Тече вода каламутна

За оцінками експертів ВООЗ, здоров’я людини більш як на 70 відсотків залежить від способу життя, одним із головних чинників якого є харчування. Але що ми сьогодні їмо й п’ємо? Чи харчуємося раціонально, повноцінно, здорово?
«Проблеми якості продовольчих товарів і захисту прав споживачів» – такий порядок денний засідання «круглого столу», що відбулося у Черкасах. Деяким його учасникам ми надаємо слово.

Віктор БІЛОУСОВ, директор ДП «Черкасистандартметрологія»:

Протягом нінішнього року захворюваність на гострі кишкові інфекції, яка великою мірою пов’язана з уживанням недоброякісних харчових продуктів, зросла в Черкаській області порівняно з торішнім аналогічним періодом на 14 відсотків, а в обласному центрі – на 60. Дедалі частіше людям дошкуляють ротавірусні ентерити – в області зареєстровано 43 випадки. Проблемою залишається сальмонельоз: щороку ця небезпечна інфекція вражає близько 300 жителів області.

На Черкащині, як і в Україні загалом, хвороби органів травлення на другому місці після хвороб системи кровообігу та органів дихання. За останні п’ять років загальна захворюваність органів травлення зросла в області на чотири відсотки. Найпоширенішими серед цих недуг є гастрити, дуоденіти, жовчно-кам’яна хвороба, холецистити, хвороби підшлункової залози та шлунку. До цього слід додати зростання захворюваності на залізодефіцитні анемії, цукровий діабет та ожиріння.

Медики стверджують, що це наслідки неправильного харчування. Їм можна запобігти, підвищуючи добробут, виховуючи культуру харчування, а насамперед – дбаючи про високу якість продовольчих товарів та питної води.

– Очевидним нині є факт, що за кілька останніх років якість продуктів харчування різко погіршилася. Те, що ми їмо й п’ємо, часто не тільки не відповідає певним стандартам якості, а й не вкладається в рамки здорового глузду. Візьмімо питну воду. Сьогодні слід визнати (і це підтверджується науковими дослідженнями), що водопровідну воду не можна вважати питною. Це не раз доведено й лабораторними дослідженнями нашого підприємства. Воно й не дивно, адже якість води перевіряємо за стандартами 27-річної давності, за 28  параметрами. Тим часом Європа контролює відповідність питної води за 53 показниками. Чи є у нас якийсь вихід? Звичайно, є. Передусім, потрібно запровадити нові стандарти. Проте проблема залишиться й тоді, бо наші водогінні системи й обладнання такі застарілі, що за новими стандартами воду з крана можна буде використовувати лише для технічних потреб. Але поки справа дійде до стандартів, є можливість попрацювати над очищенням води. Київський інститут колоїдної хімії виготовив дослідну установку, яка вже стала промисловою. Вона може очищати воду для 50 тисяч мешканців і коштує 550 тисяч гривень. Вважайте, 10 гривень з мешканця – і питна вода у квартирі. Окрема мова про питну воду для дітей. Вимоги до неї мають бути підвищені. Такої, на жаль, на Черкащині немає .

Нині доступні харчі часто несуть загрозу здоров’ю. Не можна не зауважити, що в переважній своїй більшості ми вживаємо небезпечні харчові продукти. Вони, як правило, генномодифіковані. Наше підприємство намагається поставити шлагбаум на шляху цього непотребу. Приміром, таке м’ясо постачають до нас із США, Бразилії, Аргентини. Вступивши до СОТ, відкрили обійми: везіть нам усе, чого у вас не споживають. І везуть!

Крига нібито скресла з прийняттям постанови Кабінету Міністрів про обов’язкове маркування продуктів з умістом ГМО. Однак це тільки перший крок до наведення ладу в цій сфері, адже механізму втілення передбачених вимог не розроблено, як і контролю за їх дотриманням. Тим часом у країнах Європи цей механізм діє чітко.

Нещодавно ми відмовили в’єтнамським виробникам у завезенні 25 тонн чорного перцю. Не підійшла ця продукція і за зовнішнім виглядом, і за мікробіологічними показниками. Таку перепону поставили й дієтичним добавкам індійських виробників, із якими тільки торік мали 15 інцидентів через низьку якість. Однак спроби «проштовхнути» такі вироби на український ринок тривають. Дивує й шокує, що робиться це за сприяння деяких народних депутатів, посадовців, чиновників різних рангів, які, очевидно, не думають про те, що завтра вони самі чи їхні діти придбають у магазинах недоброякісні харчові продукти. Тому фахівці ДП «Черкасистандартметрологія» і надалі забезпечуватимуть постійний контроль і за випуском харчової продукції на підприємствах області, і за її ввезенням із-за кордону та з інших регіонів країни. І сприятимуть черкаським виробникам у налагодженні випуску якісної продукції.

Близько 80 відсотків перевірених останнім часом продовольчих товарів, які виробляють в Україні, наші фахівці визнали недоброякісними. Отже, є над чим працювати. Нас часто-густо б’ють по руках, ледь не примовляючи: не лізьте, куди не слід. Ось характерний приклад. Верховна Рада України прийняла закон, за яким наше відомство повинне за 10 днів до проведення рейду повідомити об’єкт перевірки. Але це смішно. На практиці виходить так, що той, хто не встиг сховати кінці у воду, просто не пускає нас на підприємство під різними приводами.