передплата Українською | In English

№15, серпень 2009

Обережно: під напругою

Поділитися:

Без електропобутової техніки важко уявити сучасне помешкання. Без неї не обійтися навіть у подорожі чи на відпочинку. Однак що більше ми перекладаємо свої турботи на техніку, то частіше ризикуємо здоров’ям, а то й життям. Особливу загрозу для людини становлять неякісні електричні прилади, котрі, на жаль, не рідкість на прилавках наших магазинів.

Купив, увімкнув, викинув

– Торік причиною 21 відсотка пожеж у країні стало несправне електрообладнання, – каже начальник одного з відділів НДІ пожежної безпеки МНС України Ростислав КРАВЧЕНКО. – До того ж абсолютна більшість загорянь виникає в житловому секторі: 90 відсотків людей гинуть якраз удома. Такі пожежі надзвичайно руйнівні, адже 37 відсотків усіх збитків припадає на пожежі, спричинені електрообладнанням, найнебезпечнішим із яких є кабель.

Найбільше про якість електропобутової техніки знають у Науково-технічному центрі УкрТЕСТ, бо саме тут її випробовують на відповідність стандартам. Лабораторію обладнано понад 1100 одиниць унікальної техніки. Колектив складається з 80 висококваліфікованих фахівців. УкрТЕСТ має право здійснювати сертифікацію продукції, його висновки визнаються в 60 країнах світу.

– Кількість виявленої нами неякісної продукції залежно від категорії коливається в межах 5–8 відсотків, – розповідає керівник УкрТЕСТу Анатолій ГІНДІКІН. – Однак ці дані не відображають реального становища, адже до нас звертаються лише виробники, які впевнені в якості своєї продукції. А загальний відсоток недоброякісних товарів у торгівлі значно вищий.

Близько 300 одиниць побутової техніки торік не пройшли випробувань УкрТЕСТу на відповідність. Серед основних причин фахівці називають, по-перше, нехтування постачальниками та виробниками вимог щодо маркування й відсутність інструкцій з експлуатації українською мовою, по-друге, застосування неякісних комплектувальних деталей та матеріалів і, по-третє, невідповідність сучасним стандартам безпеки. Найчастіше країнами – виробниками таких товарів є Китай, Корея, Україна, Туреччина та Росія, інколи – Польща, США, Італія, Австрія, Іспанія й Німеччина.

Заступник начальника УкрТЕСТу Сергій КОЧЕТКОВ демонструє електропобутові прилади, що не пройшли випробувань. Хоча всі вони куплені не на базарах, а в магазинах, сертифікатів відповідності на ці товари не було. Найбільше нарікань на кип’ятильники: вони зазвичай не мають захисту від перегріву, а тому легко загораються; шнур живлення не убезпечує користувача від ураження струмом; відсутнє маркування виробника. Не гірше спалахують і адаптери (перехідники) для електророзеток.

Неабияку небезпеку криють у собі праски. Відомо, що в побуті доволі часто виходять із ладу термовимикачі, які забезпечують сталу температуру робочої поверхні. Тоді має спрацювати аварійний термовимикач, однак ним обладнана далеко не кожна праска: заради економії виробники подекуди обходяться одним термовимикачем. Унаслідок цього конструкторського «вдосконалення» підошва праски не витримує нагріву й плавиться. Чи уникне власник такої праски пожежі, залежить лише від його вправності.

Обстеживши в лабораторії радіаторні електрообігрівачі, фахівці УкрТЕСТу також діагностували проблеми з термозахисними вимикачами. Оскільки вони неправильно розташовані на приладі, то не спрацьовують у разі падіння обігрівача на підлогу. Тому під час тестування електроприлад перегрівся, на ньому загорілася фарба, вогонь міг перекинутися й на підлогу. Хоча в лабораторних умовах запобігти пожежі вдалося, однак краще не випробувати долю, купуючи несертифікований товар.

У розпал літа добре продаються електровентилятори. Кілька таких пристроїв купили зморені спекою співробітники УкрТЕСТу. Однак користуватися ними – годі! Жоден не мав сертифіката відповідності. На деяких вентиляторах не була вказана навіть торгова марка. Заходившись переставляти це джерело прохолоди, можна травмувати пальці, адже решітка не захищає від потрапляння до лопатей, що обертаються. Усі конструкції падали від найменшого дотику, а тому не пройшли випробувань на стійкість.

Однак найбільше слід остерігатися електроплит, бо вони можуть навіть уразити струмом. По-перше, електроконфорки не фіксуються в одному положенні: при їх обертанні виникає небезпека контакту шнура електроживлення з металевим корпусом приладу. По-друге, конструкція не забезпечує захисту від контакту з частинами, що перебувають під напругою, бо нижня кришка знімається без застосування будь-якого інструмента. Працюючи з такою електроплитою, аби не опектися, слід, очевидно, вдягати рукавиці: металевий корпус нагрівається до 95 –110 градусів, а захисної «спіднички» між ним і ручкою немає. Утім, допитливому споживачеві зрозуміло: якщо на приладі відсутні реквізити виробника, немає маркувальної таблички з технічними характеристиками, він не може бути якісним.

– Найпростіший спосіб визначити якість товару, порівняти його ціну з іншими зразками аналогічної продукції. Якщо вона різниться в кілька разів, то  дешевий товар, звісно, не слід купувати, – підсумував Сергій Кочетков.


Кабель чи бікфордів шнур?

2000 року горіла Останкінська телевежа. Причину займання фахівці назвали одразу: зношеність силових кабелів. Однак викликає сумнів і їхня якість. Лише легкозаймисті кабелі, якими будівлі посновані вздовж і впоперек, здатні будь-яку з них перетворити на згарище.

У Євросоюзі кожні 1–2 роки змінюються стандарти пожежної безпеки, зокрема й щодо кабельно-провідникової продукції. Стають суворішими вони й в Україні: якщо в 2000 році кабелі оцінювали за одним показником, то нині – за 22. Відповідно до національних стандартів під час піднесення джерела запалювання кабель не має загоратися, а передаючи струм, не повинен нагріватись. Вітчизняні вимоги тепер навіть дещо жорсткіші за європейські. Почасти це продиктовано зведенням висотних будинків, гасити пожежі в яких украй складно через відсутність відповідних технічних засобів.

Нині ліцензії на право здійснювати випробування в сфері пожежної безпеки в країні мають 33 лабораторії. Проте лише 4 з них отримали дозвіл випробувати електрообладнання та кабельно-провідникову продукцію на відповідність вимогам.

– Виробники, що мають свої лабораторії, не звертаються для отримання ліцензій, чим ставлять під сумнів власну продукцію, – зауважує представник НДІ пожежної безпеки МНС України В’ячеслав ЗГУРЯ. – Дехто як аргумент подає економічну складову процедури. Однак ліцензування здійснюється безкоштовно, а заявник сплачує лише державне мито за бланк ліцензії.

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) зробив свій внесок у справу підвищення якості кабельно-провідникової продукції, запровадивши її маркування. Воно складається з дев’яти кодових цифр, що розшифровуються за показниками пожежної безпеки. Відстань між маркуваннями на кабелі не має перевищувати 1 м. Звісно, споживачі не мусять знати цих кодів, але вже сама наявність маркування свідчить про відповідність продукції певним нормам. У крайньому разі про характеристику кабелю можна запитати в продавця, який має орієнтуватися в маркуванні.

З огляду на широке застосування та особливу небезпеку кабельної продукції Держспоживстандарт України з червня 2009 року запровадив обов’язкову сертифікацію ізольованих дротів і кабелю. Чи стане від цього безпечніше в наших домівках, покаже час.

Досі знайти в продажу якісний кабель було непросто. Фахівці УкрТЕСТу констатують: перевірку на відповідність стандартам не витримали 38 відсотків зразків. Ізоляційну оболонку часто виготовляють із легкозаймистих матеріалів, що суперечить нормам, а тому полум’я поширюється надто швидко. Загасити кабель у пучках навіть у лабораторних умовах дуже складно. Прихована небезпека ще й у тому, що через перегорілий кабель може вийти з ладу якийсь елемент пожежної системи, наприклад, установка димовидалення.

– Наші лабораторії доволі часто виявляють недоброякісну побутову техніку, – зазначає прес-секретар Укрметртестстандарту Роксолана ЦІРУК. – Аби не потрапити в халепу, споживачам слід вимагати сертифікат якості. В ньому обов’язково вказуються номер державного органу, що видав сертифікат, юридична адреса й телефони, за якими можна дізнатися, чи справді така продукція сертифікована.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Останні новини

Люстрований «в законі» Юрій Атаманюк: новоявлений експерт з кримінальним шлейфом Сьогодні, 19 лютого

Реінтеграція Донбасу могла б принести 1,5% до зростання ВВП — Bank of America Вчора, 18 лютого

Що передбачає новий законопроєкт про бізнес-омбудсмена Вчора, 18 лютого

Гончарук вимагає від всіх ОДА інформацію про незаконний видобуток копалин  Вчора, 18 лютого

В "Укравтодорі" розповіли, чому "газпромівські" кошти направили на дороги Вчора, 18 лютого

Представництво в ЄС вимагає рішучої реакції на атаку РФ на Донбасі Вчора, 18 лютого

На Донбасі загострення. Зеленський скликає РНБО, а Європа висловлює занепокоєння Вчора, 18 лютого

Владу викрили в дискредитації здобутків Майдану Вчора, 18 лютого

Яхно: Певні очікування суспільства після Майдану не виправдались Вчора, 18 лютого

Болтон попередив про можливу "цензуру" його мемуарів щодо України Вчора, 18 лютого