передплата Українською | In English

№15, серпень 2009

Донорство сприяє омолодженню!Донорство сприяє омолодженню!

Поділитися:

- такої думки віце-президент Асоціації служби крові, головний лікар Київського міського центру крові, донор із багаторічним стажем Людмила Заневська

Відповідно до рекомендацій ВООЗ в Україні реформується національна служба крові. Нині проектують перший у нашій державі сучасний завод із фракціонування плазми крові. На це з державного бюджету виділено вже 10 мільйонів гривень. А про проблеми столичної служби крові ми вели розмову з головним лікарем Київського міського центру крові, донором із багаторічним стажем Людмилою ЗАНЕВСЬКОЮ.

– Людмило Йосипівно, ще 2003 року з’явилася надія, що принаймні Київ матиме  сучасний центр крові, який, на жаль, ніяк не добудують на базі клінічної лікарні № 14 на вулиці Зоологічній. Протягом  останніх двох років, як мені відомо, об’єкт фактично не фінансується і роботи на ньому зупинено. Що ви можете сказати про це?

– Нещодавно на засіданні в Головному управлінні охорони здоров’я та медичного забезпечення міста Києва йшлося про надання необхідних коштів для остаточного завершення будівництва центру в рамках підготовки до ЄВРО-2012. Тож сподіваюся, що наш міський центр нарешті функціонуватиме вже не в середньовічних умовах, а в пристосованішому приміщенні використовуватиме новітні технології. Адже нинішня будівля на вулиці Берлінського була зведена ще у 1961 році.

– Як за таких умов розв’язуєте проблему безпеки донорської крові?

– Україна забезпечена вітчизняними тест-системами та відповідним лабораторним обладнанням для тестування донорів на інфекції, що передаються з кров’ю. Для гарантування безпеки розроблено низку методів. У Київському міському центрі крові ми також застосовуємо ефективні апаратні методи заготівлі плазми і клітинних компонентів крові. З метою тестування крові на вірусну безпеку 2007 року закуплено американський апаратний комплекс американської фірми «ABB», що діагностує кров одночасно двома способами, які «перевіряють» один одного. Порівняно з вітчизняними тест-системами він набагато ефективніший, але через фінансову скруту держава зобов’язує нас надавати перевагу вітчизняним виробникам під час проведення тендерних закупівель. Однак дешевизна може обернутися великими збитками. Адже незважаючи на те, що в нашому центрі є База донорів і База інфікованих та недопущених (куди надходить інформація з усіх відділень переливання крові, трансфузіології, санепідемстанцій, шкірно-венерологічних диспансерів про все, що стосується донорів і їхньої крові), донори-заробітчани намагаються «проскочити». Таке трапляється доволі часто. Не виходить у нас, вони йдуть у відділення трансфузіології при великих лікарнях. Але там працівники, запідозривши недобре, звертаються до нашого центрального сервера, щоб перевірити за спеціальним кодом наявність таких «бійців невидимого фронту» і за лічені хвилини цих горе-донорів відправляють геть.

– Як відомо, зі ста бажаючих здати кров під час обстеження «відсіюється» більш як третина. З чим це пов’язано?

– Відповідно до Закону «Про донорство крові та її компонентів» стати донором може кожен здоровий громадянин України віком від вісімнадцяти до шістдесяти років, який має при собі паспорт із поміткою про реєстрацію (у нашому випадку в Києві) та довідку про ідентифікаційний код. Особи з інших регіонів можуть бути допущені здавати кров для своїх родичів лише за спеціальним направленням із лікарні.

Чому ми вимагаємо паспорт? Це потрібно для ідентифікації особи, щоб перевірити її наявність чи відсутність у Базі інфікованих і недопущених. Якщо її там немає, людина йде на подальше обстеження, якщо є, відмовляємо й просимо звернутися з метою лікування до відповідних закладів. На жаль, не всі донори цікавляться своїми результатами лабораторних досліджень. Тому за потреби можна попередити людину про наявність інфікування чи захворювання. Телефоном жодних довідок не даємо, викликаємо для безпосередньої розмови в центр крові.

Донор заповнює картку з «опитувальним листом», який містить близько 40 запитань психологічного характеру. На них він  повинен чесно відповісти, адже правда в будь-якому разі з’ясується під час бесіди з лікарем. Обов’язково потрібні й дані про стан здоров’я: флюорографія, довідки від дільничного терапевта про те, що людина не перебуває на диспансерному обліку з певними хронічними захворюваннями, які можуть бути протипоказаними під час здавання крові, а також від дерматолога. Потім терапевт дивиться анкету, розмовляє з людиною. Недавні татуювання, пірсинг, вакцинація, оперативні втручання можуть стати причиною відсторонення особи від донорства  до півроку, а гіпертонічна хвороба, висипання на шкірі (псоріаз, наприклад) не дають можливості стати донором.

На першому етапі людина, тільки-но прийшовши в Центр крові,  безкоштовно проходить чотири перші обов’язкові обстеження, після яких ми «бракуємо» близько 20 відсотків кандидатів у донори – кожен п’ятий відсіюється. Це загальні аналізи крові та сечі, перевірка стану печінки. Визначають також групу крові та її резус, рівень гемоглобіну, адже за анемії доведеться утриматися від кровоздачі.

Після тестування вже отриманої донорської крові – перевірка на СНІД, сифіліс, інші інфекції – «відсіюється» ще близько 14 відсотків. Тобто із сотні бажаючих, які прийшли у Центр крові, 34 донорами бути не можуть. Тож як забезпечити багатомільйонне місто з величезними клініками й центрами, де оперують та лікують, застосовуючи нові технології? Щоденно трапляється багато аварій і травм різного роду, а тисячі дітей та дорослих із захворюваннями онкогематологічного характеру. Все це приховано від наших очей за стінами  лікувальних закладів, але це факт.

Нині значна міграція населення призвела до поширення різних хвороб. ВООЗ наголошує, що кожна нація мусить забезпечувати себе самотужки запасами крові та її компонентами з метою недопущення або мінімізації змішування різновидів вірусів різних людських популяцій, що загрожує мутаціями та непередбачуваними наслідками.

На жаль, замінити кров та її компоненти на сьогодні немає чим. Людство ще не придумало такої рідини. Кровозамінники замінюють тільки рідку частину крові – плазму, а не клітини крові (еритроцити, тромбоцити), тому єдиним джерелом донорської крові є людина.

– Скільки разів на рік, скажімо, можна здавати кров і чи безпечно це, а, можливо, навіть і корисно? Адже  перепоною для потенційних донорів часто є невпевненість у стовідсотковій безпечності процедури здачі крові.

– Перший раз можна здавати не більш як триста мілілітрів крові. Донори плазми можуть повторити процедуру за два тижні, бо вона відновлюється швидше, а кров можна здавати п’ять разів на рік чоловікам, і до чотирьох разів – жінкам, але не частіше одного разу на два місяці. За три доби до маніпуляції не можна вживати алкоголь, а за годину – курити, утриматися від вживання аспірину, анальгіну, гормональних препаратів. Напередодні та в день маніпуляції не слід багато їсти. З раціону необхідно вилучити жирні страви: масло, морозиво, яйця, кефір, сало. Рекомендуємо вживати кашу, картоплю, овочі та фрукти, пити більше соків та напоїв. Триває цей процес недовго: від 45 хвилин до півтори години залежно від того, які саме компоненти виділяють. Кістковий мозок людини в цей момент активізується, викидаючи в кров’яне русло нові клітини крові. Чому кажуть, що донорство корисне? Бо відбувається стимуляція імунітету, ендокринної системи, інших органів та систем, і в такий спосіб організм омолоджується. Нині донорам платять 160 гривень за літр крові, зате державі обстеження донора та його крові обходиться в тисячу гривень.

Процедура здачі крові є геть безпечною для донора. Наприклад, у Києві використовується сучасне обладнання і винятково одноразові системи для взяття й переливання крові. Медики роблять усе можливе, щоб убезпечити від зараження того, кому переливатимуть життєдайну рідину. Проте жодна найсучасніша у світі тест-система не може гарантувати 100-відсоткову безпеку, лише 99,9 відсотка. Світові статистичні дані свідчать про випадки зараження навіть після тестування кількома високотехнологічними приладами. Віруси постійно мутують, а тест-система, яка запрограмована на певні види вірусів, може просто не розпізнати їх, не «побачити». 

За певний час донорська кров знову перевіряється на наявність інфекцій та вірусів, «брак» відбирають і знешкоджують. Придатну кров видають лікувальним установам разом з плазмою, яка проходить перед цим шестимісячну карантинізацію з метою виявлення деяких вірусів, що можуть проявитися протягом цього періоду. Водночас частину плазми переробляють на препарати крові: альбумін, гамма-глобулін та інші. І потреба в них постійно зростає. Люди хворіють дедалі більше, а бажаючих здати кров меншає.

У Києві щоденно донорської крові потребують близько 200–300 осіб (це за умови, коли немає жодних катастроф чи форс-мажорних обставин), а здають кров лише 100–150 осіб за день. Це ж нонсенс, щоб у такому великому мегаполісі три сотні людей не могли здати кров! Як виходити з такого становища? Ми просимо й волаємо – а нас просто не чують. Чи можливо за таких показників забезпечити всіх, хто потребує донорської крові, та ще й  негайно? Неможливо! Слава Богу, поки що не було випадків, коли хтось помер би від браку потрібної групи крові. Але не треба чекати, «доки грім не вдарить», кожен потенційний донор має взяти собі за життєвий принцип гасло «Допоможу іншим, інші допоможуть мені».

– Вітчизняну систему заохочення донорів потрібно вдосконалювати, адже 98 відсотків нинішніх донорів – це родичі тих, хто  потребує негайного переливання компонентів крові. Як, на вашу думку, можна спрямувати роботу  на розвиток і поширення донорства, щоб суспільство нарешті усвідомило значення здавання крові, особливо на добровільній та безоплатній основі?

– По-перше, потрібно усвідомити всім і кожному, що грошова компенсація – це не заробіток, а дотація на підтримку здоров’я донора. Вона дорівнює вартості повноцінного обіду, який відновить сили людини. Приміром, у більшості країн Східної та Західної Європи добровольцю дають від семи до десяти доларів. А у Німеччині навіть більше – двадцять. Але у більшості країн світу донорство безкоштовне. Є країни, де виплата грошей за  здавання крові заборонена. Там розраховують лише на ентузіазм і намагаються створити певну моду на донорство. В Європі ця місія престижна й почесна, адже про людину, яка наважується на таку допомогу іншим, можна впевнено сказати, що вона чуйна й має міцне здоров’я. І таке ставлення сформувалося не саме по собі. Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я вже давно проводить широку соціальну рекламу безоплатного донорства. Зокрема, в Німеччині та Франції донорство рекламується  як показник доброго здоров’я людини. Серед додаткових заохочень під час прийому на роботу роботодавці зважають на донорство як одну з переваг претендента на вакансію. Престижність здавання крові популяризують власним досвідом відомі актори, спортсмени, музиканти. Адже люди, яких цікавить грошова винагорода, належать переважно до малозабезпечених прошарків суспільства. Дехто з них є вірусоносіями або страждає від серйозної недуги, утім, бажаючи підзаробити, вони подеколи приносять підроблені довідки про стан здоров’я. Тож найбезпечніше мати справу з тими, кого спонукало стати донором насамперед бажання допомогти хворим. Я особисто за те, щоб працю донорів вшановували матеріально, однак донорство й рекламувати потрібно: одне іншому не заважатиме.

Донор у перекладі з латини означає «дарую». Для пацієнтів, які потребують негайної операції, кожна краплина життєдайної рідини безцінна. Трапляється, її дефіцит може забрати в недужого останній шанс на порятунок.

– Дякую за розмову.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Останні новини

Люстрований «в законі» Юрій Атаманюк: новоявлений експерт з кримінальним шлейфом Сьогодні, 19 лютого

Реінтеграція Донбасу могла б принести 1,5% до зростання ВВП — Bank of America Вчора, 18 лютого

Що передбачає новий законопроєкт про бізнес-омбудсмена Вчора, 18 лютого

Гончарук вимагає від всіх ОДА інформацію про незаконний видобуток копалин  Вчора, 18 лютого

В "Укравтодорі" розповіли, чому "газпромівські" кошти направили на дороги Вчора, 18 лютого

Представництво в ЄС вимагає рішучої реакції на атаку РФ на Донбасі Вчора, 18 лютого

На Донбасі загострення. Зеленський скликає РНБО, а Європа висловлює занепокоєння Вчора, 18 лютого

Владу викрили в дискредитації здобутків Майдану Вчора, 18 лютого

Яхно: Певні очікування суспільства після Майдану не виправдались Вчора, 18 лютого

Болтон попередив про можливу "цензуру" його мемуарів щодо України Вчора, 18 лютого