увагу головне науково-експертне управління. Згідно із законопроектом цей термін скорочено зі 120 до 90 днів. Однак прописана процедура діяльності ЦВК, окружних і дільничних комісій розрахована на 120 днів. Тож законопроектом закладаються неминучі процедурні порушення. Ні Конституція, ні інші законодавчі акти не встановлюють законодавчої заборони для зменшення тривалості виборчого процесу, але тривалість виборчого процесу повинна бути достатньою для ефективної реалізації виборчих прав громадян і забезпечення всіх етапів виборчого процесу. У зв’язку з цим потребують доопрацювання встановлені строки створення відповідних виборчих комісій. Так, передбачається, що територіальна виборча комісія створюється Центральною виборчою комісією не пізніше як за п’ятдесят днів до дня виборів. Водночас зазначається, що звичайні виборчі дільниці створюються територіальними виборчими комісіями за поданням відповідних органів. І ці подання вносяться до територіальної виборчої комісії не пізніше як за шістдесят днів до дня виборів. Тобто за шістдесят днів до дня виборів, коли мають бути внесені відповідні подання до територіальної виборчої комісії, Центральна виборча комісія може ще не створити самої територіальної виборчої комісії, до якої ці подання вносяться. Враховуючи порядок та запропоновані строки створення територіальних виборчих комісій, видається, що вже в самому проекті закладена можливість недотримання його положень на практиці. Так, відповідно до статті 23 Закону України «Про вибори Президента України» подання щодо кандидатур до складу територіальних виборчих комісій вноситься до Центральної виборчої комісії не пізніше як за п’ятдесят чотири дні до дня виборів. Тобто за чотири дні Центральна виборча комісія повинна створити територіальні виборчі комісії. Водночас передбачається, що для усунення описок і неточностей можуть бути внесені уточнені подання не пізніше наступного дня після дня отримання суб’єктом подання кандидатур до складу територіальної виборчої комісії вказаного повідомлення. Також установлюється, якщо загальна кількість запропонованих кандидатур до складу територіальної виборчої комісії перевищує п’ятнадцять, Центральна виборча комісія не пізніше як на третій день після закінчення строку внесення подань до складу територіальних виборчих комісій (тобто не пізніше ніж за 51 день до дня виборів) проводить жеребкування серед кандидатур, які внесені кандидатами на пост Президента. Тобто в той час, як ЦВК повинна проводити жеребкування, вона може ще не отримати всіх уточнених подань. Поготів, навіть якщо припустити, що на день жеребкування надійшли всі подання, то, враховуючи строки проведення жеребкування, ЦВК повинна буде за один день утворити всі територіальні виборчі комісії. Беручи до уваги, що ЦВК є колегіальним органом, а також необхідність під час виборчого процесу одночасного вирішення ЦВК низки питань, є обґрунтовані підстави вважати, що таких строків неможливо дотриматися на практиці.

Непокоїть і норма, за якою всі скарги виборців мають розглядатися винятково Київським адміністративним апеляційним судом, який у цьому разі стає одночасно першою й останньою інстанцією. Це означає, що розклад у цьому суді має принципове значення для результатів виборів.

Автор: Валентин БУШАНСЬКИЙ

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Як доглядати за татуюванням Сьогодні, 19 березня

Сікорський: Краще пустити заморожені кошти РФ на зброю для України, а не її відбудову Сьогодні, 19 березня

ЗМІ: Президент Румунії затвердив майбутнє навчання українських пілотів на F-16 в країні Вчора, 18 березня

Міністри країн ЄС погодили 5 млрд євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік Вчора, 18 березня

Шмигаль назвав п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС Вчора, 18 березня

Кабмін затвердив план реформ, за виконання яких Україна отримає 50 млрд від ЄС Вчора, 18 березня

Шмигаль підтвердив бажання України почати переговори з ЄС у першому півріччі Вчора, 18 березня

ЗМІ: Британія радить Україні тримати оборону на сході і зосередитися на ударах по Криму 17 березня

Макрон пояснив, як він прийшов до ідеї щодо іноземних військ в Україні 17 березня

Макрон: Приїду в Україну з конкретними пропозиціями і рішеннями 17 березня