№15, серпень 2009

Політика має бути прекрасною!

У книгарнях з’явилася монографія Валентина Бушанського «Естетика політичної влади». Вона рекомендована до друку вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Книга видана за сприяння «Центру практичної філософії». Адресована політологам і філософам праця значною мірою порушує традиційний канон політологічних студій. Уже сам погляд на політику з позицій естетики є несподіваним.

Автор повсякчас вдається до інверсії: якщо політична діяльність залежить од свідомості етичної, залежить од свідомості економічної, то з таким самим успіхом слушно стверджувати, що вона залежить й од свідомості естетичної. Виправданим, здається, й дискусійний дух монографії. У ній ведеться діалог із традиційним тлумаченням політології як вченням переважно про політичні процеси й інститути. Цей діалог зумовлює й подекуди іронічну інтонацію викладу матеріалу.

У першому розділі влада описується як самодостатня онтологічна реальність. Тільки з виокремленням загальних типів владного буття та способу впливу на свідомість. У другому розділі розкриваються історичні форми свідомості: побут, міф, історія. У третьому – визначено можливість застосування естетичних понять до аналізу політичного життя. У четвертому – з визначенням політико-онтологічних й естетичних засобів аналізу розглядається відображення в мистецтві політичних реалій і вплив естетичних уявлень на політичну дійсність.

Як показано в монографії, людині властиві певні типи ставлення до влади. Їх умовно можна визнати як матріархальний і патріархальний. Кожному з цих типів притаманні позитивні, себто соціально корисні, та негативні, руйнівні як для особистості, так і для суспільства, риси. Матріархальності властиві відкритість, чуття особистої винятковості, очікування соціальної прихильності. А водночас і схильність до споживацтва, жадання беззастережної любові та поваги. Соціально матріархальність проявляється в апологетиці рівності та культі смерті, що мислиться як передумова відродження. З естетичного погляду, матріархальність – це, безперечно, «низьке» світосприйняття. Це тотальна горизонтальність, що спрямована радше додолу, туди, звідки й проростає життя. Це спосіб винятково безпосереднього сприйняття життя. А тому й влада мислиться утилітарно. Натомість патріархальність – це ускладнення буття. Політично воно проявляється як становлення політичного раціоналізму, зокрема вироблення політичних ідеалів.

Автор завважує: політичні ідеали об’єктивуються в політичних теоріях та інститутах, етичних принципах, релігійних уявленнях і мистецьких звершеннях. Політика, етика, релігія, мистецтво – це вже не безпосереднє життя: любов і турбота. Це життя ідеальне – таке, яким воно має бути. Оскільки достеменне втілення ідеалу неможливе, спостерігається не лише об’єктивація ідеалів, а й відчуження. Ідеальні уявлення стають реальністю, а тому й віддаляються од людини. І водночас утілені ідеальні уявлення зазнають історичної деформації, стають частиною життя, а тому й невблаганно недосконалими. Адже одна річ – мислення, що послуговується поняттями, а інша – життя, котре залежить від умов і способів тлумачення ідеалів.

Туга за ідеалом проявляється, згідно з авторською термінологією, в «принадженні». Сила, краса, розумність, святість – це ті цінності, котрі непереборно ваблять людину. Вони стають мислимими лише з виникненням об’єктивованих соціальних форм: політики, етики, релігії та мистецтва. Неможливе принадження якимись ефемерними цінностями. Принадження орієнтується на конкретні форми, в яких цінності втілюються. Прагнення сили взоровує собі політику, святості – релігію, розумності – філософію, краси – мистецтво. Принадження є головним способом соціалізації. Це спосіб не лише абстрактного засвоєння цінностей, а й конкретного орієнтування на соціальні сфери та взірці, в яких цінності втілені.

Дослідник звертається й до такого феномену, як політична свідомість. Він показує: ускладнене ідеальними формами життя розшаровується, розщеплюється на безпосередню буденність, чуттєву міфічність й історію. Людина водночас живе в буденності, міфічності й історії.

Побут, міфічні та історичні уявлення проявляються в діяльності, котру можна описати за допомогою естетичних категорій. Принадившись певними взірцями й намагаючись реалізувати їх у житті, безпосередньому побуті, міфічній грі, історичній діяльності, людина завше балансує між прекрасним і потворним. На цьому шляху – успіхи та поразки, радість і розчарування. Єдине, чого немає на шляху втілення бажаного ідеалу, – це вибору. Людина негодна уникнути принадження.

Політологія – поліпарадигмальна наука. Вона відійшла од економічного детермінізму. Нині широко застосовуються бігевіориальний, психологічний та інституційний підходи. Чи може йтися про становлення особливої політико-естетичної парадигми? Звісно. Представлене дослідження значною мірою визначене гіпотезою: політичне мистецтво не лише відображає соціально-політичні умови буття, а й визначає його. На сторінках монографії ця гіпотеза формулюватиметься категоричніше: не мистецтво наслідує політику, а політика наслідує мистецтво. Якщо завважити принаймні те, що всі політичні ідеали позначені естетизмом, себто сформульовані як герметичні прекрасні убрази, то згадане положення, безперечно, є слушним. Якщо ж узяти до уваги, що історія політичної культури визначається низкою образів, можливість вироблення політико-естетичної парадигми вельми актуальна.

Сама тема, до якої звертається Валентин Бушанський, є недослідженою в політичній науці. Отримані результати вирізняються новизною. А продовження наукових пошуків у політико-естетичній сфері на часі.

------
* Рецензія на монографію: Бушанський В. В. Естетика політичної влади. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2009. – 360 с.

Автор: Алла СІЛЕНКО

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Як доглядати за татуюванням Сьогодні, 19 березня

Сікорський: Краще пустити заморожені кошти РФ на зброю для України, а не її відбудову Сьогодні, 19 березня

ЗМІ: Президент Румунії затвердив майбутнє навчання українських пілотів на F-16 в країні Вчора, 18 березня

Міністри країн ЄС погодили 5 млрд євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік Вчора, 18 березня

Шмигаль назвав п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС Вчора, 18 березня

Кабмін затвердив план реформ, за виконання яких Україна отримає 50 млрд від ЄС Вчора, 18 березня

Шмигаль підтвердив бажання України почати переговори з ЄС у першому півріччі Вчора, 18 березня

ЗМІ: Британія радить Україні тримати оборону на сході і зосередитися на ударах по Криму 17 березня

Макрон пояснив, як він прийшов до ідеї щодо іноземних військ в Україні 17 березня

Макрон: Приїду в Україну з конкретними пропозиціями і рішеннями 17 березня