№15, серпень 2009
Цього року святкує 90-й день народження Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
Кругла дата веде відлік від Декрету народних комісарів, згідно з яким у 1919-му народився храм мистецтв. Й донині основу колекції, що розмістилася в центрі столиці, на вулиці Терещенківській, становить зібрання художніх творів, успадкованих містом від уславленого подружжя меценатів. А музей, названий на їхню честь, зберігає понад 20 тисяч експонатів із країн Європи та Сходу. До речі, ця колекція зарубіжного мистецтва – найбільша в Україні.
Для дилетанта, котрий зазирнув до музею, приховані від стороннього ока фонди видаються чимось на кшталт печер Алі-Баби. Щоб частково втамувати жагу глядацької цікавості, для виставки «Дари музею» зі сховищ витягнуто потужну порцію експонатів-таємниць.
Завідувач відділу східного мистецтва Галина БІленко придумала неоднозначну назву виставки. З одного боку: дари (чому?) – музею. А з другого: дари (від) музею – всім, хто любить роздивлятися всілякі рідкісні предмети. Ми вже писали про недавній дарунок колекціонера Олександра Фельдмана музеєві – 12 скульптурок окімоно, створених наприкінці XIX – у першій половині XX ст. японськими та китайськими майстрами.
Захоплено розповідає Галина Іванівна про твори давнього китайського живопису XV – першої половини XX ст. із зібрання французького дипломата Андре Жаспара. Їх у 1959–1960 роках передала сюди його дружина Таїсія. На папері або шовку тушшю чи водорозчинними фарбами – класичні сюжети. Бамбук, рибки, пташки й лише одна «Кішка під кущем кориці».
Під склом – два альбоми східних пейзажів: також від Таїсії Жаспар. Поруч альбом із буддистськими іконами, знайдений професором Миколою Щербаком поблизу Кяхти в горах Хан-Хухой. Це – дар Галини Щербак.
На козирному місці – ритуальна ваза з черепа «людини праведного життя»: так званий атрибут гнівних богів із колекції мецената Василя Новицького. Окрім бронзи та позолоти тибетський майстер XVIII ст. використав корали й бірюзу – для очей чудернацької пики.
Пишаються в Музеї імені Ханенків й роботами японського каліграфа Рюсекі Морімото. Відвідавши українську столицю 2002-го та влаштувавши для всіх охочих майстер-клас, сенсей Морімото залишив киянам кілька аркушів з ієрогліфами.
Творіння китайських майстрів порцеляни від колекціонера Петра Маланюка дивують око вічною красою, насиченістю барв і незбагненністю технік.
У розмаїття експозиції вписалися також витвори минулого століття: сарі з дорогих бавовни та шовку, килими Кашміру, Крішна із слонової кістки. Це – презенти 1957 року від дружньої Індії. Потрапили на виставку й маски племен Екваторіальної Африки, привезені науковцем і дипломатом Юрієм Кочубеєм.
Природне запитання до Галини Біленко наприкінці екскурсії: скільки ще всього цікавого з фондових глибин не бачили гості музею? Господиня виставки запевняє: найістотніше вже запропоновано до огляду.
Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА
Архів журналу Віче
№3 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Як доглядати за татуюванням
Сікорський: Краще пустити заморожені кошти РФ на зброю для України, а не її відбудову
ЗМІ: Президент Румунії затвердив майбутнє навчання українських пілотів на F-16 в країні
Міністри країн ЄС погодили 5 млрд євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік
Шмигаль назвав п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС
Кабмін затвердив план реформ, за виконання яких Україна отримає 50 млрд від ЄС
Шмигаль підтвердив бажання України почати переговори з ЄС у першому півріччі
ЗМІ: Британія радить Україні тримати оборону на сході і зосередитися на ударах по Криму
Макрон пояснив, як він прийшов до ідеї щодо іноземних військ в Україні
Макрон: Приїду в Україну з конкретними пропозиціями і рішеннями